Рішення № 31398153, 22.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4219/13 22.05.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Центрпостач"

про стягнення 84 306,56 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Давидович В.М. - за довіреністю;

від відповідача: Стадницька Р.Я. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветеко" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісцентрпостач" про стягнення 84 306,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.13 р.

10.04.13 р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі та відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

В судовому засіданні 10.04.13 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15.05.13 р.

14.05.13 р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 82 516,66 грн. заборгованості, 1584,27 грн. 3% річних, 205,63 грн. інфляційних та повернути з державного бюджету 53,74 грн. надмірно сплаченого судового збору.

В судовому засіданні 15.05.13 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 22.05.13 р.

22.05.13 р. через відділ діловодства суду позивач подав додаткові матеріали.

22.05.13 р. відповідачем подані додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив частково.

В судовому засіданні 22.05.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветеко" (надалі - позивач) відповідно до видаткових накладних № 3879 від 26.09.12р. на суму 27 408,90 грн., №3982 від 28.09.12р. на суму 27 450,00 грн., №4078 від 08.10.12р. на суму 28 617,00 грн., №4094 від 08.10.12р. на суму 16 170,22 грн. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісцентрпостач" (надалі - відповідач) товар на загальну суму 99 646,12 грн., копії відповідних накладних наявні в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову сплату суми заборгованості у розмірі 12 489,99 грн., та з урахуванням залишку у розмірі 4 639,47 грн. за минулий період, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до уточнень розрахунку та зміни суми позовних вимог складає 82 516,66 грн.

Судом встановлено, що 15.05.13р. відповідачем сплачено частину заборгованості у розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на час прийняття рішення складає 79 516,66 ( 82 516,66-3000,00 = 79 516,66) грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1584,27 грн. 3% річних, 205,63 інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, що сторк оплати по накладній №3879 від 26.09.12р. не настав, судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи, оскільки строк виконання грошового зобов'язання що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою ст. 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення стягнення кредитора до боржника з вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки частина основного боргу у розмірі 3000,00 грн. була погашена відповідачем під час розгляду справи судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЦЕНТРПОСТАЧ» (01011, м.Київ, вул. Панаса Мирного, 11; код ЄДРПОУ 36258635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕКО" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25 А літ.А.; код ЄДРПОУ 37686849) 79 516 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 66 коп. заборгованості, 1584 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 27 коп. 3% річних, 205 (двісті п'ять) грн. 63 коп. інфляційних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕКО" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25 А літ.А.; код ЄДРПОУ 37686849) з Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 53 (п'ятдесят три) грн. 74 коп. надлишково сплаченого судового збору.

4. В частині стягнення 3000,00 грн. провадження у справі припинити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.05.13 р.

Суддя С.М. Мельник