Рішення № 31395740, 20.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/31/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.13 Справа № 908/1135/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. П.Морозова, 3)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16)

про стягнення суми 21 740 488,97 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Мухіна Н.В. (дов. б/н від 01.04.2013р.);

Від відповідача - Мудрак Д.В. (дов. № 20/12-юр від 30.05.2012 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 21740488,97 грн., із яких: 21573510 грн. - основний борг за договором про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р., 123831,95 грн. - 3% річних, 43147,02 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання щодо повернення позики.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1135/13, справі присвоєно номер провадження 20/31/13, справу призначено до розгляду на 22.04.2013 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.05.2013 р.

У судовому засіданні 20.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступними обставинами. На виконання умов договору № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. про поворотну фінансову допомогу позивач надав відповідачу кошти в сумі 21573510 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 2 від 01.07.2011 р. на суму 8025847,00 грн. та № 1 від 30.06.2011 р. на суму 13547663,00 грн. 30.08.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду, за умовами якої змінено строк повернення коштів до 10.01.2013 р. В зв'язку з тим, що відповідач кошти не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 21573510 грн., та в зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання щодо повернення позики - 123831,95 грн. - 3% річних за період з 10.01.2013 р. по 22.03.2013 р., 43147,02 грн. інфляційних втрат за січень 2013 р. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 525, 526, 625, 1049 ЦК України.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 20.05.2013 р. усно проти позову заперечив. Зазначив, що аргументувати заперечення на позов на даний час не може, натепер в господарському суді Кіровоградської області порушено провадження у справі за позовом відповідача до позивача про визнання недійсним договору № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. про поворотну фінансову допомогу. За результатами розгляду даної справи відповідач зможе нормативно обґрунтувати свої заперечення на позов чи визнати позов. Разом з тим, усно зазначив, що позивач не мав права надавати фінансову послугу (надання фінансової допомоги) за договором № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. без наявності відповідної ліцензії. Нормативне заперечення викласти не зміг, натомість, пояснив, що усі доводи з цього приводу викладені відповідачем в позовній заяві, за якою господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі № 912/734/13. Підтвердив отримання від позивача грошових коштів в сумі 21573510 грн.

Також у судовому засіданні представник відповідача підтримав письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 908/1135/13 до набрання законної сили рішенням по справі № 912/734/13, яке надійшло через канцелярію суду 20.05.2013 р. Клопотання обґрунтовано тим, що 08.05.2013 р. відповідачем було подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про визнання недійсним договору № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. про поворотну фінансову допомогу. 14.05.2013 р. господарським судом Кіровоградської області за вказаним позовом було порушено провадження у справі № 912/734/13. Оскільки позовні вимоги по справі № 908/1135/13 ґрунтуються на договорі № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р., недійсність якого є предметом позову по справі № 912/734/13, вважає, що ці справи є пов'язаними, а отже розгляд справи № 908/1135/13 до вирішення справи № 912/734/13 є неможливим.

Позивач надав письмове заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки вирішення справи про визнання недійсним договору не є перешкодою для встановлення господарським судом Запорізької області істотних обставин у даній справі при її розгляді. Не погоджується з висновком відповідача, що договір № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. суперечить положенням Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Позивач за своїм правовим статусом не відноситься до юридичних осіб, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, відтак відсутні підстави застосування положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Відповідно до законодавства окремі послуги, наприклад, надання коштів у позику, можуть надаватися не тільки фінансовими установами, але і юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовим установами.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі та вислухавши думку представників сторін, суд відмовив в його задоволенні. Підстави відмови викладено в мотивувальній частині рішення.

Дослідивши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" (позикодавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (позичальник за договором, відповідач) був укладений договір про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30, згідно з п. 1.1 якого позикодавець надає позичальникові поворотну безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 21573510,00 грн. строком до 30.09.2011 р., а позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 1.2 договору фінансова допомога надається в безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок позичальника; допускається надання фінансової допомоги частковими платежами. Датою надання фінансової допомоги є дата здійснення першого платежу як фінансової допомоги на поточний рахунок позичальника. Позикодавець на має права на одержання з позичальника відсотків на суму фінансової допомоги.

30.08.2011 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № АТДІ-3/11Д-30, якою викладено пункт 1.1 договору в іншій редакції, відповідно змінено строк надання фінансової допомоги - до 10.01.2013 р.

Розділом 3 договору сторони встановили порядок повернення фінансової допомоги. Відповідно до п. 3.1 договору, повернення фінансової допомоги здійснюється позичальником шляхом банківського переказу на поточний рахунок позикодавця коштів у розмірі суми отриманої фінансової допомоги. Позичальник має право повертати отримані кошти частинами. Згідно з п. 3.2 позичальник зобов'язаний повернути всю суму отриманої фінансової допомоги в строк, зазначений у п. 1.1 даного договору.

Договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем фінансової допомоги (як у цілому, так і частково) і діє до настання строку, зазначеного в п. 1.1 цього договору. Закінчення терміну дії договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, а також від обов'язку виконати прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання (п. 6.2 договору).

Відповідно до умов договору позивач згідно з платіжним дорученням № 1 від 30.06.2011 р. (а.с. 11) та платіжним дорученням № 2 від 01.07.2011 р. (а.с. 12) перерахував на рахунок відповідача суму 13547663,00 грн. та 8025847,00 грн., відповідно.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення глави 71 ЦК України. Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до приписів ст.ст. 173, 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача суму 13547663,00 грн. та 8025847,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.06.2011 р. (а.с. 11) та платіжним дорученням № 2 від 01.07.2011 р. (а.с. 12). Всього відповідачем отримано 21 573 510грн.

Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Порядок повернення суми фінансової допомоги (позики) встановлений в розділі 3 договору. Так, відповідач зобов'язаний повернути суму допомоги в строк, визначений у п. 1.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.08.2011 р.). Відповідно, у п. 1.1 договору сторонами встановлений строк повернення суми допомоги: до 10.01.2013 р.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання.

У матеріалах справи мається підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2012 р. (а.с. 13), відповідно до якого відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 21573510,00 грн. по розрахункам за договором про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р.

Відповідач доказів перерахування позивачу заборгованості за договором № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. не надав, надходження коштів від позивача підтвердив.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором, із відповідача на користь позивача слід стягнути суму 21573510,00 грн. основного боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 123831,95 грн. - 3% річних за період з 10.01.2013 р. по 22.03.2013 р. (70 днів) та суму 43147,02 грн. втрат від інфляції, нарахованих за січень 2013 року.

Згідно з ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У договорі № АТДІ-3/11Д-30 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.08.2011 р.) сторонами встановлено, що поворотна фінансова допомога надається відповідачу строком до 10 січня 2013 р. Таким чином, сторони встановили кінцевий термін (строк) повернення фінансової допомоги.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання судом встановлений, вимоги про стягнення втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими.

Позивач заявляє до стягнення суму 123831,95 грн. - 3% річних за період з 10.01.2013 р. по 22.03.2013 р. ( у судовому засіданні уточнив, що по 22.03.2013р. включно), зазначаючи, що прострочення сплати за даний період склало 70 днів.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки при визначенні кількості днів прострочення. За період, зазначений позивачем (з 10.01.2013 р. по 22.03.2013 р. включно) кількість днів прострочення становить 72 дні, відтак, 3% річних за даний період становить суму 127667,90 грн. Враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, судом стягується сума 123831,95 грн. - 3% річних за заявлений позивачем період з 10.01.2013 р. по 22.03.2013 р. включно.

Розрахунок інфляційних втрат за січень 2013 р., що становить суму 43147,02 грн., позивачем здійснений вірно та дана сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються повністю.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив надходження на розрахунковий рахунок відповідача від позивача суми 21573510,00 грн., пояснив, що до цього часу зазначені грошові кошти позивачу не повернуті. Наполягав на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі № 912/734/13. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхилено зі слідуючих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за договором про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30, який укладений 22.06.2011 р. між сторонами у даній справі.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 912/734/13, відповідач зазначає, що господарським судом Кіровоградської області порушено провадження за його позовом про визнання недійсним договору про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р. До клопотання відповідачем додано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2013 р. у справі № 912/734/13 (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень). Як вбачається з даної ухвали, судом порушено провадження за позовом ПрАТ "Завод напівпровідників" до ТОВ Сільне Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" про визнання недійсним договору. При цьому з ухвали не вбачається, що предметом спору є договір про поворотну безпроцентну фінансову допомогу № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів, зокрема, копії позовної заяви, за якою порушено провадження у справі № 912/734/13, та, згідно з якої судом можливо встановити який саме договір оспорює відповідач, не надав і не доказав, що під час розгляду справи №908/1135/13 неможливо самостійно встановити обставини щодо недійсності договору, покладеного у підставу позову. За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відмовляється.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до господарського суду із заявою про перегляд судових рішень у справі за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112 ГПК України у разі задоволення у майбутньому позову у справі про визнання недійсним договору.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідачем у межах розгляду даної справи не зазначено та не викладено підстав за яких, на його думку, договір № АТДІ-3/11Д-30 від 22.06.2011 р., є недійсним.

Усні заперечення відповідача щодо того, що позивач не мав права надавати фінансову послугу - поворотну безпроцентну фінансову допомогу, без наявності відповідної ліцензії спростовуються наведеним нижче.

Фінансовою послугою, відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Надання коштів у позику за ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визнається різновидом фінансових послуг та передбачає спеціальний суб'єктний склад надавача таких послуг; визначальною ознакою надання позики, як фінансової послуги, є здійснення її з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. За статтею 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Як зазначає позивач, ТОВ спільне Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" не є фінансовою установою в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не внесено до відповідного реєстру. Суд також бере до уваги, що між сторонами укладено договір про безпроцентну фінансову допомогу, тобто договір укладено не є метою отримання позикодавцем прибутку. Доводи відповідача про необхідність ліцензування такої послуги для позивача є помилковим, оскільки ст. 34 Закону передбачає ліцензування діяльності саме фінансових установ (в розумінні ст. 1 Закону), а не всіх учасників ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, код ЄДРПОУ 31792555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест" (27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Павлика Морозова, буд. 3, код ЄДРПОУ 34461503) заборгованість в сумі 21573510 (двадцять один мільйон п'ятсот сімдесят три тисячі п'ятсот десять) грн. 00 коп., 123831 (сто двадцять три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 95 коп. - 3% річних, 43147 (сорок три тисячі сто сорок сім) грн. 02 коп. інфляційних втрат, суму 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 24 травня 2013 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).