Рішення № 31395719, 20.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2013р. Справа № 905/2530/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 6481 грн. 50 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Печерська К.В.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 6481 грн. 50 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 22, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 9,12,22, 35-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача у судовому засіданні мотивував позовні вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 6481,50 грн.

Відповідач та третя особа у засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 10.04.2013р., 24.04.2013р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

13 червня 2012 р. між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) було укладено договір № 06-R\01-012-01026 добровільного страхування наземного транспортного засобу (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобіля «Peugeot», державний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

27.11.2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЧЕРІ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля PEUGEOT, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.12.2012 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 16).

Таким чином вина ОСОБА_2 доведена у судовому порядку.

ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Peugeot», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 1274 від 11.12.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Peugeot», державний номер НОМЕР_1 складає 7624 грн. 72 коп. (а.с.17-23).

Відповідно до рахунку-фактури № 131 від 06.12.2012р., складеного ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 6901,50 грн.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору договір № 06-R\01-012-01026 добровільного страхування наземного транспортного засобу, на підставі страхового акту № СТ/12/0685 від 21.12.2012р., враховуючи Звіт № 1274 від 11.12.2012р. про вартість матеріального збитку та розрахунку страхового відшкодування, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 6481 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням №1582 від 21.12.2012 року. (а.с.36).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність власника автомобіля «ЧЕРІ», державний номер НОМЕР_2 на час вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № АВ/376413, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн.

20.01.2013 року позивач звернувся із регресною вимогою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 6481 грн. 50 коп. (а.с.38).

Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував, що і стало підставою для звернення ТДВ Страхова компанія «Альфа-гарант» до суду з даним позовом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 6481 грн. 50 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 6481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 травня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов