ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2013 р. м. Київ К/9991/52510/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
при секретарі - Струсевич Д.С.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Медіна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2012
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012
у справі № 2а/1270/3729/2012
за позовом Приватного акціонерного товариства "Автомотозапчастина"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби
про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012, позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 №0000362310, №0000372310 та №0000382310. В задоволенні позовних вимог про визнання дій ДПІ щодо визнання нікчемними всіх правочинів, укладених ПрАТ «Автомотозапчастина» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, викладених в акті № 711/23/13385697 від 03.03.2012 року, про зобов'язання ДПІ привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПрАТ «Автомотозапчастина» з даними, наведеними у деклараціях з ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, - відмовлено за необґрунтованістю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в засідання суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з TOB «Автоклапан МТС» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, складено акт № 711 /23/13385697 від 03.03.2012, в якому зафіксовано порушення:
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 595 110, грн., в тому числі: за червень 2011 р. - у сумі ПДВ 383 313,00 грн., за серпень 2011 р. - у сумі ПДВ 211 797,00 грн.;
- п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 38 693,00 грн., в тому числі за червень 2011 р. - у сумі ПДВ 38 693.00 грн.;
- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, абзаців «б», «г», «е» пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток по операціях з придбання товарів та матеріалів у TOB «Автоклапан-МТС» на загальну суму 722 373,00 грн., в тому числі: у 2 кварталі 2011 року - на суму 542 360,00 грн., у 3 кварталі 2011 року - на суму 180 013,00 грн.
На підставі акта перевірки, податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000362310 від 16.03.2012 - про нарахування грошового зобов'язання за основним платежем - у сумі 722 373,00 грн.;
- № 0000372310 від 16.03.2012 - про нарахування грошового зобов'язання за основним платежем - у сумі 38 693,00 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1,00 грн.;
- № 0000382310 від 16.03.2012 - про нарахування штрафних (фінансових) санкцій - у сумі 105899,50 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 595110,00 грн., в тому числі: за червень 2011 р. - на суму 383313,00 грн.. за серпень 2011 р. - на суму 211797,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Автоклапан МТС» було укладено договір купівлі-продажу №2 від 01.04.2010 на поставку товарно-матеріальних цінностей.
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також, подальший рух товару, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації довіреностей. Оплата позивачем товару підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та банківськими виписками по рахунку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи відповідача про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Автоклапан МТС», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ «Автоклапан МТС», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.
Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року по справі № 2а/1270/1182/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012, та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012, спростовуються доводи податкового органу, основані на актах перевірок ТОВ «Автоклапан МТС» та ТОВ «Діомат ЛТД», а також, про неможливість перевірки останнього.
Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 31394554, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/3729/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: