Ухвала суду № 31394416, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К/9991/51561/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2012

у справі № 2а/1270/2112/2012

за позовом Приватного підприємства «Мілена-Р»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мілена-Р» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 0000112320, № 0000102320 від 22.02.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної, згідно з постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області ст. лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д. М. від 10.01.2012 по кримінальній справі № 41/11/8074/4, документальної виїзної позапланової перевірки ПП «Мілена-Р» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Арикон» за період з квітня по липень 2011 року, складено акт №100/23-20/33181633 від 06.02.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на суму 32 042 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 8 266 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.02.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000102320 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34 399 грн., в т.ч.: 32 042 грн. основного платежу та 2 357 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000112320 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8 266 грн. основного платежу.

Донараховуючи грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач виходив з того, що позивачем включено до складу валових витрат - суми витрат та до податкового кредиту - суми податку на додану вартість від здійснення господарських операцій з ПП «Арикон» на підставі нікчемних угод, укладених позивачем із зазначеним контрагентом, згідно ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. ст. 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України за відсутності товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару.

Судами обох інстанцій встановлено факт отримання позивачем товару у ПП «Арикон», з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими та податковими накладними, які складені з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; оплата отриманої продукції підтверджується відповідними банківськими виписками; отриманий товар позивачем був оприбуткований та використаний в подальшому у власній господарській діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено судами, доказів, що засвідчують набрання законної сили відповідного рішення суду по кримінальній справі №41/11/8074/4 немає, тому їх висновок про необґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є вірним.

Відповідно до пп. «а» п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Також судами встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 по справі №2а-11182/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, визнано дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 14.11.2011 № 1812/236-37156815 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01 по 30.09.2011 протиправними та зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Арикон», за період з 01.01 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66 195 914 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61 136 485 грн.

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Арикон» на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, є правомірним формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний