Рішення № 3139162, 22.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/80-6/459

22.01.09

За позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів Сумської області

До відповідача-1 Міністерства оборони України

До відповідача-2 Державного казначейства України

Про стягнення 324715,72 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Ки’рянова А.Ю. (за дов.)

Від відповідача-1 Комар А.Ю. (за дов.)

Від відповідача-2 не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів Сумської області до Міністерства оборони України про зобов'язання затвердити протокол твердої фіксованої ціни та стягнення 82158,08 грн. пені.

Ухвалою суду від 07.02.2008 р. було порушено провадження у справі № 42/80.

Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача 324715,72 грн. боргу та 82158,08 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем державного контракту № 251/6/32-064 від 18.07.2006 р. з оборонного замовлення на виконання дослідно-конструкторської роботи «Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол»(шифр «Атомол») (за кошти Державного бюджету України) останній не оплатив виконані позивачем роботи за другим етапом «Розробка технічного проекту»вартістю 324715,72 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму боргу та неустойки.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що оскільки контрактом було передбачено фінансування робіт за рахунок коштів Державного бюджету, і частина звітних документів позивачем була надана після закінчення строку дії контракту та втрати чинності бюджетного призначення, виконання зобов’язання стало неможливим.

Рішенням суду від 18.03.2008 р. позов було задоволено частково, а саме: в частині стягнення 324715,72 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 р. рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 09.10.2008 р. згадані постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого суду було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для скасування судових рішень стало не дослідження наявності чи відсутності бюджетного фінансування виконаних позивачем робіт на час звернення позивача з вимогою про оплату виконаних робіт і надання передбаченого контрактом пакету документів, ненадання належної уваги фактам надання позивачем відповідачу-1 посвідчення представника замовника № 152 після закінчення строку дії контракту та ненадання рахунку на оплату виконаних робіт, незалучення до участі у справі Державного казначейства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2008 р. справі було присвоєно номер 42/80-6/459 та призначено розгляд останньої на 17.11.2008 р.

17.11.2008 р. до участі у справі залучено до участі у справі як іншого відповідача Державне казначейство України.

Під час нового розгляду справи позивач змінив предмет позову та просить зобов'язати Міністерство оборони України виконати зобов’язання головного розпорядника бюджетних коштів щодо Державного оборонного замовлення 2006 року для одержання необхідних коштів на відповідні статті кошторису шляхом розроблення бюджетного запиту для подання Міністерству фінансів України в термін 10 діб після вступу рішення господарського суду в законну силу, зобов'язати Державне казначейство України забезпечити покриття витрат на оплату робіт у 2009 році та стягнути з Міністерства оборони України на свою користь заборгованість в сумі 324715,72 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. У наданих поясненнях позивач зазначив, що виконав свої зобов’язання за договором належним чином, роботи за другим етапом «Розробка технічного проекту»передані Міністерству оборони України і їх вартість становить 324715,72 грн.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю з тих же підстав, на яких ґрунтуються його первісні заперечення.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, у судові засідання його представники не з'явились, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.07.2006 р. між державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів Сумської області (виконавцем) та Міністерством оборони України (замовником) було укладено державний контракт № 251/6/32-06Н з оборонного замовлення на виконання дослідно-конструкторської роботи «Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол»(шифр «Атомол») (за кошти Державного бюджету України) (далі - Контракт).

Пунктом 1.1. Контракту визначено, що позивач зобов’язується відповідно до технічного завдання (додаток № 3 до Контракту) виконати дослідно-конструкторську роботу «Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол»(шифр «Атомол») (надалі ДКР), а відповідач-1 –прийняти та оплатити виконану роботу на умовах та в порядку, визначеному Контрактом.

Також, п. 1.1 Контракту передбачено, що повний обсяг роботи, окремі її етапи та терміни виконання вказані у Календарному плані виконання роботи (додаток № 1 до цього Контракту).

Відповідно до пункту 6.1 Контракту фінансування робіт за ним здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Загальна вартість робіт за контрактом (сума контракту) без ПДВ становить 1560000,00 грн., в тому числі по етапам: І етап «Розробка ескізного проекту»–330000 грн. (без ПДВ), ІІ етап «Розробка технічного проекту –343000 грн. (без ПДВ), ІІІ етап «Розробка робочої документації та виготовлення обладнання»: підетап 3.1 «Розробка проектної документації на виробництво утилізації мін»–18000,00 грн. (без ПДВ); підетап 3.2 «Розробка робочої конструкторської документації на технологічне обладнання, оснащення та інструмент. Виготовлення обладнання, оснащення та інструменту. Монтажні та пуско-налагоджувальні роботи. Здача виробництва в дослідну експлуатацію»–717000,00 грн. (без ПДВ).

Згідно з п. 6.5 Контракту при проведенні розрахунків за виконані роботи (етапи робіт) державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів Сумської області надає Міністерству оборони України належним чином оформлений рахунок (рахунок-фактуру), який складається на підставі:

акту про виконані роботи,

посвідчення представника замовника № 152 про виконані роботи;

протоколу договірної (твердої фіксованої) ціни.

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за умови наявності необхідних коштів на відповідній стадії кошторису замовника (з якої здійснюється фінансування робіт згідно Контракту).

У випадку відсутності зазначених коштів на відповідній стадії кошторису замовника, з якої здійснюється фінансування робіт відповідно до даного Контракту, в тому числі з причин ненадходження відповідного фінансування, терміни здійснення зазначеної оплати переноситься до моменту надходження зазначених коштів з Державного бюджету України. При настанні зазначених обставин замовник звільняється від обов’язку здійснити оплату виконаних робіт, відшкодування здійснених виконавцем витрат та понесених виконавцем збитків в тому числі моральної шкоди та не отриманої вигоди.

Оплата виконаних робіт у цьому випадку здійснюється після надходження у встановленому порядку замовнику відповідних коштів.

Умовами Контракту також передбачено, що у випадку, коли сторони не прийдуть до взаємної згоди, пред’являється письмова претензія. При повному або частковому відхиленні претензій, спір передається на розгляд до відповідного господарського суду (п. 7.6 Контракту).

Строк дії Контракту відповідно до п. 9.17 контракту встановлений з моменту його підписання до 31.12.2006 р..

Відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток № 1 до Контракту) терміном виконання другого етапу "Розробка технічного проекту" є 01.08.2006 р. –30.09.2006 р.

В силу п 4.2 Контракту про закінчення виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, позивач повинен письмово повідомити замовника та представника замовника № 152.

19.09.2006 р. листом за № 2165к/01 позивач надіслав представництву замовника № 152 «Повідомлення про готовність до приймання етапу 2 ДКР».

28.09.2006 р. листом за № 2242ко/01 позивач надіслав відповідачу-1 «Повідомлення»щодо готовності до приймання етапу 2 ДКР.

Отже, позивач в строк виконав роботи другого етапу та з додержанням умов Контракту здійснив повідомлення про необхідність їх приймання.

13.10.2006 р. позивач надіслав відповідачу-1 звітні документи для забезпечення роботи комісії з приймання етапу 2 та висновок № 32/2 від 28.09.2006 р. представництва замовника № 152, відповідно до якого останнє вважає етап 2 ДКР виконаним те рекомендувало йог до прийняття.

Згідно з п. 3.1.3 Міністерство оборони України взяло на себе зобов’язання після виконання робіт прийняти роботи в термін не пізніше 10 діб з часу надання звітних документів.

У той же час, як свідчать матеріали справи (акт приймання дослідно-конструкторської роботи) наказ № 142 про призначення комісії щодо приймання етапу відповідачем було видано тільки 25.10.2006 р. після неодноразових звернень позивача (лист від 08.11.2006 вих.2602ко-01).

Внаслідок цього тільки 08.12.2006 р. відповідачем були прийняті роботи етапу 2 (акт приймання дослідно-конструкторських робіт, затвердженим заступником Міністра оборони України 08.12.2006 р.)

Датою виконання обов’язків, згідно п. 9.4 Контракту, в цілому і за окремими етапами (підетапами) вважається дата затвердження акту про прийняття роботи (етапу, підетапу). Представництво Міністерства оборони України № 152 не пізніше наступного дня після отримання затвердженого Міністерством оборони України акту видає державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів Сумської області посвідчення за встановленою формою, яке є підставою для пред’явлення платіжного доручення-вимоги (рахунку-фактури).

Однак, відповідне посвідчення № 48 було видано тільки 18.12.2006 р.

Висновком представництва замовника № 152 від 20.11.2006 р. № 43/2 було запропоновано сторонам прийняти тверду фіксовану ціну 307229,90 грн. без ПДВ, виключити фактичні витрати на суму 5255,72 грн.

21.11.2006 р. листом за № 2117к/0СХ позивач направив директору департаменту утилізації ракет і боєприпасів Міністерства Оброни України протокол узгодження твердої фіксованої ціни етапу 2.

Проте, запропонований та підписаний позивачем протокол узгодження твердої фіксованої ціни етапу 2 на науково-технічну продукцію спеціального призначення № 4 відповідачем погоджений не був.

Листом від 29.12.2006 р. за № 3107 к/ко-01 позивач направив відповідачу-1 видане представником замовника № 152 посвідчення № 48, яке було отримане останнім 11.01.2007 р..

У матеріалах справи міститься висновок від 02.03.2007 р. щодо рівня фактичних витрат, понесених позивачем при проведенні ДКР, шифр «Атомол»та НДР, шифр «Вибухові речовини», встановлених при документальній перевірці членами робочої групи відповідно до розпорядження заступника Міністра оборони України від 26.02.2007 р. за № 12, відповідно до якого, по етапу 2 ДКР, рівень цін у розмірі 324715,72 грн., запропонований у висновку представництва замовника № 152, можливо рахувати підтвердженим та при наявності бюджетних призначень і у разі затвердження Міністерством оборони України протоколу твердої фіксованої ціни, підлягає оплаті.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Виходячи зі змісту Контракту, він, за своєю правовою природою, є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно зі ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач листами 08.11.2006 р. № 2602к/ко-01; від 21.12.2006 р. № 3037к/ко-01; від 25.12.2006 р. № 3049к/ко-01; від 17.05.2007 р. № 1054к/07 неодноразово звертався до Міністерства оборони України з проханням належного виконання останнім умов Контракту в частині прийняття звітних матеріалів етапу 2, оскільки через неприйняття відповідачем-1 робіт по етапу 2 в обумовлений сторонами термін виконання етапів 3.1, 3.2 зірвано.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.08.2007 р. позивач направив до Міністерства оборони України претензію № 1883к/юр.б, у якій зазначив, що згідно з висновком від 02.03.2007 р. членів робочої групи Міністерства оборони України та їх звіту, рівень цін у розмірі 304715,72 грн. підтверджується і, у разі затвердження замовником протоколу твердої фіксованої ціни, підлягає оплаті, а тому міністерство безпідставно ухиляється від належного виконання контракту та перерахування державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів Сумської області коштів за виконані роботи в сумі 324715,72 грн.

12.09.2007 р. Міністерство оборони України листом № 241/9/418 надало відповідь на претензію, в якій зазначило, що станом на 12.09.2007 р. звітні документи для оплати щодо виконання етапу 2 Контракту належним чином не оформлені та не надані до структурних підрозділів Міноборони, що свідчить про невиконання позивачем вимог п. 6.5 Контракту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Актом приймання дослідно-конструкторської роботи (складової частини ДКР) від 08.12.2006 р., висновком представництва замовника № 152 № 43/2 від 20.11.2006 р. підтверджується факт виконання позивачем та приймання відповідачем-1 передбачених за спірним Контрактом робіт ІІ етапу «Розробка технічного проекту»належним чином і в повному обсязі, вартість якого складає 324715,72 грн.

Крім того, як зазначено вище, дана вартість робіт також підтверджена висновком робочої групи Міністерства оборони України щодо рівня фактичних витрат, понесених позивачем під час виконання спірного контракту від 02.03.2007 р.

За умовами Контрактом передбачено оплату окремих етапів робіт, вартість робіт за ІІ етапом погоджена сторонами у розмірі 343000 грн.

Оскільки роботи за вказаним етапом робіт виконані у повному обсязі та належним чином, а також прийняті відповідачем-1, запропонований позивачем розмір оплати за цю роботу (324715,72 грн.) не перевищує погодженого сторонами розміру, і одним з основних обов’язків замовника за договором на виконання дослідно-конструкторських робіт є обов’язок прийняття виконаних робіт та їх оплати (п. 3 ч. 1 ст. 898 ЦК України), суд вважає відмову відповідача-1 погодити тверду фіксовану ціну ІІ етапу в указаному розмірі та оплатити його вартість безпідставною.

Посилання відповідача-1 на несвоєчасне подання позивачем посвідчення № 48 представника замовника, а також на те, що непогодження твердої фіксованої ціни ІІ етапу робіт було пов’язане з закінченням 2006 бюджетного року, зміною на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 812 від 07.06.2006 р. органу, який виконує функції із замовлення дослідно-конструкторських робіт з розроблення технології утилізації боєприпасів (з Міністерства оборони України на Мінпромполітики та НКАУ), не передбаченням у Державному бюджеті України на 2007 рік коштів на такі цілі, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Роботи за Контрактом були пред’явлені позивачем для прийняття та прийняті відповідачем-1 у 2006 році, коли фінансування таких робіт відповідачу з Державного бюджету України було забезпечене. Саме внаслідок належного виконання Міністерством оборони України умов Контракту в частині прийняття робіт по етапу 2 в обумовлений сторонами термін, тільки наприкінці 2006 року було надіслано позивачем посвідчення № 48.

В силу ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вичинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Крім того, відповідач-1 безпідставно ухилився від узгодження твердої фіксованої ціни етапу 2. Відсутність посвідчення представника замовника № 152 про виконані роботи в силу Контракту не є обставиною, що перешкоджала узгодженню фіксованої ціни етапу 2, а тому відпордіач-1 мав можливість для погодження твердої фіксованої ціни останнього у 2006 році та зобов’язаний був це зробити до 31.12.2006 р..

Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення п. 6.5 Контракту, яке призвело до ненадання позивачем рахунку на оплату, сталося з вини відповідача-1, оскільки позивач не надавав рахунку на оплату за виконані роботи за відсутності саме протоколу твердої (фіксованої ) ціни

Отже, безпідставна відмова відповідача погодити тверду фіксовану ціну та несвоєчасне надання посвідчення представництва замовника № 152 призвели до порушення права позивача на одержання оплати за Контрактом у 2006 році.

Відсутність протягом 2007-2008 років бюджетного фінансування передбачених спірним Контрактом робіт, стосовно чого не заперечують сторони, не є підставою для припинення зобов’язань, які передбачені главою 50 ЦК України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Пунктом 11 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено поняття бюджетного процесу, як регламентованої нормами права діяльності, яка пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України; бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів,

Дії по розробленню бюджетного запиту –документу, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності на наступний бюджетний період відносяться до порядку здійснення бюджетного процесу, і вчинення, чи не вчинення цих дій, не є обставиною з якою пов’язується виконання зобов’язань по Контракту, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Оскільки забезпечення покриття витрат на оплату робіт за Контрактом у 2009 році не відноситься до функцій Державного казначейства України, суд залишає вимоги до відповідача-2 без задоволення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з Міністерства оборони України на користь позивача 324715,72 грн. боргу.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відовідача-1 на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 22990305) на користь державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 52, код 14015318) 324715,72 грн. боргу.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 22990305) до Державного бюджету України 3247,2 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 04.02.2009 р.