Рішення № 31389713, 23.04.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2013 р.Справа № 924/346/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницького університету управління та права м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 38 615,81грн., з яких 31 822,27грн. заборгованості, 5 281,31грн. пені, 1 512,23грн. 3% річних

Представники сторін

Позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №0120 від 10.03.2013р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Хмельницький університет управління та права м. Хмельницький звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 38615,81 грн., з яких 31822,27грн. заборгованості, 5281,31грн. пені, 1512,23грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №21 оренди рухомого майна від 01.11.2010р.

З договору №21 оренди рухомого майна слідує, що орендарем майна є ОСОБА_3.

З пояснень представника позивача слідує, що орендарем ОСОБА_3 (одруження) було змінено прізвище на ОСОБА_1

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2013р. відповідач зареєстрований як ФОП ОСОБА_1.

Крім цього, факт зміни прізвища встановлено рішенням господарського суду від 28.11.2012р. по справі №17/5025/1045/12.

Позивач вказав в якості відповідача ОСОБА_1.

Отже, відповідачем по справі є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Відповідач не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 18.03.2013р., 01.04.2013р., 15.04.2013р. не виконав, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.11.2010р. між Хмельницьким університетом управління та права (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір №21 оренди рухомого майна.

Пунктом 1.1 передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування рухоме майно, зазначене в Акті прийому-передачі матеріальних цінностей №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із п.2.1 орендодавець зобов'язаний передати орендареві зазначене в Акті прийому-передачі матеріальних цінностей №1 майно в стані, що відповідає умовам цього договору і призначенню майна.

Відповідно до п.3.1, п.3.2, п.3.3 сума орендної плати нараховується згідно з розрахунком: балансова вартість майна - 156 692,38грн., з урахуванням індексу інфляції з 01.01.2010р. по 31.10.2010р. - 7,9% становить 169 071,08грн.; орендна ставка - 10%; орендна плата за місяць - 1 408,93грн. (без ПДВ); нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством і становить 281,79грн.; загальна сума орендної плати (з ПДВ та з урахуванням індексу інфляції з 01.01.2010р. по 31.10.2010р.) за перший місяць оренди - листопад 2010р. становить 1 690,72грн. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції за попередній місяць. Плата за користування майном перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 25 числа наступного за звітним.

Строк дії договору з 01.11.2010р. по 31.08.2013р. (п.5.1).

Згідно акту прийому-передачі матеріальних цінностей №1 від 01.11.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно на загальну суму 156 692,38грн.

01.03.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №21 оренди рухомого майна від 01.11.2010р., відповідно до якої внесли зміни до договору стосовно прізвища орендаря, а саме, зазначили що орендарем є приватний підприємець ОСОБА_1.

Згідно акту прийому-передачі матеріальних цінностей від 30.04.202р. відповідач передав, а позивач прийняв майно на загальну суму 156 692,38грн.

Станом на 13.03.2013р. за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі у розмірі 31 822,27грн., що підтверджується актами та розрахунком позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності із п.1 та 6 ст. 283 Господарського процесуального кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно пунктів 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статей 18 і 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарського діяльності.

Відповідач умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 13.03.2013р. виникла перед позивачем заборгованість з орендної плати в сумі 31 822,27грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Вимога позивача про стягнення 31 822,27грн. заборгованості по орендній платі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 4.2 договору від 01.11.2010р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за користування майном (п.3.3) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Позивачем нараховано 5 281,31грн. пені.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем не заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Враховуючи, що відповідачем не подано відповідної заяви, судом при вирішенні питання про стягнення пені не застосовується строк позовної давності.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 2 314,87грн. пені.

У стягненні 2 966,44грн. пені у позові належить відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 512,23грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок 3 річних, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 1 485,17грн. 3% річних.

У стягненні 27,06грн. 3% річних у позові належить відмовити.

Судовий збір належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82, ст. 83-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького університету управління та права м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 38 615,81грн., з яких 31 822,27грн. заборгованості, 5 281,31грн. пені, 1 512,23грн. 3% річних задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (і.к.НОМЕР_1) на користь Хмельницького університету управління та права м. Хмельницький, вул. Театральна, 8 (код ЄДРПОУ 14163438) - 31 822,27грн. (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять дві гривні 27коп.) заборгованості, 2 314,87грн. (дві тисячі триста чотирнадцять гривень 87коп.) пені, 1 485,17грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень 17коп.) 3% річних, 1 586,98грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість гривень 98коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 2 966,44грн. пені, 27,06грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу;

3 - відповідачу, АДРЕСА_1.