Постанова № 31389199, 13.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2013 рокуСправа №827/860/13-а11 год. 56 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача, ОСОБА_1 - ОСОБА_2, договір № 2 від 18.03.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, третя особа публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Качуровського Павла Олександровича про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.03.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.04.2013 р. прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить: визнати дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо відмови у реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 протиправними;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності та у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки позивачем для цього, були надані всі необхідні документи, що передбачені законом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Третя особа в судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. В матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлено, що 01.06.2007 року між публічним акціонерним товариством "Севастопольстрой" (далі - ПАТ "Севастопольстрой") (орендарем) та Севастопольською міською Радою (орендодавцем) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 4,1410 га в м. Севастополі в районі проспекта Столетовський - вул. Колобова, для здійснення багатоповерхової житлової забудови.

Відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської держаної адміністрації № 5-2/5731-5 від 09.12.2010 року десятиповерховому житловому будинку (корпус 12-Б) на земельній ділянці, зазначеній в договорі оренди земельної ділянки від 01.06.2007 року, яка розташована в м. Севастополь, пр. Столетовський - вул. Колобова", присвоєно адресу: АДРЕСА_1.

Як вбачається з декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі за № СТ 14312120440 від 18.07.2012 року, об'єкт багатоповерхової забудови корпус 126 (ПК-2) по вулиці Колобова в м. Севастополі закінчений будівництвом та придатний до експлуатації (а. с. 16-19).

17.01.2013 року між ПАТ "Севастопольстрой" та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 1/13-ИП, відповідно до якого ПАТ "Севастопольстрой" передає, а ОСОБА_1 отримує майнові права на квартиру АДРЕСА_1.

Про прийняття майнових прав позивачем на квартиру АДРЕСА_1, складено акт приймання-передачі майнових прав на квартиру відповідно до договору від 17.01.2013 р. № 1/13-ИП.

Актом приймання-передачі від 30.01.2013 до зазначеного договору, позивач прийняв квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2013 р. позивач звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі з заявою № 294420 для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Севастополі в особі державного реєстратора Качуровського П.О. винесено рішення № 951084 від 18.03.2013 року, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення мотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи 06.04.2013 р. позивач повторно звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі з заявою № 735181 для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Проте, відповідачем прийнято рішення № 1829609 від 22.04.2013 року, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, зазначивши, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Разом з тим в рішенні відсутні посилання які саме документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Карткою прийому заяви позивача № 1444505 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується, що позивачем надано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Севастополі наступний комплект документів, необхідних для оформлення та видачі свідоцтва про право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1, а саме: договір купівлі-продажу майнових прав № 1/13-ИП від 17.01.2013 р., акт приймання-передачі майнових прав від 30.01.2013 р., акт приймання-передачі квартири від 30.01.2013 р., технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 від 25.01.2013 р., перелік інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав власності від 01.02.2013 р., копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого 24.07.1998 р. Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі, копія реєстраційного номера облікової картки платника податку від 15.07.2004 р., квитанція про сплату державного мита № ПН14986 від 26.02.2013 р., копія договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007 р.; копія декларації про готовність об'єкту до експлуатації № СТ 14312120440 від 18.07.2012 р.; копія довідки Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської держаної адміністрації № 5-2/5731-5 від 09.12.2010 р. (а. с. 68).

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 703).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 703, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Пунктом 10 Порядку № 703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з пунктом 1 пункту 27 Порядку № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Згідно з пунктами 46, 47 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна у зв'язку з набуттям права спільної власності на такий об'єкт.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, будівництво яких здійснювалося із залученням від фізичних та юридичних осіб коштів на інвестування та фінансування об'єктів будівництва, заявник, крім документів, що зазначені в абзацах першому - шостому пункту 46 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: 1) затверджений особою, що залучала від фізичних та юридичних осіб такі кошти, перелік інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав; 2) установлений законодавством документ, що підтверджує набуття у власність інвестором закріпленого за ним об'єкта інвестування (інвестиційний договір, договір про пайову участь тощо).

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться за інвестором у результаті його участі у фонді фінансування будівництва, документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за інвестором об'єкта інвестування, є отримана від управителя такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

Таким чином, законодавством визначений вичерпний перелік документів, яки подаються разом з заявою про державну реєстрацію права власності на житло. При цьому зміст статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не виключає можливості (права) державного реєстратора витребувати у заявника додаткові документи у разі їх недостатності, суперечливості та в інших випадках.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

З рішень відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 951084 від 18.03.2013 р. та № 1829609 від 22.04.2013 р. вбачається, що у реєстрації права власності на квартиру, позивачу було відмовлено саме з підстав того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Зазначається, що відповідачем рішення про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято не було, проте прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності.

Разом з цим підстави на яких ґрунтується відмова у реєстрації права власності є формальними без будь-яких посилань на конкретні документи, які не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують для проведення реєстрації.

Встановлено, що позивачем надані всі необхідні документи для державної реєстрації права власності та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, які вимагає законодавство.

Крім того, у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

За таких обставин, дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, не відповідають вимогам норм чинного законодавства, яким не передбачено при здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень, надання на об'єкти нерухомого майна додаткових документів, не передбачених законодавством.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо відмови у реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, протиправними.

Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (99008, АДРЕСА_1), судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено, та постанова підписана 18.05.2013 р.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько