Постанова № 31388602, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2013 року № 826/4344/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Релеекспорт»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2012 № 0005392203.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

15.05.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.10.2012 за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Релеекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Акт № 6281/22-317/21623366 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп.пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 438537 грн.

22.10.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005392203, яким у зв'язку з порушенням пп.пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 438537 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23664 грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пп.пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України стало віднесення ТОВ «Фірма «Релеекспорт» до складу валових витрат на придбання послуг у фірм-нерезидентів «Iden engineering pvt.ltd», «Eurokash engineers&consultants» (Нью-Делі, Індія), «Milsonet import llp» та «Supralux transit llp» (Великобританія), «Производственное объединение «Ленинградский электромашиностроительный завод» (Російська федерація) на загальну суму у розмірі 1945876,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Релеекспорт» укладено договори від 14.06.2010 № 246ЕА, від 01.11.2010 № 11/10UK, від 17.01.2011 № 252ЕА, від 21.05.2011 № ЛЭЗ 107/47-11 та від 29.02.2012 № 254ЕЕ з фірмами-нерезидентами «Iden engineering pvt.ltd», «Eurokash engineers&consultants» (Нью-Делі, Індія), «Milsonet import llp» та «Supralux transit llp» (Великобританія), «Производственное объединение «Ленинградский электромашиностроительный завод» (Російська федерація).

Як видно з матеріалів справи, на підставі вищевказаних договорів фірмами-нерезидентами «Iden engineering pvt.ltd», «Eurokash engineers&consultants» (Нью-Делі, Індія), «Milsonet import llp» та «Supralux transit llp» (Великобританія), «Производственное объединение «Ленинградский электромашиностроительный завод» (Російська федерація) надано позивачу відповідні послуги (шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи та агентські послуги) загальною вартістю 1945876,99 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами виконаних агентських послуг та актами виконаних робіт, платіжними дорученнями в іноземній валюті, а також звітами щодо проведених робіт, витрати на які ТОВ «Фірма «Релеекспорт» віднесено до складу валових витрат протягом 2011 та 2012 років.

Поряд з цим, за змістом ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Судом не береться до уваги посилання відповідача на порушення ТОВ «Фірма «Релеекспорт» пп.пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України внаслідок відсутності документального підтвердження щодо використання у господарській діяльності вказаних послуг з огляду на те, що факт надання послуг за договорами з фірмами-нерезидентами «Iden engineering pvt.ltd», «Eurokash engineers&consultants» (Нью-Делі, Індія), «Milsonet import llp», «Supralux transit llp» (Великобританія) та «Производственное объединение «Ленинградский электромашиностроительный завод» (Російська федерація) підтверджуються не тільки належним чином оформленими актами виконаних агентських послуг (з зазначенням в них контрактів, які були укладені позивачем внаслідок наданих послуг агентами) та актами виконаних робіт, платіжними дорученнями в іноземній валюті, а також звітами щодо проведених робіт, але й наданими суду договорами, ВМД, які були складені внаслідок наданих позивачу послуг агентами; договорами від 25.09.2009 № 09G03501004/4130000327 та від 18.12.2010 № 10G03501084/4130000533, з метою виконання яких позивачу надано вищевказані послуги (шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи).

Разом з тим, судом не приймається до уваги викладене в Акті перевірки твердження відповідача про те, що в наданих до перевірки контрактах не зазначено, що саме завдяки фірмам-нерезидентам відбулося укладення відповідних зовнішньоекономічних контрактів, оскільки чинним законодавством України не передбачено вимог щодо обов'язкового відображення таких реквізитів у первинних документах, зокрема, контрактах.

Також, в процесі розгляду справи, з пояснень представника позивача, судом встановлено, що, по-перше, необхідність укладання агентських договорів обумовлена, зокрема, складністю пошуку позивачем відповідних покупців на індійському ринку, по-друге, необхідність виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт викликана тривалим зберіганням відповідного товару (двигуна) через відсутність покупця на нього. При цьому, така діяльність відповідає вимогам статуту ТОВ «Фірма «Релеекспорт».

За таких умов, висновок відповідача у Акті перевірки, що сплачені кошти за агентські послуги, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - це діяльність, яка не направлена на отримання доходу позивачем є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких умов, суд приходить до висновку, що витрати ТОВ «Фірма «Релеекспорт» на підставі договорів з фірмами-нерезидентами «Iden engineering pvt.ltd», «Eurokash engineers&consultants» (Нью-Делі, Індія), «Milsonet import llp» та «Supralux transit llp» (Великобританія) та «Производственное объединение «Ленинградский электромашиностроительный завод» (Російська федерація) безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у ДПІ в Солом'янському районі м. Києва ДПС були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем пп.пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, відповідно, для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0005392203.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Релеекспорт» (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 21623366) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0005392203, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Релеекспорт» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 26088860) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко