Постанова № 31388311, 24.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2013 року № 826/5263/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомМалого приватного підприємства «Традиція-98»доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправними, скасування наказу,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив, з урахуванням збільшення позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача щодо витребування документів у позивача на підставі запиту від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3; визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача згідно з наказом від 10.04.2013 № 755; скасувати наказ відповідача від 10.04.2013 № 755 про призначення і проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

13.05.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надано представнику позивача строк для ознайомлення з поданими документами до 23.05.2013.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11.03.2013 позивач отримав від ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС запит про надання пояснень та документальне підтвердження від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3, в якому відповідач пропонував МПП «Традиція-98» не пізніше десятого календарного дня з моменту отримання даного запиту надати пояснення та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «ГМФ» за липень 2011 року, з ТОВ «БС Консалтінг Юкреїн» за серпень 2011 року, з ТОВ «Ньюмодуль 2011» за жовтень 2011 року, ТОВ «Соло-25» за березень 2012 року та надати завірені належним чином копії, зокрема: договорів укладених з вказаними підприємствами; податкових накладних, прибуткові, видаткові накладні (у разі наявності); актів виконаних робіт; розрахункових документів підприємства з наведеними СГД по господарським операціям вказаним у договорах (касові ордери, банківські виписки); документів, що підтверджують транспортування продукції. Також у запиту зазначено, що ненадання пояснення та їх документального підтвердження на даний запит буде розглядатися як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до змісту п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу вказаних норм видно, що у разі коли запит податкового органу складено з порушенням вимог, зокрема, запит не містить підстави для його надіслання, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як видно з матеріалів справи, у письмовому запиті ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3 про надання пояснень та документальне підтвердження, всупереч вимогам пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 73.3 ст. 73 ПК України, не вказано підстави для його надіслання, у зв'язку з чим, в силу вимог ст. 73 ПК України, позивач, за висновком суду, звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

При цьому, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

Таким чином, запит ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3, в контексті норми п. 73.3 ст. 73 ПК України щодо звільнення платника податків від обов'язку надавати відповідь на запит складений з порушенням, за висновком суду не має юридичного характеру, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису, не породжує жодних правових наслідків, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11.

Однак дії контролюючого органу щодо витребування документів у платника податків на підставі запиту не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі витребування документів у платника податків на підставі запиту не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з витребування документів у платника податків на підставі запиту не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

За таких умов, у суду відсутні належні правові підстави для визнання протиправними дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо витребування у МПП «Традиція-98» документів на підставі запиту від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3.

Разом з тим, як встановлено судом, 10.04.2013 ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документального підтвердження на запит відповідача від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3, на підставі ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України винесено наказ № 755 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП «Традиція-98».

Відповідно до змісту пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

При цьому, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За змістом п. 1.1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 N 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Згідно з п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

З системного аналізу викладених норм видно, що обов'язковою умовою здійснення позапланової виїзної перевірки є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України, в якому зазначаються підстави для проведення перевірки, дата її початку та тривалість.

Як видно з матеріалів справи, у наказі ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 10.04.2013 № 755 всупереч вимогам ст. 78 ПК України та Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків податковим органом не зазначено підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки МПП «Традиція-98».

За таких обставин, а також зважаючи на те, що позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на вищевказаний запит відповідача від 28.02.2013 № 4944/10/22.2-06/3, суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу належних правових підстав для винесення спірного наказу від 10.04.2013 № 755 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки МПП «Традиція-98», у зв'язку з чим вказаний наказ підлягає скасуванню, а відтак дії відповідача щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача згідно з таким наказом, за висновком суду, є протиправними.

Водночас, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача згідно з наказом від 10.04.2013 № 755 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 у справі № К/9991/75343/12.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Малого приватного підприємства «Традиція-98» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 46, кв. 41, код ЄДРПОУ 30045559) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки Малого приватного підприємства «Традиція-98» згідно з наказом від 10.04.2013 № 755.

3. Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 10.04.2013 № 755 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Малого приватного підприємства «Традиція-98».

4. У решті позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко