Постанова № 3138727, 05.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.02.2009

Справа №2-31/3728-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача – Швец Ю.Я., дов. у справі; Зайцев О.В., дов. у справі, Меріць С.С., керівник

від відповідача – Окул Н.Л., дов. у справі

від відділу прокуратури АРК – Кулібаба С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП – 14340», (98400, м.Бахчисарай, вул.Фрунзе, 34)

до відповідача – Державної інспекції з контролю за цінами в АРК, (95000, м.Сімферополь, вул.Павленко, 20)

за участю прокуратури АРК (м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 21)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Бахчисарайське АТП – 14340» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача – Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про визнання недійсним акту перевірки від 16.05.2006р. №0304 порядку формування та застосування тарифів для перевезення пасажирів і багажу автобусами, що працюють в звичайному режимі руху у приміському та міжміському сполученні, та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК від 19.06.2006 р. №2 про застосування економічних санкцій у сумі 221409,00 грн. та штрафу в сумі 442818,00 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою господарського суду АРК від 06.03.07р. відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом суддею Омельченко В.А.

Ухвалою господарського суду АРК від 11.01.2008 р. провадження по справі зупинено та призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.09.2008 р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.

На підставі резолюції в.о. голови господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2008 р., у зв’язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді господарського суду АРК Омельченка В.А., справа передана на розгляд судді господарського суду АРК Приваловій А.В. Справі привласнено номер - №2-31/3728-2007А.

Ухвалою господарського суду АРК від 03.10.2008р. справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у акті перевірки відповідачем зроблений помилковий висновок про здійснення позивачем перевезень у звичайному режимі руху, і за основу для розрахунку перевіряючими були прийняти тарифи, встановлені для звичайного режиму руху, в той час коли перевезення здійснювались у режимі маршрутного таксі на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт» і наказів по підприємству.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач, користуючись своїм правом, наданим ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України, змінив позовні вимоги і просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК від 19.06.2006р. №2 про застосування економічних санкцій у сумі 221409,00 грн. та штрафу в сумі 442818,00 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням наданих до позову змін.

Відповідач не згоден з позовними вимогами, просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у запереченнях. Вказує, що перевезення здійснювались у звичайному режимі руху, Бахчисарайська райдержадміністрація не узгоджувала перевід автобусного парку позивача із звичайного режиму на режим маршрутного такси, тому висновки акту перевірки обґрунтовані, підстави для скасування рішення відсутні.

Представник відповідача просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення факту порушення законодавства позивачем та на необґрунтованість доводів позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, висновок судово-економічної експертизи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 26.04.2006р. по 16.05.2006 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК була проведена перевірка формування та застосування тарифів для перевезення пасажирів та багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху у приміському та міжміському сполученні ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340» за період з 01.01.2003р. по 01.05.2006р., про що складений акт перевірки №0304 від 16.05.2006 р.

Проведеною перевіркою встановлені порушення, зокрема, вимог Наказу Мінтрансу України від 18.08.2004 р. №750 «Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) у міжміському внутрішньореспубліканському і приміському сполученні в межах Автономної Республіки Крим» та розпорядження Кабінету міністрів АРК від 25.11.2004р. №531-Р «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) на міжміському, внутрішньореспубліканському та приміському сполученні у межах АРК», а саме завишення вартості 1 пас/км.

Як зазначено у акті перевірки, встановлено, що позивачем була перевищена гранична вартість проїзду пасажирів в наслідок застосування перевізником тарифу 0,18грн. за 1 пас./км. Прийнятий тариф в розмірі 0,18 грн. 1 пас/км не був узгоджений з органами виконавчої влади відповідно до Розпорядження Ради міністрів АРК №531-Р від 25.11.2004р. «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі) у приміському, внутрішньореспубліканському, приміському сполученні у межах АРК».

На підставі вказаного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК рішенням №2 від 19.06.2006 р. застосовані до позивача економічні санкції в сумі 221409 грн. та штрафні санкції в сумі 442818 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Незгода позивача із прийнятим рішенням стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.86 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем вимог Наказу Мінтрансу України від 18.08.2004 р. №750 «Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) у міжміському внутрішньореспубліканському і приміському сполученні в межах Автономної Республіки Крим» та розпорядження Ради Міністрів АРК від 25.11.2004р. №531-Р «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) на міжміському, внутрішньореспубліканському та приміському сполученні у межах АРК» через наступне.

Режими руху на автобусних маршрутах загального користування регламентовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344.

Статтею 35 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування здійснюються у звичайному, експресному режимах руху та у режимі маршрутного таксі.

Перевезення пасажирів в звичайному режимі руху здійснюються із дотриманням всіх зупинок, що передбачені розкладом руху. Експресні перевезення здійснюються із скороченням кількості зупинок і часу перевезення. Маршрутні таксі здійснюють перевезення пасажирів з обов’язковим наданням їм місць для сидіння і з висадкою та посадкою пасажирів за їх вимогою.

При цьому Законом України «Про автомобільний транспорт» ( у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) не встановлені обмеження у виборі перевізником режиму руху, а також не міститься положень, що у разі коли не встановлено режиму руху то діє звичайний режим.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «Бахчисарайське АТП 14340» при здійсненні перевезень пасажирів у періоді, що перевірявся відповідачем, здійснювало перевезення пасажирів в режимі маршрутного такси з обов’язковим наданням їм місць для сидіння і з висадкою та посадкою пасажирів за їх вимогою відповідно до положень ст..35 Закону України «Про автомобільний транспорт» , на підставі наказів ВАТ «Бахчисарайське АТП 14340» від 03.06.2004р. №45 і від 26.052005р. №54, а також договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладеними з Радою Міністрів АРК та Бахчисарайською райдержадміністрацією.

Згідно висновку експерта №18/08 від 05.09.2008р. по даній адміністративній справі висновки відповідача про необґрунтовано отриману виручку в сумі 221409,22грн., викладені у акті перевірки від 16.05.2006р., не відповідають первинним документам бухгалтерського обліку ВАТ «Бахчисарайське АТП №14340», якщо судом буде визнаний факт здійснення перевезень позивачем в період з травня по вересень 2005 р. у режимі маршрутного таксі. Якщо судом буде визнано факт роботи позивача в зазначений період у звичайному режимі руху перевезень, то висновки відповідача підтверджуються частково - в сумі 114671,93грн. і не підтверджуються в сумі 106737,29грн.

Відповідно до Статуту ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340», товариство здійснює організацію перевезень вантажів та пасажирів усіма видами транспорту.

На виконання пасажирських перевезень, між Радою міністрів АРК та ВАТ «Бахчисарайське АТП 14340» були укладені договори №28 від 24.06.2005 р., №28а від 24.06.2005 р., №28б від 24.06.2005 р., №28в від 24.06.2005 р., №28г від 24.06.2005 р., якими на підставі рішення конкурсного комітету протокол №111 від 24.06.2005 р. Рада міністрів АРК надає ВАТ Бахчисарайське АТП – 14340 право на перевезення пасажирів на відповідних маршрутах.

При цьому договорами визначено, що Перевізник – ВАТ Бахчисарайське АТП 14340 зобов’язується надавати транспортні послуги на маршрутах в режимі руху – маршрутне такси.

Умовами вказаних договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, а саме пунктами 2.2.3 договорів, визначено, що Перевізник керується узгодженими Замовником тарифами на перевезення, встановленими відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Договором від 13.01.2005р., укладеним з Бахчисарайською райдержадміністрацією строком до 31.12.2007р., позивачу надано право на організоване перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на міських та приміських автобусних маршрутах, який в свою чергу зобов’язується надавати транспортні послуги на зазначеному маршруті відповідно до паспорту маршруту, узгодженого з місцевим органом ДАІ, тарифом і розкладом руху автобусів і схемою маршруту та іншим умовам конкурсу на маршрутах згідно додатку №1. При цьому даним договором взагалі не визначений режим руху.

Як вбачається з матеріалів справи, наказами №45 від 03.06.2004р., №54 від 26.05.2005р. голови правління ВАТ Бахчисарайське АТП-14340 встановлено, що перевезення пасажирів на приміських та міжміських маршрутах здійснюється в режимі маршрутного такси.

При цьому на виконання умов вказаного договору позивач повідомляв Бахчисарайську району державну адміністрацію про зміну тарифів на перевезення з відповідним техніко-економічним обгрунтуванням (а.с.130-135, т.3).

Судом встановлено, що позивач здійснював пасажирські перевезення в режимі руху маршрутного таксі, а тому твердження Державної інспекції з контролю за цінами в АРК щодо здійснення ВАТ Бахчисарайське АТП 14340 перевезень у звичайному режимі руху та виявлені порушення з цього приводу є необгрунтованими та безпідставними.

Матеріали справи підтверджують виконання позивачем договірних умов щодо узгодження з органами виконавчої влади тарифів на здійснення пасажирських перевезень. З цього вбачається, що позивачем виконані умови щодо встановлення тарифів на пасажирські перевезення відповідно до договорів, укладених з Радою міністрів АРК та Бахчисарайською райдержадміністрацією, і не суперечать положенням законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача про порушення позивачем положень розпорядження Ради міністрів АРК №531 Р від 25.11.2004р. «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) у міжміському, внутрішньореспубліканському та приміському сполученні у межах АРК», оскільки у ньому зазначені вимоги щодо перевізників, які здійснюють перевезення у звичайному режимі руху.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК №2 від 19.06.2006 р. про застосування економічних санкцій у сумі 221409,00 грн. та штрафу в сумі 442818,00 грн. за порушення державної дисципліни цін підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки витрати на проведення судово-економічної експертизи не підтверджені позивачем документально, відсутні підстави для їх стягнення відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 05.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 09.02.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 9, 70, 71, 86, ч.1ст.94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим від 19.06.2006р. №2 про застосування економічних санкцій у сумі 221409,00 грн. та штрафу в сумі 442818,00 грн. за порушення державної дисципліни цін.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП – 14340», (98400, м.Бахчисарай, вул.Фрунзе, 34), (р/р 26008383 в Бахчисарайської філії КРД АППБ «Аваль» МФО 384470, ОКПО 03114690) 3,40грн. державного мита.

Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.