Постанова № 31386989, 23.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 18/2319/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретаріТоміній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чіріка І.О. за довіреністю № юр- 802/д від 14.12.2012 р.,

відповідача - Алєксєєва Є.О. за довіреністю №23ю/150 від 28.12.2012 р.,

3-і особи:

1. - Літкевич О.Б. за довіреністю №396 від 03.05.2013 р., Костромицького В.К. за довіреністю № 259 від 15.02.2013 р.,

2. - Муленко Ю.О. за довіреністю № 14/03-13 від 27.12.2013 р., Ковальчука О.М. за довіреністю № 14/03-20 від 27.12.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вх. №876П/3-11 від 14.03.13 р.) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.13 у справі № 18/2319/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта", м. Кременчук

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

1) Державне підприємство "Південна залізниця", м. Харків;

2) Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук

про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 32 329,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук 32 329,30 грн. вартості нестачі вантажу - дизельного пального підвищеної якості (євро) марки "В" виду ІІ ДСТУ 4840:2007.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. у справі № 18/2319/12 (суддя Мацко О.С.) у задоволені позову відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2013 р. у справі № 18/2319/12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" вартість нестачі дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II у розмірі 32 329,30 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати по сплаті судового збору, понесені ПАТ "Укрнафта" у зв'язку з поданням позовної заяви. Свою незгоду з прийнятим рішенням ПАТ "Укрнафта", зокрема, обґрунтовує тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем при відправленні зі станції Кагамлицька цистерн № № 73956021, 73746133 з дизельним пальним позивача, допущено порушення вимог законодавства в галузі залізничних перевезень, обов'язок дотримання яких покладено на вантажовідправника. Відповідач зобов'язаний не лише забезпечувати передачу вантажу перевізнику, а й нести відповідальність за дії (бездіяльність) третіх осіб, залучених до перевезення вантажу, що призвели до втрат дизельного пального в кількості 2861,00 кг. Такі порушення стали причиною надходження на станцію призначення нафтопродуктів у кількості меншій, ніж зазначено у залізничній накладній № 44095180. Тому, в діях відповідача наявні всі елементи цивільного правопорушення, що не було враховано місцевим господарським судом у зв'язку з неповним дослідженням матеріалів справи, що призвело до незастосування положень, зокрема ЦК України, якими встановлено обов'язок винної в порушенні зобов'язання сторони, відшкодувати спричинені нею збитки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.04.2013 р.

17.04.2013 р. (вх.№ 3325) ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, стверджує, що відповідальність за вказану нестачу не може бути покладена на відповідача, до обов'язків якого входить лише своєчасне відвантаження, оформлення і відправлення вантажів позивача. В матеріалах справи наявні всі докази належного виконання ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" своїх обов'язків, а також того факту, що при відправленні спірних вагон-цистерн в них було така кількість нафтопродуктів, яка вказана у супровідних документах.

22.04.2013 р. (вх.№ 3451) ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подала відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема, посилається на те, що сторони домовились, що з моменту передачі товару перевізнику, з урахуванням забезпечення навантаження рухомого складу та оформлення необхідних документів, обов'язки ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" за договором вважаються виконаними належним чином. Перевезення вантажу, а, відповідно, і відповідальність осіб, що здійснюють перевезення вантажу, визначається чинним законодавством України, що регламентує правила перевезення вантажів та залізничні перевезення. Тому, за умовами договору ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зобов'язане тільки забезпечити передачу вантажу перевізнику, відповідальність за втрату цього вантажу несе саме перевізник.

ДП "Південна залізниця" у поясненнях від 22.04.2013р. (вх.№3450) та від 14.05.2013р. (вх.№3888) зазначає, що на під'їзну колію позивача цистерни №73956021 та №73746133 були подані без зауважень після перевірки їх вантажоотримувачем, в справному технічному стані з непошкодженими запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) "Варта-універсал М" №П853958 та №П853967 відповідно, без слідів втрати вантажу, що засвідчено складеним представниками ПАТ "Укрнафта" та ДП "Південна залізниця" актом загальної форми ГУ-23 №66 від 15.07.2012. У зв'язку з чим, вказані цистерни видані у відповідності до статті 52 Статуту залізниць України, без перевірки кількості і стану вантажу.

У судовому 22.04.2013 р. оголошено перерву до 16:00 год. 15.05.2013 р.

В судове засідання, призначене на 15.05.2013 р., прибули представники сторін та третіх осіб та надали додаткові докази та пояснення щодо обґрунтування своєї позиції у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзивах на скаргу та письмових поясненнях, доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін та третіх осіб, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 30 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник, далі по тексту - ПАТ "Укрнафта") та Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (виконавець, далі по тексту - ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта") був укладений договір транспортного обслуговування № 29/1717-р (далі договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати транспортне обслуговування ПАТ "Укрнафта" (замовника), яке полягає у наданні послуг по відвантаженню, організації оформлення і відправлення вантажів замовника з промислового майданчика виконавця, що знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, та оплаті перевезення вантажів замовника залізничним транспортом до вказаних позивачем залізничних станцій призначення (п.1.1.).

У п. 1.3. договору сторони передбачили, що при відвантаженні, оформлені, відправленні та прийомі вантажів сторони керуються положеннями даного договору, Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, а також діючим законодавством України, що регламентує дані відносини.

За змістом п. 1.4. договору, при виконанні своїх обов'язків за договором виконавець залучає треті особи для організації перевезень вантажів замовника.

Згідно з п. 2.1. договору, укладення договору перевезення із залізницею є обов'язком TOВ "Торговий дім - Укртатнафта".

Згідно з п.8.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2012 року та діє по 31.12.2012 р., а в частині виконання розрахунків - до їх повного завершення .

Відповідно до частини 1 статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Як передбачено приписами частини 1 статті 932 ЦК України, експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Так, на виконання умов договору транспортного обслуговування, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" залучено до виконання договору транспортного обслуговування Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта", яким надано ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" послуги щодо оформлення приймання, відвантаження товару за договорами, що укладені з іншими особами (в даному випадку - з ПАТ "Укрнафта"), ними є послуги, спрямовані, зокрема, на приймання вантажу від ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", укладення від власного імені договорів з залізницею щодо перевезення вантажу (послуги вантажовідправника), відвантаження нафтопродуктів, забезпечення подачі під налив нафтопродуктів справних, придатних до їх перевезення вагоно-цистерн.

ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" прийнято від ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" вантаж (дизельне пальне), що належав позивачу.

Приписи п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (далі Статут) та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів визначають, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

У відповідності до п. 28 згаданих Правил договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Факт укладання такого договору перевезення між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та Південною залізницею підтверджується відповідною залізничною накладною № 44095180 від 11.07.2012 р. (т.1 а.с. 17), у графі якої вантажовідправником нафтопродуктів, що належали ПАТ "Укрнафта", визначено ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта".

Як встановлено колегією суддів, на виконання умов договору транспортного обслуговування, у відповідності до технології наливу нафтопродуктів на естакаді наливу ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" після комісійного огляду та вимірювання маси нафтопродуктів об'ємно-масовим методом завантажених вагоно-цистерн вони були залюковані та опломбовані в присутності прийомоздавальника ст. Кагамлицька та стрільця ВОХР. При цьому була складена відомість запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП) (т.1 а.с. 90).

11.07.2012 р. перед закриттям та опломбуванням спірних вагоно-цистерн кількість нафтопродукту в них була виміряна об'ємно-масовим методом представником незалежної організації - ТОВ "Оптіма-трейд", яка здійснює заміри об'ємно-масовим методом кількості нафтопродуктів у вагоно-цистернах, що завантажуються на наливних естакадах ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта". Згідно акту замірів № 2 від 11.07.2012 р.(т.1 а.с 97) кількість дизельного палива, фактично налитого у вагоно-цистерни №№ 73956021 та 73746133, з урахуванням похибки вимірювання, відповідає кількості нафтопродукту, зазначеній у перевізних документах.

Після вимірювання маси дизельного палива об'ємно-масовим методом залюковані та опломбовані вагоно-цистерни №№ 73956021 та 73746133 були зважені на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тонн - „Вимірювальна система зважування залізничних вагонів (составів) у русі "TRAPPER SCALEX" № 0400700", повірених у встановленому порядку. (свідоцтва та протоколи перевірки вимірювальної системи (т.1, а.с.91-96)

Факт відповідності маси дизельного палива, зазначеної в перевізних документах, масі завантаженій ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" у вагоно-цистерни №№ 73956021 та 73746133, підтверджується відвантажувальною відомістю від 11.07.2012 р. та квитанцією зважування від 11.07.2012 р. на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тонн - „Вимірювальна система зважування залізничних вагонів (составів) у русі "TRAPPER SCALEX" № 0400700"(т. 1, а.с. 88, 89).

11.07.2012р. відповідачем зі станції відправлення Кагамлицька Державного підприємства "Південна залізниця" за залізничною накладною № 44095180 було відправлено на залізничну станцію Венеславівка Південної залізниці одержувачу - відокремленому структурному підрозділу ПАТ "Укрнафта" Нафтогазовидобувному управлінню "Полтаванафтогаз" (далі по тексту - НГВУ "Полтаванафтогаз") опломбовані запірно-пломбувальним пристроєм відправника (ЗПП) "Варта-Універсал-М" № П853958 та № П853967 цистерни № 73956021 та № 73746133 з дизельним пальним підвищеної якості Євро марки "В" виду II в загальній вазі 114 100,00 кг : в цистерні № 73956021 - 58 300,00 кг., в цистерні № 73746133 - 55 800,00 кг.

Як стверджує позивач, цистерни 14.07.2012 р. в супроводі стрільця воєнізованої охорони надійшли на залізничну станцію призначення Венеславівка ДП "Південна залізниця". При огляді цистерн № 73956021 та № 73746133 працівником станції Венеславівка Південної залізниці за участі стрільця воєнізованої охорони, комерційних несправностей не встановлено, цистерни надійшли з непошкодженими пломбами (ЗПП) вантажовідправника, номери відбитків на пломбах відповідали номерам, зазначених у залізничній накладній № 44095180, течі вантажу та доступу до вантажу не виявлено. Зазначені обставини підтверджуються листом Полтавської дирекції залізничних перевезень Міністерства інфраструктури України від 04.08.2012р. № ДН-4-04/330 (т.1 а.с. 20).

У відповідності до п. 31 Правил видачі вантажів (ст.35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов'язана зробити в накладній відмітку про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно зі ст. 52 Статуту.

Як вбачається з наданої позивачем залізничної накладної №44095180 від 11.07.2012 р. (т.1 а.с. 17) у графі 49 "Відмітка залізниці" зазначено: "Вантаж видано за справними ЗПУ без перевірки маси згідно ст. 52 Статуту залізниць України".

В суді першої та апеляційної інстанції позивач наполягав на тому, що 14 липня 2012 року, цистерни № 73956021 та № 73746133 було подано на під'їзну колію НГВУ "Полтаванафтогаз". При здійсненні вантажоодержувачем візуального огляду цистерни, після їх прибуття, виявились непошкодженими (справними), з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, номери відбитків на пломбах відповідали номерам, зазначених у залізничній накладній № 44095180, течі вантажу та доступу до вантажу були відсутні. У зв'язку з чим, цистерни № 73956021 та № 73746133 передано НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" без зауважень, про що свідчить пам'ятка про подавання/забирання вагонів № 102 (форма ГУ-45,Т. 1 а.с. 18), одразу після чого їх передано під охорону Східної філії ТОВ "Нафтозахист Україна" (доказом чого є витяг з книги № 940 Східної філії ТОВ "Нафтозахист Україна" обліку ввозу-вивозу ТМЦ Венеславівська дільниця БМТЗ НГВУ "Полтаванафтогаз" та договір про надання послуг з охорони від 24.11.2009р. з додатком (т. 1 а.с. 34-49).

15.07.2012р. розкредитовано перевізний документ (графа 52 залізничної накладної №44095180).

Позивач стверджує, що при розкритті вказаних цистерн та в результаті проведених замірів вмісту дизельного пального, з використанням об'ємно-масового методу за участю представників НГВУ "Полтаванафтогаз" та представника незалежного органу - Житлово-комунального підприємства с Петрівка-Роменська Параки В.М. була виявлена нестача пального: в цистерні № 73746133 - 1943,00 кг; № 73956021 - 1479,00 кг, що складає З422,00 кг. Про відповідне складено акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 2 від 15.07.2012 р. про опломбування цистерн (т.1 а.с. 24), приймання дизельного пального комісією було припинено, цистерни № 73956021 та № 73746133 залишались під охороною Східної філії ТОВ "Нафтозахист України".

Відповідно п. 5.2.6. Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року за N 281/171/578/155 (далі за текстом - Інструкція), приймання нафтопродуктів оформлюється актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Відповідно до п. 5.2.4. Інструкції, маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці у разі, зокрема, надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ (засіб вимірювальної техніки), без порушення ЗПП. У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

На виконання положень Інструкції від 20.05.2008р., НГВУ "Полтаванафтогаз" листом від 16.07.2012р. № 11/01-3833 (т.1 а.с. 26) запросило відповідача для участі в прийманні нафтопродуктів за кількістю, представник якого цього ж дня прибув до НГВУ "Полтаванафтогаз".

Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, що складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання, який є комерційним актом (пункт 5.2.6. Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що застосовуючи об'ємно-масовий метод вимірювання кількості нафтопродуктів, можливість застування якого передбачено підпунктом 4.2.2.1. пункту 4.2.2. Інструкції від 20.05.2008 року, загальна нестача дизельного пального в цистернах № 73956021 та № 73746133, з урахуванням похибки вимірювання та норм природних втрат склала 2861,00 кг, про що 16.07.2012 р. представниками ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Торговий дім -Укртатнафта" складено акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, за формою № 5-НП б/н (т. 1 а.с. 28-29). У п. 14 вказаного акту було зазначено, що на вагоно-цистерні № 73746133 виявлені сліди демонтажу повітряного клапану; гайки кріплення обмежувальної скоби клапану не обварені, є сліди відкручування, також є сліди відкручування болтів голівки клапану; між головкою і основою присутня сегментна щілина. У висновку комісії (представників позивача та відповідача), яка приймала дизельне паливо, що надійшло у спірних вагоно-цистернах, за актом форми № 5-НП від 16.07.2012 p. зазначено, що нестача вантажу виникла при перевезенні залізницею.

Разом з цим, у наданому суду апеляційної інстанції клопотанні (від 15.05.2013р. вх.№3913) на підтвердження факту модернізації вагоно-цистерн, в яких перевозився вантаж, відповідачем були надані довідки Інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці (ІОЦ, ИВЦ) щодо вагоно-цистерн №73746133 та № 73956021 від 13.05.2013 р.

Модернізація вагоно-цистерн №73746133, № 73956021 була проведена відповідно до Технічних умов ТУ У 35.2-01124454-053:2006 "Цистерни нафто- бензинові. Модернізація наливних і зливних пристроїв та запобіжно-впускних клапанів для виключення несанкціонованого доступу до вантажу" , та креслень УМ0044-00.00.00.0-00 "Модернізація пристроїв від викрадення вантажів нафто-бензинових цистерн". У п.п. 1.3.7.1., 1.3.76.2. п.1.3.7 ТУ У 35.2-01124454-053:2006 встановлено вимоги до обмежувального хомуту для запобіжно-впускних клапанів, згідно яких повинні бути встановлені один або два розміщені навхрест обмежувальні хомути. Обмежувальні хомути повинні бути приварені до котла цистерн.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за № 457, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення зокрема, обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (частина 3 пункту 129 Статуту залізниць України).

У зв'язку з вищезазначеним, 16.07.2012р. позивач звернувся з листом № 11/01-3832 до начальника Венеславівської станції Південної залізниці Русанівському М.М. (т.1 а.с. 25) та з листом від 16.07.2012р. № 11/01-3833 до начальника комерційного відділу - заступника начальника Полтавської дирекції залізничних перевезень Міністерства інфраструктури України Щербини Г.М. щодо направлення до НГВУ "Полтаванафтогаз" свого представника для подальшого приймання продукції за кількістю, проведення комісійної видачі вантажу та складання комерційного акту.

Листом Полтавської дирекції залізничних перевезень Міністерства інфраструктури України від 04.08.2012р. № ДН-4-04/330 за підписом начальника комерційного відділу - заступника начальника Полтавської дирекції залізничних перевезень Міністерства інфраструктури України Щербини Г.М. (т.1 а.с. 20), відмовлено у задоволенні вимог ПАТ "Укрнафта", з посиланням на те, що підстав для комісійної видачі вагонів № 73956021, № 73746133 згідно статей 52, 111 Статуту залізниць України на станції Венеславівка, не було.

Стаття 52 Статуту звільняє залізницю від обов'язку перевірити кількість вантажу у разі надходження цистерни без пошкоджень та порушених ЗПП.

При цьому, згідно з п.5.2.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України перевірка маси нафтопродукту визначається спільно з представником залізниці, а ст.52 Статуту залізниць звільняє залізницю від обов'язку перевірити кількість вантажу у разі надходження цистерни без пошкоджень та за справними ЗПП, є колізія закону. Однак, оскільки Статут залізниць України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, а Інструкція затверджена спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, тому колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення підлягає застосуванню нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто - Статут залізниць України.

Позивач вважає, що відповідач як експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії, зокрема, за те, що відправник ненадійно опломбував товар, що дало змогу пошкодити цистерну. Саме винні дії відповідача (вантажовідправника) призвели до втрати (нестачі) дизельного пального, яке було завантажено у цистерни № 73956021, № 73746133 та надійшло на станцію призначення згідно з залізничною накладною № 44095180. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача вартість нестачі дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II у розмірі 32329,30 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що відповідачем було порушено п.5.1 договору про транспортне обслуговування, яким встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Предметом договору транспортного обслуговування, згідно вимог п.1.1 договору, є надання послуг з боку відповідача по відвантаженню, організації оформлення і відправлення вантажів ПАТ "Укрнафта" та оплаті перевезення вантажів залізничним транспортом до вказаних замовником залізничних станцій призначення.

Згідно з п. 2.1. договору, відповідач взяв на себе обов'язки з організації завантаження залізничного рухомого складу, оформлення перевізних залізничних документів та передачі вантажів підприємствам залізничного транспорту „Укрзалізниці".

Таким чином, сторони домовились про те, що з моменту передачі товару перевізнику, з урахуванням забезпечення навантаження рухомого складу та оформлення необхідних документів, обов'язки ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" за договором транспортного обслуговування вважаються виконаними належним чином.

Пунктом 5.4 договору передбачена відповідальність виконавця за своєчасне відвантаження, оформлення і відправлення вантажів замовника. Тобто, і на цьому наголошує відповідач, його відповідальність обмежена тільки цими показниками. Відповідно, покладення відповідальності за недостачу вантажу на відповідача суперечить вимогам договору транспортного обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, наданих сторонами доказів, фактичне надання послуг ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" по відправленню вантажу ПАТ "Укрнафта" залізничним транспортом 11.07.2012р. в загальній кількості 114100,00 кг палива дизельного документально підтверджується відвантажувальною відомістю, залізничними накладними та квитанціями про приймання вантажу з відмітками Південної залізниці.

У поясненнях, наданих ДП "Південна залізниця" зазначено, що при оформленні видачі вантажу товарним касиром станції Венеславівка Глебовою Л.А. на вимогу одержувача в залізничній накладній зроблені відмітки : у графі 42 Усього сплачено одержувачем (прописом) відмітка "Не було" та в графі 49 Відмітки залізниці "Вантаж видано за справними ЗПУ без перевірки маси згідно ст. 52 Статуту залізничних дорог України". Згідно з пунктом 31 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правила перевезень вантажів залізничним транспортом України частина 1) вказані відмітки засвідчені підписом товарного касира Глебовою Л.А. із зазначенням посади у відповідності до обов'язків та повноважень, наданих товарному касиру розпорядженням начальника станції Венеславівка Русанівського М.М. від 02.01.2012. Зазначення посади та підпис вчинені в графі 46 Підпис залізничної накладної.

Натомість, позивачем не надано належних доказів приймання нафтопродуктів особами, що мають відповідні повноваження на це з огляду на п.5.2.11 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України".

У спростування даних доводів позивачем надано копію наказу №227 від 15.03.2012р. про створення комісії та документи у підтвердження кваліфікації та досвіду роботи членів комісії (т. 1а.с. 120-135). Вказані докази не є належними у розумінні п.5.2.11 Інструкції №281 та Порядку проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затв.Постановою КМУ №1285 від 31.10.2007р., а документи стосовно Ковальової С.І. взагалі не надані (яка є членом комісії згідно вказаного наказу). Як вбачається з акту №2 приймання нафтопродуктів за кількістю від 15.07.2012р., приймання здійснювала комісія у складі: Корнет С.О., Коленко Ю.О., Дудич В.П., Божко В.В., в той час як згідно наказу №227 від 15.03.2012р. на підприємстві створена комісія у складі: Корнет С.О., Коленко Ю.О. (Вошунок Р.А.), Ковальова С.І. Натомість вказана Інструкція не передбачає участі у прийманні нафтопродуктів представника громадськості (житлово-комунального підприємства). Посвідчення №4 на прийомку продукції від 15.07.2012р., видане даному представнику Параці В.М., підписане невідомою особою (без вказівки прізвища).

Тобто, відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором транспортного обслуговування виконані належним чином.

Крім того, самостійною підставою для відмови у позові є невірне обрання позивачем способу захисту.

Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач фактично звернувся з позовом про стягнення збитків, не визначивши такий спосіб захисту та його підстави (наявність складу правопорушення), посилаючись при цьому на п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а п. 5 ч.2 даної статті передбачено такий спосіб захисту свого права як примусове виконання обов'язку в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладеного договір транспортного обслуговування, п. 1.1 якого передбачено, що ПАТ "Укрнафта" (замовник) доручає, а ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" (виконавець) зобов'язується зокрема, здійснювати транспортне обслуговування замовника, яке полягає у наданні послуг по відвантаженню, організації оформлення і відправлення вантажів замовника з промислового майданчика виконавця, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 та оплаті перевезення вантажів ПАТ "Укрнафта" залізничним транспортом до вказаних ПАТ "Укрнафта" залізничних станцій призначення.

Тобто, в розумінні ст. 526 ЦК України виконання зобов'язання відповідача перед позивачем передбачає транспортне обслуговування, тому звернення до нього з позовом про виконання зобов'язання в натурі шляхом передання дизельного палива суперечить характеру правовідносин між сторонами та приписам ст. 16 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та покладення на відповідача відповідальності за нестачу вантажу.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2013р. у справі № 18/2319/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 20.05.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.