Рішення № 31385622, 13.05.2013, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/167/13-ц

Номер провадження № 2/315/154/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2013 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 16.04.2004 року відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн. зі сплатою 72% на рік на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість на 31.12.2012 року склала в сумі 24491,15 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 7038,76 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 15809,95 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1142,44 грн., прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 24491,15 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 244,91 грн.

26.03.2013 року до суду звернувся відповідач з заявою про застосування строку позовної давності, в якій посилався на те, що останній платіж ним був здійснений 23.02.2009 року, і вважає, що з цієї дати почав свій відлік строк позовної давності, який сплив 23.02.2012 року, прохає в позові відмовити, застосувавши строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача Суберляк Д.В. позов підтримав, суду пояснивши, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 16.04.2004 року відповідач отримав кредит в сумі 2500 грн зі сплатою 72% на рік на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість на 31.12.2012 року склала в сумі 24491,15 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 7038,76 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 15809,95 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1142,44 грн., прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 24491,15 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 244,91 грн.

Відповідач позов не визнав, суду пояснивши, що останній платіж ним був здійснений 23.02.2009 року, і вважає, що з цієї дати почав свій відлік строк позовної давності, який сплив 23.02.2012 року, прохає в позові відмовити, застосувавши строк позовної давності.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

16.04.2004 року між сторонами укладено кредитний договір №б/н, що підтверджується копією заяви відповідача (а.с.7), договором про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки від 26.04.2004 року (а.с.8), умовами і правилами надання банківських послуг (а.с.9-12).

Відповідно до заяви позивач надає відповідачу кредит у сумі 2500 грн. на строк дії картки зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі зі сплатою 36 % на рік на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами (а.с.7).

Відповідач отримав кредит, що підтверджується його підписом в заяві позичальника (а.с.7).

31.03.2009 року відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-6) та випискою з рахунку відповідача.

Заборгованість станом на 31.12.2012 року склала в сумі 24491,15 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 7038,76 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 15809,95 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1142,44 грн.

На момент розгляду справи судом відповідач заборгованість не погасив.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору № б/н від 16.04.2004 року та умовами договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки від 26.04.2004 року, укладеного між сторонами, та умовами і правилами надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідач 31.03.2009 року порушив зобов`язання по поверненню отриманого кредиту та відсотків за його користування.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач прострочив повернення частини позики відповідно до умов кредитного договору, а тому позивач має право відповідно до ст. 1050 ЦК України вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

Крім того, відповідно до п.8.6 умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+ 5 % від суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так як рішення ухвалено на користь позивача і задоволено частково, то понесені ним і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 228,48 грн., то останні підлягають стягненню відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача.

Суд не приймає до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо заборгованості про кредиту та відсотках за його користування, так як остання не відповідає обставинам встановленим в судовому засіданні при перевірці їх доказами.

Так судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір на строк дії платіжної картки.

Відповідно до п.9.12 умов і правил надання банківських послуг строк дії кредитного договору становить 12 місяців, якщо жодна із сторін не інформує іншу сторону про припинення договору, то він автоматично лонгується на той же строк.

Судом встановлено, що сторони не інформували один одного про припинення договору, а тому останній відповідно до п.9.12 умов і правил надання банківських послуг був кожного разу пролонгований на 12 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 абзац 2 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями, строк яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Зважаючи на те, що кредитний договір між сторонами кожного разу пролонгувався на 12 місяців і жодна із сторін не інформувала іншу про його припинення, то строк виконання зобов`язання непогашеного кредиту в повному обсязі за кредитним договором не був визначений, то підстав вважати, що твердження відповідача про початок перебігу строку позовної давності з 23.02.2009 року і його закінчення 23.02.2012 року не грунтується на законі і встановлених судом обставинах.

Однак суд приймає до уваги твердження відповідача щодо застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафів і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Представник позивача посилається на те, що відповідач порушив зобов`язання щодо поверненню кредиту та відсотків за його користування 31.03.2009 року і посилається на п.8.6 умов і правил надання банківських послуг як на підставу нарахування та стягнення штрафів.

Відповідно до п.8.6 умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш як на 120 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Позов не містить обгрунтування нарахування штрафів, передбачених п.8.6 умов і правил надання банківських послуг, а тому суд виходить з пояснень представника позивача в судовому засіданні як обгрунтування підстав стягнення цих штрафів.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1.1 договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки від 26.04.2004 року погашення кредиту і відсотків провадиться щомісячними платежами в розмірі 7 % від залишку заборгованості по кредитному ліміту і процентам.

Зважаючи на те, що 31.03.2009 року відповідачем порушено грошове зобов`язання щодо сплати щомісячного платежу в розмірі 7 % від залишку заборгованості по кредитному ліміту і процентам, передбачене договором більш як на 120 днів, то відповідно до п.8.6 умов і правил надання банківських послуг відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

А тому право позивача на стягнення штрафів виникає з 31.07.2009 року.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином строк позовної давності по вимозі про стягнення штрафів сплив 31.07.2010 року.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так як на момент подання позову: 05.02.2013 року сплив строк позовної давності по вимозі про стягнення штрафів, про застосування якої було заявлено відповідачем, то суд відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафів в зв`язку зі спливом строку позовної давності.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка грунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

Керуючись ст.ст.8-11,60,88,212-215,218 ЦПК України, ст.256-258,267,526,527,530,1048-1050,1054,1055 ЦК України, кредитним договором № б/н від 16.04.2004 року, п.8.6 умов і правил надання банківських послуг суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору № б/н від 16.04.2004 року станом на 31.12.2012 року в сумі 22848,71 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 7038,76 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 15809,95 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 228,48 грн. на р/р № 64993919400001 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570, а всього 23077,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

З рішенням в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 14 травня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:Ярош С. О.