Ухвала суду № 31385519, 21.05.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0101/6333/2012 Головуючий суду першої інстанції:Прищепа А.В. № провадження: 22-ц/190/2188/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

"21" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Любобратцевої Н.І., Суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О., При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на дії, бездіяльність та постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскаковой К.Є. від 21 вересня 2012 року,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 05 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася зі скаргою на дії держвиконавця ВДВС Алуштинського МУЮ Іскакової К.Є., уточнивши свої вимоги просила визнати її дії незаконними, що виразилося у внесенні в акт від 28 листопада 2012 року недостовірної інформації, у вимозі до неї знести належні їй на праві власності господарські споруди: літню кухню літер «Ж» та сарай літер «Е», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в огляді належних їй побудов без залучення понятих; в ненаданні їй та її представнику акту від 28 листопада 2012 року для ознайомлення та підписання; в накладанні на неї штрафу в розмірі 170 грн. Вимоги мотивовані тим, що в провадженні ВДВС Алуштинського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-82/10 від 14 лютого 2011 року, виданий Алуштинським міським судом на виконання рішення Апеляційного суду АРК від 08 грудня 2010 року. Відповідно до виконавчого листа вона зобов'язана знести самовільно зведене господарське приміщення, загальною площею 17 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Постановою держвиконавця від 21 листопада 2012 року на неї був накладений штраф в розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду у добровільному порядку. 28.11.2012 р. держвиконацем було складено акт, в який держвиконавцем було внесено недостовірні дані, а саме господарське приміщення, яке за рішенням суду підлягало б знесенню, на теперішній час відсутнє, також нею не було вручено копію зазначеного акту а ні скаржниці, а ні її представнику. Крім того, акт від 28.11.2012 р. складений без залучення понятих.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 05 лютого 2013 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову ухвалу про задоволення скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом зроблено невірні висновки щодо обставин справи, оскільки проігноровано клопотання про призначення експертизи, не перевірено чи дійсно існують господарські будівлі, які підлягають зносу. Крім того, судом не враховано, що акт був складений без залучення понятих і скаржниця та її представник не мали змогу ознайомитись з актом держвиконавця.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів добровільного виконання судового рішення не надано, а постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не оскаржена, то на ОСОБА_6 штраф за невиконання судового рішення накладений законно. При складанні акту від 28.11.2012 р. про заміри будівель держвиконавець вимог Інструкції про проведення виконавчих дій за Закону України «Про виконавче провадження» не порушив, а складання акту про заміри не є вимогою про знесення господарських споруд. Крім того, при складанні акту був присутній представник заявниці, який від підпису відмовився.

Проте повністю з такими висновками місцевого суду не може колегія суддів.

Так, главою 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Статтею 75 зазначеного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2010 року ОСОБА_6 зобов'язано знести самовільне зведене господарське приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 17 квадратних метрів та зобов'язано звільнити і повернути міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, на якій зведено самочинну господарську споруду (а.с.11-13). На виконання зазначеного судового рішення постановою державного виконавця від 17 травня 2011 року вперше було відкрито виконавче провадження (а.с.14). Оскільки держвиконацю було незрозуміло, яким чином необхідно виконати судове рішення, 13.07.2011 р. він звернувся до Алуштинського міського суду із заявою в порядку ст. 373 ЦПК України про встановлення порядку та способу виконання рішення суду (а.с.17), яка ухвалою суду була залишена без розгляду (а.с.18). 24.11.2011 р. ВДВС Алуштинського МУЮ знову звернувся до Алуштинського міського суду із заявою в порядку ст. 221 ЦПК України про роз'яснення рішення суду (а.с.19), яка ухвалою суду від 23 грудня 2011 року також залишена без розгляду (а.с.20).

Згодом ВДВС Алуштинського МУЮ звернувся до Апеляційного суду АР Крим із заявою про роз'яснення рішення суду, яке мотивовано тим, що 09.06.2011 р. актом державного виконавця з метою організації проведення виконавчих дій було встановлено, що господарське приміщення площею 17 квадратних метрів за адресою АДРЕСА_1, не існує, а тому виконання рішення суду ускладнюється його незрозумілістю (а.с.21). Проте ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2012 року у задоволенні зазначеної заяви відмовлено (а.с.22). Постановою держвиконавця від 02.07.2012 року виконавчий документ було повернено стягувачеві (а.с.23).

Але 05 жовтня 2012 року повторно було відкрито виконавче провадження, боржнику у 7-денний строк з дати направлення постанови запропоновано з'явитися на прийом до держвиконавця і надати докази самостійного виконання рішення суду (а.с.24). 15 листопада 2012 року ОСОБА_6 направила на адресу головного державного виконавця заяву з вимогою повідомити її, яке з будівель, що знаходяться у її користування (кухня 8,4 кв.м; жила кімната 19,7 кв.м; коридор 1,7 кв.м; літня кухня літ. «Ж» 7,10 м на 2,20м; сарай літ. «Е» 3,10 м на 3,20 м; сарай 5,80 м на 1,80 м), розташовані по АДРЕСА_1, вона повинна знести (а.с.25).

21 листопада 2012 року постановою держвиконавця за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_6 накладено штраф в розмірі 170 грн. (а.с.29). Проте лише 28 листопада 2012 року держвиконавцем складений акт заміру будівель, що знаходяться на територій зазначеного домоволодіння (а.с.30). Дані про те, що в результаті заміру будівель було встановлено господарську споруду площею 17 кв.м, яка за рішенням суду підлягає знесенню, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість накладення на боржника штрафу за невиконання у встановлений державиконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для накладення штрафу на ОСОБА_6 відсутні, оскільки не тільки боржнику, а й державному виконавцю незрозуміло, яку господарську споруду необхідно знести і чи існує вона взагалі на час прийняття постанови про притягнення заявника до відповідальності за невиконання судового рішення.

Щодо вимог заявника про незаконність дій державного виконавця в частині внесення до акту від 28 листопада 2012 року недостовірної інформації, вимог держвиконавця до неї про знесення приміщень, що належать їй на праві власності, в огляді будівель без залучення понятих, в цій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи.

Так, відмовляючи у задоволенні скарги в цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що пунктом 2.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій присутність понятих є обов'язковою при вчиненн6і виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке маж бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до житлових будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них, примусовим входженням до будинку, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилученні та передачі майна. Оскільки 28 листопада 2012 року державний виконавець проводив замір приміщень з метою виявлення господарської споруди, яка за рішенням суду підлягає знесенню, в такому випадку присутність понятих не є обов'язковою, а тому місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень закону у діях державного виконавця. При цьому факт проведення обміру приміщень держвиконавцем не є його вимогою знести належні на праві власності ОСОБА_6 літньої кухні та сараю.

Що стосується вимог заявниці про внесення до акту від 28 листопада 2012 року недостовірної інформації, в цій частині вимоги не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки сама ОСОБА_6 в скарзі на дії державного виконавця не зазначила, які саме відомості не відповідають дійсності, у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для задоволення скарги в цій частині.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково. Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2013 року в частині відмови у задоволенні скарги на постанову державного виконавця про накладення штрафу скасувати і в цій частині прийняти нову ухвалу, якою скаргу задовольнити. Постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції від 21 листопада 2012 року про накладення штрафу в розмірі 170 грн. на ОСОБА_6 за невиконання рішення суду скасувати. В іншій частині ухвалу Алуштинського міського суду від 05 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О.