ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2013 р.Справа № 1570/7219/2012
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинська А.М.
за участю позивача:ОСОБА_5 (паспорт)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А0800 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до військової частини А0800 про визнання незаконним наказу від 05.12.2011 року № 869 та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини А0800 про визнання незаконним наказу від 05.12.2011 року № 869 та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконним п.35 наказу командира військової частини А0800 від 05 грудня 2011 року №869 щодо встановлення з 01 грудня 2011 року головному інженеру - заступнику начальника відділу зв'язку підполковнику ОСОБА_5 посадового окладу в розмірі 1164,00 грн. Зобов'язано військову частину А0800 нарахувати та виплатити підполковнику ОСОБА_5 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням, встановленим наказом Міністра оборони України за №707 від 30.12.2007 року, з урахуванням компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у відповідності до вимог постанови КМУ від 21 лютого 2001 року №159, починаючи з 05 грудня 2011 року. В іншій частині вимог відмовлено.
Військова частина А0800 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 17 січня 2013 року по справі № 1570/7219/2012 та винести нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу в ЗС України у військовій частині А0800, а з 29.11.2011 року наказом ВЧ від 29.11.2011 року №290 його було призначено на посаду головного інженера-заступника начальника відділу зв'язку, РТЗ, АСУ та ІС (а.с. 11).
Згідно ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно ст.9 цього Закону, держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовцям розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.
Згідно зі ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" №1934 від 06.12.1991 року, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлено посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 3-7 відсотків нижче від визначеного схемою розміру посадового окладу відповідного керівника.
Відповідно до п.8 Наказу Міністра оборони України від 30.12.2007 року №707 «Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України», встановлено що посадові оклади заступників керівників органу військового управління військової частини, установи, організації і заступників (керівників структурних підрозділів, які не визначені Кабінетом Міністрів України та цим наказом), установлюються за штатом на 3% нижчими від посадових окладів відповідних військових керівників.
Відповідно до штату управління повітряного командування «Південь» №2\281 посадовий оклад позивача, як заступника начальника відділу, відповідно до наказу Міністра оборони України від 30.12.2007 року №707 повинен складати 1329 - 1397 грн..
Відповідно до телеграми Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05.03.2010 року №350/147/2/63т, з метою усунення порушень при встановленні посадових окладів за деякими посадами офіцерського складу управлінь повітряних командувань, наказано провести перевірку правильності нарахування цих окладів.
На підставі цієї телеграми, комісією ВЧ проведено службове розслідування.
За результатами цього розслідування складено акт №2 від 14.01.2010 року в якому зазначено, що ревізією правильності встановлення посадових окладів особам офіцерського складу ВЧ порушень не встановлено (а.с.7-9).
Згідно телеграми Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05.03.2010 року № 350/147/2/63 т, з метою усунення порушень при встановленні посадових окладів за деякими посадами офіцерського складу управлінь повітряних командувань, посадові оклади зокрема за посадою позивача встановлено у значно меншому розмірі, чим встановлено п.8 Наказу Міністра оборони України №707 від 30.12.2007 року «Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
На виконання зазначеної телеграми, наказом командира ВЧ від 05.12.2011 року за №869 посадовий оклад позивача був встановлений та виплачувався в зменшеному розмірі, а саме 1164 грн. (а.с.12).
Отже, суд приходить до висновку, що приймаючи наказ від 05.12.2011 року №869 в частині встановлення з 01 грудня 2011 року головному інженеру - заступнику начальника відділу зв'язку підполковнику ОСОБА_5 посадового окладу в розмірі 1164,00 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання незаконним п.35 наказу від 05.12.2011 року №869.
Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).
З урахуванням висновків суду щодо незаконності наказу від 05.12.2011 року №869 відносно ОСОБА_5, суд вважає необхідним задовольнити також і вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням, встановленим наказом Міністра оборони України за №707 від 30.12.2007 року, року, з урахуванням компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у відповідності до вимог постанови КМУ від 21 лютого 2001 року №159, починаючи з 05 грудня 2011 року.
Разом з цим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо подальшого здійснення йому нарахування грошового забезпечення виходячи з посадового окладу 1329-1397 грн., а також в частині визнання незаконним наказу командира ВЧ від 05.12.2011 року №869 в іншій частині, яка не стосується позивача, оскільки ці вимоги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини А0800, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по справі № 1570/7219/2012, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 22 травня 2013 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль
Судове рішення № 31385174, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/7219/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: