Рішення № 3138426, 09.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 44/20

09.02.09

За позовом Антимонопольного комітету України

До Державного підприємства «Енергоринок»

Про стягнення 200000 грн.

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Шубін В.М. (довіреність №01/42-47Д від 29.02.2008)

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 13.10.2008 до 19.01.2009, до 09.02.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 100000,00 грн. та пені в розмірі 100000,00 грн., які підлягають зарахуванню до загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 18.02.2004, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100000,00 грн. та пеню у розмірі 24000,00 грн., нараховану за період з 27.01.2003 по 12.02.2003.

Ухвалою суду від 31.05.2005 провадження у справі №44/20 було зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва справи №23/276-б за заявою ЗАТ «Інтеграція»до ДП «Енергоринок»про визнання банкрутом.

Після усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 23.09.2008 провадження у справі поновлено, справу призначено до подальшого розгляду.

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України мотивовані тим, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачений штраф за порушення антимонопольного законодавства, накладений на ДП «Енергоринок»рішенням Антимонопольного комітету України від 17.12.2002 №379-р.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. В додаткових поясненнях по суті спору, поданий в судовому засіданні 19.01.2009 відповідач стверджує, що суму штрафу сплачено ним повністю, що підтверджується платіжним дорученням №2388 від 30.12.2008, а нарахування позивачем штрафу є обґрунтованим лише за період з 28.01.2003 по 05.02.2003 включно. Однак, приймаючи до уваги складний фінансовий стан ДП «Енергоринок»відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині пені та припинити провадження у справі в частині стягнення штрафу.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України від 17.12.2002 №379-р «Про порушення антимонопольного законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»постановлено визнати, що ДП «Енергоринок»з травня 2000 року і до моменту винесення рішення діє на ринку оптової купівлі-продажу електроенергії з оптового ринку електроенергії України і займає на ньому монопольне становище із часткою 100 відсотків. Визнано, що дії відповідача, які полягають у нав’язуванні незалежним постачальникам електроенергії при укладанні двостороннього договору купівлі-продажу електроенергії на 2002 рік вимоги щодо обов’язкової наявності автоматизованої системи диференційного (погодинного) обліку електроенергії, у споживачів, постачання електроенергії яким здійснюють незалежні постачальники електроенергії, є порушенням антимонопольного законодавства, передбаченими абз.2 ст.4 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», у вигляді нав’язування постачальникам електроенергії за нерегульованим тарифом таких умов договору, що ставлять контрагентів у нерівне становище, та порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 ст.50, п.п. 2, 6, 7 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання без об’єктивно виправданих на те причин, суттєвого обмеження конкурентноспроможності інших суб’єктів господарювання без об’єктивно виправданих на те причин, та створення перешкод доступу на ринок чи усунення з ринку інших суб’єктів господарювання. Зобов’язано відповідача припинити порушення, про що повідомити Антимонопольний комітет України до 01.02.2003. На підставі абз.2 ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинене порушення на ДП «Енергоринок»накладено штраф у розмірі 100000,00 грн., який підлягає сплаті у тридцятиденний термін з дня одержання рішення.

20.12.2002 відповідачем було надіслано лист з вимогою сплатити штраф у розмірі 100000,00 грн. на спеціальний рахунок Антимонопольного комітету України в ОПЕРУ Державного казначейства України. У разі несплати штрафу у визначений термін, відповідача було повідомлено про нарахування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Антимонопольного комітету України, позивачем було подано позовну заяву про визнання його недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2003, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2003, у справі №32/170 за позовом ДП «Енергоринок»до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним акту в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.07.2003 №32/170 касаційну скаргу ДП «Енергоринок»на постанову від 03.06.3003 Київського апеляційного господарського суду у справі №32/170 повернуто скаржнику.

Оскільки ДП «Енергоринок»протягом одного року від дати прийняття рішення про накладення штрафу від його сплати ухилявся, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи, відповідач надав суду належні докази сплати ним штрафу у розмірі 100000,00 грн. (оригінал платіжного доручення №2388 від 30.12.2008 залучений до матеріалів справи).

Приймаючи до уваги, що до вирішення спору по суті відповідач повністю сплатив штраф у розмірі 100000,00 грн., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення про накладення штрафу, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду, перевірки чи перегляду судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, а також перегляду відповідного рішення (постанови) суду в порядку нагляду.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України як власні надходження Антимонопольного комітету України і використовуються на потреби Антимонопольного комітету України, якщо інше прямо не передбачено законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу, судом встановлено наступне.

Рішення АМК України від 17.12.2002 про накладення штрафу було одержано відповідачем 26.12.2002 (цей факт не заперечується представниками сторін); тридцятиденний строк для сплати штрафу закінчився 26.01.2003, таким чином відповідач є таким, що прострочив починаючи з 27.01.2003.

Оскільки провадження у справі №32/170 про визнання недійсним рішення АМК України від 17.12.2002 було порушено 12.02.2003, тому на підставі ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»нарахування пені підлягає зупиненню з 12.02.2003.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем пені за прострочення відповідачем сплати штрафу за період з 27.01.2003 по 12.02.2003.

Розмір пені за кожний день прострочення сплати штрафу визначений законом і становить 1,5 відсотка від суми штрафу та не може перевищувати розміру штрафу.

Таким чином, оскільки відповідачем допущено прострочення сплати штрафу у розмірі 100000,00 грн. і період цього прострочення становить 16 днів (з 27.01.2003 по 12.02.2003), тому на підставі ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»з відповідача на користь державного бюджету України підлягає стягненню пеня, розмір якої становить 24000,00 грн.

Посилання відповідача на складне фінансове становище не приймаються судом до уваги, оскільки не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито в сумі 1240,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул.Комінтерну,27, код 21515381), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - до загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків (код бюджетної класифікації доходів 23030300, символ звітності 101) пеню у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул.Комінтерну,27, код 21515381), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України (Одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО 26077968, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31110095700011, код платежу: 22090200, символ звітності 095) 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн. державного мита.

4. Стягнути з Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул.Комінтерну,27, код 21515381), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України (Одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЗКПО 26077968, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31213259700011, код платежу: 22050000) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Припинити провадження у справі в частині стягнення штрафу у розмірі 100000,00 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Суддя О.А.Кролевець