Рішення № 31384235, 07.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-827/13 2609/26305/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - С.Я. Панчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія» про стягнення заборгованості та майнової шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ПрАТ «Європейська страхова компанія», та в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, згідно яких просив визнати протокол домовленостей від 11 січня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейська Страхова Компанія» договором доручення, стягнути відповідача борг з врахуванням 3 % річних та інфляційних витрат у розмірі 138237,50 грн.; упущену вигоду у розмірі 43750,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно довіреностей від 02 листопада 2010 року, 24 грудня 2010 року та Протоколу домовленостей від 11 січня 2011 року він представив інтереси відповідача у вирішені спірних питань, які виникли у останнього з ОСОБА_2 з приводу переведення домоволодіння по вул. Постова, 56 в м. Києві до нежитлового фонду. Згідно домовленостей, за виконання роботи, позивач мав отримати винагороду в три етапи, а саме 35 000 грн до 11 січня 2011 року, 35 000 грн по її закінченню та 90 000 грн у якості додаткової винагороди у разі, якщо ОСОБА_2 відмовиться від вказаної компенсації під час підписання мирової угоди, і спір буде вирішений іншим шляхом. Метою представництва було спонукання ОСОБА_2 до виконання за власний рахунок проведення робіт по переведенню домоволодіння до нежитлового фонду, або отримання відповідної компенсації на проведення цих робіт. Позивач зазначив, що для вирішення цього питання відповідач затримував виконання рішення Апеляційного суду м. Києва № 4201 від 22.06.2010, яке набрало чинності ухвалою Верховного Суду України № 6-33729св10 від 04.10.2010, про стягнення з відповідача на користь гр. ОСОБА_2 за Договором купівлі-продажу з відкладальною умовою домоволодіння, а саме АДРЕСА_1 від 18.09.2007 боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних у розмірі - 358251,36 грн; судового збору та ІТЗ - 1730 грн.; витрати на правову допомогу - 11965,20 грн, - а всього: 371946,56 грн. Приймаючи рішення суд надав вичерпну оцінку доводам відповідача, так на сторінці 4 Рішення в абзаці 5 зазначив, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2008 в задоволені позовних вимог ЗАТ «Європейська страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення штрафу в сумі 252500 грн за невиконання до 01.12.2007 дій по переводу спірного домоволодіння до нежитлового фонду згідно з договором доручення від 18.09.2007 - відмовлено через ненадання Товариством ОСОБА_2 необхідних документів. Крім того, позивач доповнив, що абзацем 1 сторінки 4 зазначеного рішення суд вказав, що ЗАТ «Європейська страхова компанія» прийняла до виконання спірний договір про внесенння змін 18.09.2007, перерахувавши на користь ОСОБА_2 101000 грн, передбачених саме договором про внесення змін. Саме в 101000 грн сторони оцінювали вартість вказаних робіт, що підтверджується п.11 Договору від 23 березня 2007 року про внесення змін до договору купівлі-продажу домоволодіння (з відкладальною умовою), договором доручення від 18 вересня 2007 року. Тому фактично відповідач втратив своє право на компенсацію з боку ОСОБА_2. Не зважаючи на вказані обставини, позивачу вдалося спонукати ОСОБА_2 погодитись на укладення мирової угоди 17 січня 2011 року на умовах, що він мав отримати з присуджених йому судом 371946,56 грн та відмовитись на користь відповідача від 119446,56 грн, чого було достатньо для здійснення переведення домоволодіння до нежитлового фонду.

Відповідач 21 січня 2011 року відмовився від укладення мирової угоди, зазначивши позивачу, що він не вбачає для себе сенсу, так-як має виплатити позивачу обумовлену винагороду 125000,00 грн, та зажадав продовження роботи у вказаному напрямку за дорученням від 24.12.2010 зі строком дії до 30.06.2011. Позивач вважає, що відповідач свідомо збільшив свої збитки на 156641,22 грн, відмовившись від запропонованої мирової угоди, сплативши за виконавчим листом 2-370-1 від 27.07.2010 у виконавчому проваджені № 20826028 на користь ОСОБА_2 - 371946,56 грн, та 10 % виконавчого збору до ДВС - 37194,66 грн. 07.04.2011 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. 13.04.2011 відповідач, унеможливив подальше виконання договору-доручення від 11.01.2011 відкликавши довіреність від 24.12.2010. Відкликання довіреності усно підтвердив голова правління І.В. Надточій, та голова наглядової ради М.М. Байрака. Позивач зазначив, що з 13.04.2011 висунув усні та письмові вимоги рекомендованими листами від 11.06.2011, 16.06.2011, 24.11.2011, - провести розрахунок за договором та сплатити йому 125000 грн, або негайно поновити довіреність, відповідачем залишені без розгляду. Відповідачем був оплачений лише перший етап представництва станом на 11 січня 2011 року у розмірі 35 000 грн, з 21 січня 2011 року (з моменту відмови відповідача від укладення мирової угоди) відповідач заборгував позивачу - 35 000 грн за виконану роботу та - 90 000 грн. обумовленої винагороди, а всього 125 000 грн. Протокол домовленостей від 11.01.2011 по своїй суті є договором-доручення, результатом якого є настання певних юридичних наслідків та яким на момент підписання був зафіксований сплачений гонорар за 1 етап виконаної роботи та встановлені права та обов'язки сторін по подальшому виконанню доручення, а саме право позивача отримати винагороду 125000 грн у разі вирішення спірних питань з ОСОБА_2, а саме відсутність зобов'язань перед ним. Відмовившись від мирової угоди 21.01.2011, виконавши рішення суду по виконанню зобов'язань згідно постанови ДВС від 07.04.2011 перед ОСОБА_2 та анулювавши довіреність позивача 13.04.2011, відповідач фактично підтвердив виконання позивачем договору доручення від 11 січня 2011р. Тому позивач вважає, що відповідач умисно, позбавив позивача можливості проведення подальших дій, та ухиляється від розрахунку з позивачем за виконану роботу, чим грубо порушує умови договору.

Позивач в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на вищевказані обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що 24.12.2010 ПрАТ «Європейська страхова компанія» була видана довіреність ОСОБА_1 на представництво інтересів ПрАТ «Європейська страхова компанія» у системі судів загальної юрисдикції України, які надаються законом пози вачу, відповідачу, третій особі та потерпілому тощо. Строк дії довіреності до 30.06.2011 (а.с.8).

11 січня 2011 року між ПрАТ «Європейська страхова компанія» та ОСОБА_1 був укладений протокол домовленостей щодо вирішення спірних питань з ОСОБА_2, який виступає продавцем домоволодіння згідно договору купівлі-продажу від 23.03.2007, що виникли з взаємних зобов'язань щодо переведення до нежитлового фонду домоволодіннґ, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого ПрАТ «Європейська страхова компанія» профінансувала роботи з вирішення спірних питань з ОСОБА_2 що виконані ОСОБА_1 у розмірі 35000 грн. Учасники домовленостей вирішили: провести виплату винагороди за проведену роботу ОСОБА_1 у розмірі 35000 грн у день отримання ПрАТ «Європейська страхова компанія» документів, які підтверджують відсутність зобов'язань ПрАТ «Європейська страхова компанія» перед гр. ОСОБА_2 у спірних питаннях, які виникли з взаємних зобов'язань щодо переведення до нежитлового фонду домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1; провести виплату у розмірі 90000 грн гр. ОСОБА_2 під час підписання останнім мирової угоди, щодо спірних питань, які виникли з взаємних зобов'язань щодо переведення до нежитлового фонду домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. У разі вирішення спірного питання іншим шляхом, ніж вказано у даному пункті, провести виплату винагороди за проведену роботу ОСОБА_1 у розмірі 90 000 грн у день отримання ПрАТ «Європейська страхова компанія» документів, які підтверджують відсутність зобов'язань ПрАТ «Європейська страхова компанія» перед гр. ОСОБА_2 (а.с.9).

Також в матеріалах справи наявний нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (з відкладальною умовою) від 23.03.2007, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Європейська страхова компанія», згідно якого сторони домовились про наступне: продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.146), а також договір про внесення змін до договору купівлі-продажу домоволодіння (з відкладальною умовою), посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 23.03.2007, згідно якого розрахунок за цим договором буде здійснений з відстрочкою платежу, всі інші пункти договору залишаються без змін (а.с.147).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26.01.2010 скасувано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені зустрічного позову ЗАТ «Європейська страхова компанія» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі - продажу домоволодіння (з відкладальною умовою) від 18.09.2007 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ «Європейська страхова компанія на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу домоволодіння (з відкладальною умовою) від 18.09.2007 з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 358251 грн 36 коп. Стягнуто з ЗАТ «Європейська страхова компанія» користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., витрати на правову допомогу в сумі 11 965 грн 20 коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с.10-12).

Ухвалою Верховного суду України від 21.10.2010 касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2010 залишено без змін (а.с.13).

14 січня 2011 року позивач звернувся з пропозицією на укладення мирової угоди у виконавчому провадженні з ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 (а.с.14), однак отримав відповідь на зазначену письмову пропозицію про погодження укладення мирової угоди за умови сплати боржником на користь стягувача 252500 грн, при цьому стягувач готовий відмовитись від стягнення решти коштів у сумі 119446,56 грн (а.с.15). На письмову пропозицію від 17.01.2011 на укладення мирової угоди стягувачу було відмовлено на умовах сплати стягувачу 252500 грн (а.с.16).

Крім того, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.01.2011 в задоволенні заяви ПрАТ «Європейська страхова компанія» про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду м. Києва №22-420/10 від 22 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Європейська страхова компанія» про стягнення заборгованості та відшкодування заподіяної шкоди було відмовлено (а.с.20-21).

Згідно відповіді ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві №С-626 від 23.03.2011 на звернення ОСОБА_1 вбачається, що з інформації, наданої ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, встановлено, що на виконанні у відділі знаходиться зведенне виконавче провадження по виконанню виконавчих листів № 2-370-1 виданих 27.07.2010 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ЗАТ «Європейська страхова компанія» і на користь ОСОБА_2 боргу на загальну суму 371946,56 грн. Станом на 23.03.2011 підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні (а.с.25-27).

Листами від 11.06.2011, від 16.06.2011 позивач звертався з листами до Голови наглядової ради ПрАТ «Європейська страхова компанія» про проведення розрахунку (а.с.25, 36).

Заявою від 29.06.2011 ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва про неможливість взяття участі у розгляді справи, де представляв інтереси як представник ПрАТ «Європейська страхова компанія» у зв'язку з припиненням договору-доручення (а.с.38).

Ухвалою до Солом'янського районного суду м. Києва від 29.07.2011 клопотання представника ПАТ «Європейська страхова компанія» про зупинення виконавчого провадження залишено без задоволення (а.с.59).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2011 скаргу представника ТОВ «Європейська страхова компанія» ОСОБА_1 на постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шульц О.Ю. від 18.03.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою представника за довіреністю ПрАТ «Європейська страхова компанія» ОСОБА_1 щодо шахрайських дій з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_9 залишено без задоволення.

Вищенаведене підтверджує здійснення відповідних дій позивача, проведених за дорученням відповідача.

Позивачем до суду наданий розрахунок суми боргу, згідно якого за договором від 11.01.2011 станом на 21.01.2011 борг склав 125000 грн, який на 11.02.2013 прострочений на 2 роки 20 днів. 3% річних складають:125000 грн х2 роки х3%=7500 грн. Інфляційні складають: 125000 грн х1,0459 (сукупний індекс інфляції за 2 роки 20 днів) - 125000 грн=5737,50 грн. Всього борг з врахуванням 3% річних та інфляційних складає 138237,50 грн. Упущена вигода складає: при розміщенні 125000 грн на депозитному рахунку при максимальній депозитній ставці 17,5% на рік протягом 2 років: 125000 грн х17,5% х2 роки=43750 грн (а.с.162).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва Л.Р. Штойкою від 07.04.2011 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-370-1, виданого 27.07.2010 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ЗАТ «Європейська страхова компанія» на користь ОСОБА_2 боргу та знято арешт з розрахункових рахунків ЗАТ «Європейська страхова компанія», які були накладені постановою ВДВС від 17.02.2011 (а.с.171).

Під час розгляду справи допитані в судовому засіданні свідки, які діяли від протилежних сторін під час укладання мирової угоди не заперечували, що заходи до укладання мирової угоди відбувалися, однак пропозиції сторін різнилися, із сторіни ОСОБА_2 були поступки на які не погоджувалася інша сторона. Яка в свою чергу не поступалася своїми вимогами.

Позивач стверджує, що він спонукав позивача ОСОБА_2 до укладання мирової угоди однак, як вбачається з матеріалів справи рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26.01.2010 виконано в повному обсязі шляхом звернення до виконання через виконавчу службу.

Як визначено у п.1 та п.2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Законодавець визначив, що на підтвердження доручення в розумінні Глави 68 ЦК України має бути укладений договір доручення або ж видаватися на підставі такого договору довіреність.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ч.1 ст.1005 ЦК України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя, у цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.

Статтею 1006 ЦК України визначені обов'язки повіреного, він зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно повернути довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Вищевказані статті регламентують договір доручення, згідно з цим договором кожна зі сторін має певні права та обов'язки, які кореспондуються одне одному.

За своєю правовою природою договір доручення може бути визначений як консенсуальний та двосторонній.

Проте, протокол домовленостей, який позивач просить визнати договором доручення має іншу правову природу, що унеможливлює визнання його договором доручення.

Пояснення позивача про те, що протокол домовленостей не суперечить вимогам ЦК не дає суду підстав для визнання його договором доручення.

А саме, протокол домовленостей є формальною системою домовленостей, які регулюють ті чи інші відносини згідно встановлених у протоколі домовленостей. Тобто це документ який фіксує попередні підсумки переговорів.

Проведення переддоговірної роботи обумовлюється складанням ділових документів, зокрема листів, телеграм, протоколів.

Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до відповідача.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільно-процесуального кодексу України.

На основі з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог щодо визнання протоколу домовленостей договором доручення, у зв'язку з чим позовні вимоги майнового характеру також не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.11, 16, 244, 1000, 1005, 1006 ЦК України, та керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 209, 212-215, 294-296 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія» про стягнення заборгованості та майнової шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Г.О. Козленко