Рішення № 31383268, 22.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1483/13 22.05.2013 22.05.2013 22.05.2013

Провадження №22-ц/784/1456/13

Провадження №22 Ц-784/1456/2013 р. Головуюча першої інстанції : Рум'янцева Н.О.

Категорія - 46 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2013р, травня місяця, 22 дня, м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І

суддів: Довжук Т.С.

Коломієць В.В.

із секретарем

судового засідання: Шпонарською О.Ю.

з участю:

відповідача - ОСОБА_4

представників:

позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013р., у справі за

позовом

ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя

встановила:

02.12.2011 р. ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Позивачка зазначала, що в період перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2004 р. до його розірвання за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2011 р., нажите спільне майно, яке складається з автомобіля «Iveco LD» 440, державний номер НОМЕР_1 та причіп автомобільний «Trailor SYY3 CX» державний номер НОМЕР_2.

Посилаючись на наявність спору щодо користування спільним майном після розірвання шлюбу, позивачка просила здійснити поділ цього майна, залишивши його у розпорядженні відповідача з присудженням їй ? частини вартості цього майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового по задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам спору.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія приходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд виходив з того, що попередніми рішеннями судів спір про стягнення половини вартості спільного сумісного майна подружжя вже вирішено.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 60, 70,71 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а їх частки у спільному майні рівними.

Вартість майна, яке підлягає поділу визначається на час вирішення спору, або на час його відчуження одним з подружжя без згоди іншого.

З матеріалів справи вбачається, що за час шлюбу подружжям у спільну сумісну власність набуте майно, яке складається з автомобіля «Iveco LD» 440, державний номер НОМЕР_1 та причіп автомобільний «Trailor SYY3 CX» державний номер НОМЕР_2.

На час придбання цих транспортних засобів у липні 2008 року їх загальна вартість, відповідно до укладених угод складала 52800 грн. ( а. с. 94-96)

Саме за такою вартістю транспортні засоби перейшли у спільну сумісну власність подружжя, оскільки іншої оцінки зазначеного майна до моменту його подальшого відчуження подружжя не здійснювало.

19.12.2008 р. та 29.09. 2009 р. відповідач без згоди позивачки здійснив відчуження транспортних засобів за ціною значно нижчої їх вартості, за якою вони перебували у спільній сумісній власності.

Зазначені обставини встановлені рішеннями Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.11.2012 р. та від 15.11.2012 р. ( а. с.- 82-86), які набрали законної сили.

Предметом позовних вимог за цими рішеннями є недійсність угод, за якими ОСОБА_4 неправомірно відчужив спільне сумісне майно та застосування наслідків їх недійсності.

В той же час, питання про встановлення вартості спільного сумісного майна подружжя на час відчуження не було предметом розгляду у цих справах.

Вважаючи, що попередніми рішеннями суду позивачці вже відшкодована половина вартості спільного сумісного майна, суд не врахував цих обставин справи та вимог закону внаслідок чого дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з таких установлених фактів та вимог закону.

Відповідно до положень ст. ст. 60, 70,71 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а їх частки у спільному майні рівними.

Вартість майна, яке підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з його дійсної вартості на час вирішення спору, або на час його відчуження одним з подружжя без згоди іншого.

Таке тлумачення змісту зазначених положень Сімейного кодексу узгоджується з роз'ясненнями пунктів 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»

З матеріалів справи вбачається, що жоден з подружжя не довів того факту, що спільне сумісне майно придбано за його особисті дошлюбні кошти, або за кошти третіх осіб.

Сторони не дійшли згоди щодо вартості транспортних засобів на час вирішення спору.

Немає у справі і висновку щодо вартості цього майна, визначеного в порядку положень ст. 143-144, 147 ЦПК України.

За наведених обставин вартість цього майна має визначатися виходячи з інших фактичних даних відповідно до положень ст. 57 ЦПК України.

Зокрема, наявними у справі угодами підтверджується, що вартість спільного майна на час його придбання складала 52800 грн.

Розпоряджаючись своїми правами щодо предмета позовних вимог у відповідності до положень ч. 2 ст. 11 ЦПК України, позивачка вимагала відшкодування їй в порядку поділу половину вартості неправомірно відчужених транспортних засобів, яка на її думку, з урахуванням даних Інтернет - продажів складає на даний час 7500 грн.

Наведене є підставою для задоволення її вимог, оскільки відповідач цих доводів позивачки не спростував, а інших доказів щодо вартості спільного сумісного майна не надав.

Висновки попередніх судових рішень не можуть бути враховані при вирішення цього спору, оскільки предметом їх розгляду не було визначення вартості спільного сумісного майна.

Оцінка, за якою відповідач погодив з іншими набувачами умови відчуження спільного сумісного майна не може бути покладена в основу цього рішення, оскільки вона, в порушення положень ч. 1 ст. 65 СК України, здійснена без погодження з позивачкою та вочевидь не відповідає дійсній вартості цього майна на час відчуження. ( а.с. -36, 44)

В той же час, присуджені позивачці в порядку реституції кошти за цими рішеннями, а саме 100 грн. мають бути враховані підчас визначення розміру суми, яка підлягає остаточному стягненню з відповідача.

Таким чином на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача 7400 грн.

Крім того, відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки її витрати на судовий збір у розмірі 311 грн. 70 коп. та з нього ж в доход держави 17 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.02.2013р. - скасувати і постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 7400 грн. в рахунок ? частки спільного сумісного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 311 грн.70 коп. та з нього ж в доход держави 82 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: В.В. Коломієць

Т.С. Довжук