Постанова № 31382929, 22.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2013 р. №2-а- 13409/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової службиі, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Держави (р/р 31113106700244, МФО 851011, Отримувач УДКСУ в Золочівському р-ні, код отримувача 37315882) суму боргу в розмірі 10200,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Основною функцією ДПС відповідно до п. 191.1.1, ст..191 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем на підставі рішення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 .

Судом встановлено , що 10.03.2012 року співробітниками Відділу кримінальної міліції у справах дітей Золочівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було виявлено факт продажу слабоалкогольного напою "REVO" особі, яка не досягла 18 років у магазині, розташованому за адресою: Харківська обл., Золочівський район, с. Петрівка, Будинок культури та належить ФОП ОСОБА_1

Проведеною перевіркою встановлений факт реалізації слабоалкогольного напою "REVO" неповнолітній особі, а саме: гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також встановлена відсутність на місці реалізації під час перевірки ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

За даним фактом відносно продавця гр. ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) №000032 від 10.03.2012 року, за наслідками розгляду якого, рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Одноробівської сільської ради від 26.04.2012 року накладено штраф у розмірі 510 грн.

15.05.2012 року матеріали адміністративного правопорушення направлено до РУ ДСАТ ДПС у Харківській області.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 07.06.2012 року виконуючим обов'язки начальника РУ ДСАТ ДПС у Харківській області були прийняті рішення про застосування до позивача фінансових санкцій:

- №200228/20/13/21-343 у розмірі 6800 грн., за продаж слабоалкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років;

- №200229/20/13/21-343 у розмірі 1700 грн., за роздрібну торгівлю алкогольним и напоями без наявності ліцензії;

- №200230/20/13/21-343 у розмірі 1700 грн., за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Аналогічна норма щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років також закріплена п. 10 та п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 15-3 згаданого Закону, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Положення ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР носять імперативний характер та підлягають обов'язковому виконанню усіма суб'єктами господарювання.

За порушення частини 1 статті 15-3 Закону України №481/95-ВР абзацом 9 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Частиною 33 статті 15 Закону України №481/95-ВР передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до ст. 1 наведено Закону встановлено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до абз.11 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України №481/95-ВР, в частині зберігання слабоалкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, та як наслідок, обґрунтованості визначення позивачу суми фінансових санкцій на підставі оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.11 ст. 15 Закону України №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України №481/95-ВР).

Згідно із ч. 17 вищенаведеного Закону України встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України №481/95-ВР, в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольним и напоями без наявності ліцензії, та як наслідок, обґрунтованості визначення позивачу суми фінансових санкцій.

20.07.2012 року Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС було винесено податкову вимогу, яка була направлена на адресу відповідача 04.08.2012р..

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, 3-я особа Відділ кримінальної міліції у справах дітей Золочівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому просив суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 07.06.2012 року №200228/20/13/21-343, №200229/20/13/21-343, №200230/20/13/21-343.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. по справі № 13898/12/2070 в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013р. вказану постанову було залишено без змін. Тобто, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено правомірність рішень про застосування фінансових санкцій щодо ФОП ОСОБА_1, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, який позивач просить стягнути в межах даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст.. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори В розмірах і порядку, встановлених законом.

ФО-П ОСОБА_1 має борг перед бюджетом у сумі 10200,00 грн. за порушення законодавства України у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно п.п. 14.1.175 ПКУ, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України податкові органі мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (р/р 31113106700244, МФО 851011, отримувач УДКСУ в Золочівському районі, код отримувача 37315882) суму податкового боргу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Панов М.М.