Рішення № 31382331, 24.05.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2417/13-ц

Провадження №2/359/1246/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А., Ярмак М.І.

за участю ОСОБА_1, представника служби у справах дітей Бориспільської міської ради Вигівської С.І. та малолітнього сина ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду без технічної фіксації цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивач 22.01.2013 року звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25.07.1998 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, в зв'язку з чим виникають постійні сварки. Шлюбних сосунків вони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Тому позивач просить шлюб між ними розірвати. Також просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач свої батьківські обов'язки щодо виховання та утримання сина не виконує належним чином, матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість.

Заочне рішення суду від 27.02.2013 року в даній цивільній справі скасовано з призначенням повторного розгляду на підставі заяви відповідача у справі.

Згідно ухвали суду від 19.03.2013 року провадження у справі зупинялось у зв'язку з наданням строку на примирення між сторонами терміном в один місяць.

Після поновлення розгляду справи відповідач позов про розірвання шлюбу визнав, однак заперечив щодо розміру аліментів на утримання свого сина.

В судове засідання 24.05.2013 року відповідач ОСОБА_4 не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки останнього визнана судом неповажною, зважаючи на зібрані у справі докази.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 позовну заяву підтримала та просила її задовольнити з визначенням розміру аліментів на розгляд суду.

Малолітній ОСОБА_3 в присутності вихователя зазначив, що з батьком не спілкується, проживає з матір'ю окремо, матеріальної допомоги батько не надає з моменту переселення до іншого житла.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також думку відповідача ОСОБА_4, оголошену ним в судовому засіданні 13.05.2013 року, дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що дійсно між сторонами 25 липня 1998 року виконкомом Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області зареєстровано шлюб, про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу за № 6 (а.с.3).

Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

З позовної заяви позивачки, вбачається, що спільне життя у них не склалося, подальше існування їхньої сім'ї неможливе. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим, що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе, у зв'язку з чим позивачка звернулася з позовом в порядку ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України. Саме той факт, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сім'я фактично розпалась, унеможливлює їх сумісне співіснування та шкодить їх інтересам та інтересам дитини.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дітей, що має істотне значення, у зв'язку з чим шлюб між сторонами слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.

Визначений судом строк на примирення позитивних наслідків не приніс.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що в даний час відповідач проживає окремо від дитини, у вихованні сина участі не приймає, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює офіційно та отримує щомісячну заробітну плату. Відповідач має задовільний стан здоров'я, інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має.

Згідно з вимогами ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Суд прийшов до висновку, що за матеріальним станом відповідача (згідно довідки про його дохід та стану здоров'я), він може сплачувати аліменти в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При цьому суд враховує, що позивач також отримує дохід, тому у задоволенні іншої частини вимог позивача слід відмовити.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.

Таким чином, враховуючи матеріальне становище позивача та платника аліментів, яким суду не подано жодних доказів про те, що він бере участь у вихованні дитини та надає належну допомогу, а також про те, що він не в змозі сплачувати аліменти на утримання сина у запитуваному позивачем розмірі, суд знаходить необхідним позов в частині стягнення аліментів задовольнити саме в тому розмірі який просить позивач.

При вирішенні питання щодо судових витрат, позивачка на підставі п. 3 ст. 5 Закону України „ Про судовий збір" від 08.07.2011 р. звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп. відповідно до ст. 88 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114 ч.2, 115, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215,367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований 25.07.1998 року у виконкомі Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області, актовий запис № 6.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (проживаючої в м. Бориспіль Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (проживаючої в м. Бориспіль Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачену суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави України (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк