23.04.2013 Єдиний унікальний номер 422/9567/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 14 березня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DNT0AK03740029, згідно договору банк зобов'язався надати кредит у розмірі 23 587,75 доларів США на термін до 14.03.2013 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленим кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати. ОСОБА_1 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним станом на 13 вересня 2012 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 35 836,02 долари США, яка складається з: 14 929,35 долари США - заборгованість за кредитом; 9 948,83 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 802,36 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 8 155,48 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Оскільки, відповідачі добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажають, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості в розмірі 35 836,02 долари США (що за курсом НБУ станом на 13.09.2012 року складає 286 329,80 грн.) та судові витрати.
В свою чергу відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію.
В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що дійсно між ним та банком було укладено договір поруки №DNT0AK03740029 від 14.03.2006 року. Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, відсоткова ставка за кредитним договором була підвищена банком з 01.11.2008 року в односторонньому порядку. Відтак відповідно до ст. 559 ЦК України договір поруки припинив свою дію з 01.11.2008 року, оскільки він не надавав свою згоду на підвищення відсоткової ставки, додаткових угод з цього питання не укладав.
В зв'язку з чим просив суд в задоволенні первісного позову в частині стягнення з нього заборгованості відмовити та визнати договір поруки таким, що припинив свою дію з дня підняття відсоткової ставки, а саме з 01.11.2008 року.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю - Сеннов О.А., первісні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_5, зустрічні позовні вимоги підтримав, проти задоволення первісного заперечував.
В судове засідання відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_1 не з'явився, про день місце та час проведення судового засідання сповіщений належним чином. Причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню та зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 14 березня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DNT0AK03740029, згідно договору банк зобов'язався надати кредит у розмірі 23 587,75 доларів США на термін до 14.03.2013 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленим кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати.
Договір укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності.
Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
У відповідності до умов зазначеного кредитного договору передбачено, що ОСОБА_1 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Банк свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним станом на 13 вересня 2012 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 35 836,02 долари США, яка складається з: 14 929,35 долари США - заборгованість за кредитом; 9 948,83 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 802,36 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 8 155,48 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Про наявність даної заборгованості відповідачі повідомлялися листами банку від 02.04.2012 року (а.с.84).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем на підтвердження позовних вимог, надано до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором №DNT0AK03740029, доказів щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором, суду також не надано.
ОСОБА_1, як відповідач, мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність нарахування заборгованості в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, в тому числі з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право обмежитися доказами, наданими до суду.
Вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості в солідарному порядку не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В забезпечення виконання зобов'язань між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № DNT0AK03740029 від 14.03.2006 року, відповідно умов яких, останній прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 всіх боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором № DNT0AK03740029 від 14.03.2006 року (а.с.25-26).
З 01.11.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» збільшив розмір процентної ставки з 11,52% до 13,56% без письмової згоди поручителя, що не заперечується представником ПАТ КБ «Приватбанк».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителів.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Договором поруки №DNT0AK03740029 від 14.03.2006 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 не передбачено можливості зміни за основним зобов'язанням процентів без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.
За умовами п. 13 вказаного вище договору поруки, всі додатки, зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (а.с.26).
Доказів укладання ОСОБА_2 додаткових угод з банком суду не надано, так само відсутні докази згоди на збільшення розміру процентів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови задоволення первісного позову в цій частині.
З тих же підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення зустрічного позову та визнає припиненим договір поруки №DNT0AK03740029 від 14.03.2006 року укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 з 01.11.2008 року.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 35 836,02 долари США, яка складається з: 14 929,35 долари США - заборгованість за кредитом; 9 948,83 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 802,36 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 8 155,48 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (що за курсом НБУ станом на 13.09.2012 року складає 286 329,80 грн.). В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 541, 543, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DNTOAK03740029 від 14.03.2006 року в розмірі 35 836,02 доларів США, що складає 286 329 грн. 80 коп., яка складається з:
- 14 929,35 доларів США - заборгованість за кредитом;
- 9 948,83 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 2 802,36 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 8 155,48 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В задоволенні позову в іншій частині-відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію - задовольнити.
Визнати договір поруки, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 14.03.2006 року таким, що припинив свою дію з дня підняття відсоткової ставки, а саме з 01.11.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 3 283 грн. 30 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДПРОУ 14360570 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.Г. Остапенко
Судове рішення № 31379646, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 422/9567/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: