Рішення № 31379524, 24.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2013 р. Справа № 903/336/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом приватного підприємства "Євроклімат" до приватного підприємства "Луцьк ВІТ Сервіс" про стягнення 317,44 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сидорук О.В. - представник (дов. № 18/04/13 від 11.04.2013 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 22.05.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "Євроклімат" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Луцьк ВІТ Сервіс" про стягнення 4 859,55 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

19.04.2013 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 359,55 грн. з них: 56,87 грн. суми індексу інфляції та 302,68 грн. 3% річних.

20.05.2013 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, яку суд розцінює як заяву про зменшення суми позову,оскільки в ГПК України, зокрема ст. 22 цього кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог або зміну предмета або підстав позову (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до заяви просить суд стягнути з відповідача 317,44 грн. з них: 2,80 грн. суми індексу інфляції та 314,64 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4560100068940 від 13.05.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Євроклімат" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Луцьк ВІТ Сервіс" про стягнення 317,44 грн.

Позов мотивувало тим, що між ПП "Євроклімат" та ПП "Луцьк ВІТ Сервіс" виникли господарські зобов'язання на підставі видаткової накладної №РН- 0000178 від 29.11.2011 р.

Зазначає, що у відповідності до видаткової накладної №РН-0000178 від 29.11.2011 р. ПП "Євроклімат" здійснило поставку товару ПП "Луцьк ВІТ Сервіс" на загальну суму 10 468,80 грн. Всупереч взятих на себе господарських зобов'язань, ПП "Луцьк ВІТ Сервіс" оплату за вказаний товар здійснило лише частково, що підтверджують банківські виписки БВ-0000249 від 29.12.2011 - 1 485,07 грн. та від 30.10.2012 р. - 4483,73 грн. Позивач вказує, що станом на 18.03.2013 р. сума заборгованості ПП "Луцьк ВІТ Сервіс" перед ПП "Євроклімат" становить 4 500,00 грн. (10 468,80 - 1 485,07 - 4 483,73 = 4 500,00 грн.)

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 302,68 грн. 3 % річних та 56,87 грн. суми індексу інфляції. Всього - 4 859,55 грн.

З урахуванням неодноразових заяв про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 317,44 грн. з них: 314,64 грн. 3% річних та 2,80 грн. суми індексу інфляції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ПП "Євроклімат" та ПП "Луцьк ВІТ Сервіс" виникли господарські зобов'язання на підставі видаткової накладної № РН- 0000178 від 29.11.2011 р. (а.с. 9).

Постачальник (позивач) надав, а одержувач (відповідач) отримав товар на загальну суму 10 468,80 грн. (а.с. 9).

Відповідач частково оплатив борг в розмірі 5 968,80 грн., що підтверджують банківські виписки з рахунку позивача (а.с.12). Залишок по сплаті боргу становив 4 500,00 грн. Крім того, відповідно до розрахунку позивача відповідачу нараховано 56,87 грн. суми індексу інфляції та 302,68 грн. 3% річних.

Після подачі позову до суду, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 4 500,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки, долученої до матеріалів справи (а.с. 24).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, заяви про зменшення суми позовних вимог, розмір заборгованості відповідача складає 317,44 грн. з них: 314,64 грн. 3% річних та 2,80 грн. суми індексу інфляції. Нарахування даних сум здійснено у відповідності до ст. 625 ЦК України та судом перевірено.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, зокрема факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна № РН 0000178 від 29.11.2011 р., надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Беручи до уваги викладене, враховуючи факт поставки позивачем товару на загальну суму 10 468,80 грн., прострочення оплати відповідачем вартості наданого товару, позовні вимоги в розмірі 317,44 грн. (3% річних в розмірі 314,64 грн. та 2,80 грн. суми індексу інфляції) підставні та підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 625, 692 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Луцьк ВІТ Сервіс" (вул. Вереснева, 155, с. Липини, Луцький р-н., Волинська область, код ЄДРПОУ 34745548) на користь приватного підприємства "Євроклімат" (проспект Волі, 41, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 31880908) 317 (триста сімнадцять грн.) 44 коп. з яких: 3% річних в розмірі 314,64 грн., 2,80 грн. суми індексу інфляції та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (однієї тисячі сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

24.05.13

Суддя І. О. Гарбар