Ухвала суду № 31378077, 22.05.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"22" травня 2013 р.

Справа № 903/467/13

Суддя господарського суду Волинської області Слободян П. Р., розглянувши матеріали по справі № 903/467/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко- Дніпро", м. Дніпропетровськ

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест", м. Луцьк

про стягнення 1339983,74грн.

Встановив: 30 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Дніпро", м. Дніпропетровськ та товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Кредит-Інвест", м. Луцьк про стягнення 1339983,74грн.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №903/467/13, розгляд котрої в судовому засіданні призначено на 14.05.2013р.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2013р. розгляд справи відкладено на 28.05.2013р.

22 травня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", м. Луцьк до господарського суду було подано заяву № 1446 від 22.05.2013р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ "Грінко - Дніпро" в межах ціни позову 1339983,74грн.

Заяву мотивовано тим, що відповідно на сьогоднішній день заборгованість ТОВ "Грінко-Дніпро" перед ТОВ "Золотий екватор" становить 1339983,74грн.

Окрім того, відповідач недобросовісно ставиться до виконання своїх зобов'язань за укладеними із позивачем договорами поставки нафтопродуктів, зокрема не здійснює погашення заборгованості, вимоги позивача щодо погашення боргу залишає без задоволення.

Як випливає із веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, у Відповідача-1 важке фінансове становище, про що свідчить значна кількість позовних заяв та рішень про стягнення заборгованості з Відповідача-1 за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті товарів та послуг (копії рішень з веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень додаються).

Так, Відповідач-1 не здійснює розрахунки із іншими постачальниками палива тривалий час (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. у справі №904/1007/13-г, якою апеляційна скарга ТзОВ "Грінко - Дніпро" залишена без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2013р. без змін). В даній справі зазначено, що відповідач (ТОВ «Грінко - Дніпро») немає можливості провести своєчасні розрахунки та просив реструктуризувати заборгованість в розмірі 190212,31грн. на період з 07.11.2012р до 31.01.2013р.

Згідно з даними Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що додається випливає, що значна частина основних засобів Відповідача - 1 знаходяться під обтяженням згідно укладених договорів застави майна. Водночас, за наявності невиконаного зобов’язання перед позивачем, відповідачем -1 укладаються договори застави основних засобів та майнових прав на грошові платежі за наданні послуги за діючими договорами про надання послуг щодо вивезення побутових відходів на значні суми, що в кілька разів перевищують заборгованість (запис 25, 26, 27, 28, 29, 30 згідно даних Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна). Зокрема, останні обтяження були вчиненні 17.04.2013р. та 30.04.2013р. Таким чином, відповідачем - 1 здійснюються дії щодо витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання перед позивачем на суму 1339983,74грн.

Данні факти свідчать про незадовільний фінансовий стан Відповідача - 1 по справі та дають обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання можливого в майбутньому рішення господарського суду про задоволення позову

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України, особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Невжиття вказаних заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду

Суд, вивчивши матеріали у справі № 903/467/13 та додані до неї документи, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 ). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3).

Оскільки, до розгляду в судовому засіданні даної справи, прийняття у справі остаточного рішення та набрання рішенням суду законної сили може минути значний проміжок часу, суд вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову саме зараз є необхідною та обов’язковою умовою забезпечення виконання рішення суду.

Оцінюючи подані докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому суд виходив також із того, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до суттєвого утруднення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" щодо вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову накласти арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ "Грінко - Дніпро" (м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя - 3, буд. 47, корпус 1, код 35112687), в межах ціни позову 1339983,74грн., які знаходяться на банківських рахунках:

- р/р 26002060196159 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;

- р/р 26005002092781 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670;

- р/р 26006001092781 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670.

3. Ухвала підлягає до негайного виконання і подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання, в цій частині.

Суддя П. Р. Слободян