Ухвала суду № 31379201, 23.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/10571/2012 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.Провадження № 22-ц/780/1832/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.Категорія 26 23.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.

при секретарі Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач пред»явив в суді названий позов посилаючись на те, що 07 серпня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого він є та відповідачем було укладено Кредитний договір № 177/П/42/2007-980, відповідно до якого банк надав останній грошові кошти в сумі 1 1700 гривень 00 копійок на споживчі потреби, із строком повернення до 15 серпня 2010 року, з узгодженим та підписаним сторонами графіком погашення чергових платежів, щомісячно до 15 числа місяця, а відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі.

Проте відповідач, в порушення договору та норм ЦК України, не виконує свої зобов'язання, в зв'язку з чим позивач намагався зв'язатися з ним для належного виконання зобов'язання за договором, але відповідач уникає зустрічей та не здійснює ніяких дій направлених на погашення заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором, включаючи непогашений кредит, несплачені відсотки, несплачену пеню за прострочення строків виконання зобов'язань, штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків станом на 23.11.2011 року складає 14924,41 гривні, які останній просить стягнути з відповідача на свою користь, стягнувши з нього також понесені судові витрати

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2013 року позов задоволеною

Відповідач ОСОБА_2 оскаржила рішення суду першої інстанції з підстав його ухвалення з порушенням норм процесуального права. Порушення полягають у тому, що суд мав, на думку апелянта, ухвалити заочне рішення. З наведених підстав просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь суді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2, 07 серпня 2007 року було укладено Кредитний договір № 1 77/П/42/2007-980.

За умовами Кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 11700 гривень 00 копійок, із строком користування з 07.08.2007 року по 15.08.2010 року (включно), з узгодженим підписаним сторонами графіком погашення чергових платежів, щомісячно до 15 числа місяця, із цільовим призначенням кредиту на споживчі потреби, а відповідач зобов'язувалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі.

Банком було виконано умови договору, в зв'язку з чим відповідачу було надано кредит, що підтверджується заявою на видачу готівки №2 та заявою на переказ готівки № 2 від 07.08.2007 року.

Станом на 23.11.2011 року відповідач допустила заборгованість за Кредитним договором у розмірі 14924,41 гривні, з розрахунку 7370,24 гривень -заборгованості за кредитом; 3866,39 гривень - заборгованість по сплаті відсотків; 3327,78 гривень - пеня за прострочення сплати кредиту; 360,0 гривень -штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.

Позивач, відповідно до п.3.2.3. Кредитного договору, повідомляв відповідача про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, але остання своїх зобов'язань не виконала, в зв'язку з чим в неї перед позивачем утворилася заборгованість за Кредитним договором в розмірі 14924,41 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору за інших актів цивільного законодавства, і. згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач не виконала взяті на себе за договором зобов»язання, суд першої інстанції задовольнив позов.

Ці висновки суду апелянт в своїй апеляційній скарзі не спростовувала.

Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача. який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій позивач просив суд розглядати справу у його відсутність і не заперечує проти заочного розгляду справи

Як вбачається із матеріалів справи відповідач не була присутня у судовому засіданні. Судом першої інстанції за адресою її реєстрації неодноразово направлялись судові повістки про виклик у судове засідання. Але ці повістки повернуті до суду із відміткою відділення зв»язку за закінченням строку зберігання. Тобто відповідач не отримувала судові повістки, а тому не була належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач не була повідомлена про судовий розгляд, у суду не було підстав ухвалювати заочне рішення.

Статтею 309 ЦПК України встановлені підстави для скасування рішення суду, якими є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, судова колегія погоджується із доводами апеляційої скарги в тій частині, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки законодавець не надає можливості суду ухвалювати рішення за відсутності належного повідомлення сторони про час та місце судового засідання. Разом із тим, ці порушення можуть бути підставою для скасуівання рішення суду лише в тому випадку, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 303, 304, 307 ЦПК України, наділений повноваженнями розглянути позов і ухвалити нове рішення у справі. Разом із тим, для цього апелянт мала би зазначити, в чому полягає неправильність висновків суду, які норми матеріального і процессуального права порушені судом, які є обов»язковою умовою для скасування рішення суду. Однак апеляційна скарга не містить в собі жодного зауваження до висновків суду.

Оскільки ухвалення рішення суду за відсутності відповідача відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеяційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2013 року залишити без змін. Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді