Рішення № 31378013, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4040/13 13.05.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 176,12 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Самойленко П.М. - за дов. №3651/18 від 11.12.2012р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»

звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 176,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА- Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №3051822/05АВ від 27.08.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Тойота» (державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ» (державний реєстраційний номер 48205 ВВ), яким скоєно ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/1430040), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 порушено провадження у справі №910/4040/13 та призначено розгляд справи на 25.03.2013.

19.03.2013 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив №08-03-12/ від 15.03.2013р. на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечував щодо сплати 8 206,69 грн.

З метою подолання наслідків стихійного лиха, яке відбулося 22.03.2013 та 23.03.2013 зокрема, у місті Києві, 24.03.2013 Урядом України 25.03.2013 оголошено вихідним днем для працівників бюджетної сфери.

У зв'язку з наведеним судове засідання 25.03.2013 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 розгляд справи призначено на 10.04.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2013 відкладено розгляд справи на 13.05.2013, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2013 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Представник позивача у судовому засіданні 13.05.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 13.05.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/4040/13.

В судовому засіданні 13.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА- Страхування» (далі - Страховик) та Чулаєвською С.Є. (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3051822/05АВ.

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота», державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 23.02.2011р. в м. Козятин, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА, що знаходився під керуванням Страхувальника, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» державний реєстраційний номер 48205 ВВ, яким керував Іщук В.В.

В результаті ДТП автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

Згідно з Висновком №16 від 15.03.2011 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Престиж -Авто», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА, у результаті його пошкодження при ДТП, складає 8 716,69 грн.

Відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №2011/U/OMOD1166/UIА2658 від 17.03.2011 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9 176,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №4604 від 21.03.2011р. (копія платіжного доручення у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Ружинського районного суду м. Києва від 31.03.2011р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Іщуком В'ячеславом Васильовичем Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Іщуком В'ячеславом Васильовичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ» державний реєстраційний номер 48205 ВВ, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1430040 (належним чином засвідчений поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Іщуком В'ячеславом Васильовичем полісу №ВЕ/1430040 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Іщуком В'ячеславом Васильовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ» державний реєстраційний номер 48205 ВВ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Іщуком В'ячеславом Васильовичем транспортного засобу «ВАЗ» державний реєстраційний номер 48205 ВВ.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 05.09.2012р. відповідачу була направлена регресна вимога №РГ/1166/11/5 на виплату страхового відшкодування у розмірі 9 176,12 грн. (копія вимоги в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Представник Відповідача позов визнав частково, а саме у розмірі 8 206,69 грн., посилаючись на наступне.

Відповідно до звіту №16 експертного дослідження про визначення матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер АВ 4301 ВА становить 8 716,69 грн., а з урахуванням франшизи, передбаченої полісом №ВЕ/143004 (за яким було застраховано транспортний засіб, що винний у ДТП) у розмірі 510,00 грн. обґрунтована сума страхового відшкодування, яка підлягає до сплати НАСК «Оранта» 8 206,69 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 9 176,12 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню частково, а саме на суму 8 206,69 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА- Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, п/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) 8 206,69 грн. - шкоди в порядку регресу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА- Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, п/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) 1 531,25 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 18.05.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна