Постанова № 3137795, 20.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.02.2009 р. № 16/61

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-експерт»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

провизнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень форми «Р» від «__» квітня 2008 року та від 11 серпня 2008 року № 0000342307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на 35658,00 грн. основного платежу з податку на прибуток та 16096,00 грн. штрафу; визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень форми «Р» від «__» квітня 2008 року та від 11 серпня 2008 року № 0000352307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на 106524,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 53262,00 грн. штрафу та визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень форми «Р» від 24 квітня 2008 року № 0000502202/0 та від 07 липня 2008 року № 0000502202/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на 37099 грн. основного платежу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 74198,34 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не порушував вимог податкового законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення рішення скасуванню.

Відповідач надав суду заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.08 відкрито провадження у справах № 16/61, №16/60 та № 16/59.

Оскільки позивачем оскаржуються податкові повідомлення рішення, винесені на підставі висновків одного акту перевірки, донарахування податкових зобовязань по податку на прибуток та податку на додану вартість здійснені по одних і тих же оскаржуваних повідомленнях, а спір ведеться між тими самими сторонами, Ухвалою суду від 21.01.09 справи № 16/59, 16/60 та 16/61 обєднані для спільного розгляду та присвоєно номер № 16/61.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Експерт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2007 р., за результатами якої встановлено порушення пп. 5.1 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 13.6 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок»на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Медіа-експерт»занижено податок на прибуток на загальну суму 38662,00 грн., податок на додану вартість на загальну суму 345538,0 грн., окрім того ТОВ «Медіа-експерт»було донараховано податок на дохід нерезидентів на суму 37099,17 грн.

Згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі Акту перевірки № 154/1-23-07-30779926 від 14.04.08 р., відповідно до п.5.1 ст. 5, п.п. 8.1.2 п.8.1, п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»від «___» квітня 2008 року, яким товариству нараховано податкового зобовязання на суму 56825,8 грн., у т.ч. основного платежу 38622 грн. та 18203,8 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищезазначеного Акта перевірки та відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4., п.п. 7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»від «___» квітня 2008 року , яким товариству нараховано податкового зобовязання на суму 518307 грн. у тому числі 345538 грн. основний платіж, 172769 грн. штрафні санкції.

Крім того, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 25.04.08 прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000502202/0, яким ТОВ «Медіа експерт»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 111297,51 грн., у тому числі основний платіж 37099,17 грн., та 74198,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач оскаржив їх до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на скаргу № 225 від 05.05.08 р. прийняла рішення № 9338/10/25-011 від 03.07.08, яким скаргу директора ТОВ «Медіа експерт»залишила без задоволення, податкові повідомлення рішення від 25.04.08 № 0000502202/0 про сплату донарахованої перевіркою суми податкового зобовязання по податку на прибуток підприємства на загальну суму 111297,51 грн. (основний платіж 37099,17 грн., штрафні санкції 74198,34 грн.), та № 0000352307/0 про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 518307,0 грн. (основний платіж 345538,0 грн., штрафна санкція 172769,0 грн.) без змін; частково скасувала податкове повідомлення рішення від 25.04.08 р. № 0000342307/0 про сплату донарахованої перевіркою суми податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств на суму 3054,0 грн. та визначення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2237,80 грн.; збільшила суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1820,0 грн. (основний платіж 1090,0 грн., штрафна санкція 730,0 грн.) по податковому повідомленню - рішенню від 25.04.08 р. № 0000342307/0; збільшила суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1263,0 грн. (основний платіж 842,0 грн., штрафна санкція 730,0 грн.) по податковому повідомленню рішенню від 25.04.08 № 0000352307/0.

Листом № 9859/10/25-011 від 15.07.08 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва внесла зміни в рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.07.08 р. № 9338/10/25-011, де в частині часткового скасування податкового повідомлення рішення від 25.04.08 р. № 0000342307/0 про сплату донарахованої перевіркою суми податкового зобовязання по податку на прибуток сума 3054,0 грн. замінена сумою 2964,00 грн., сума штрафних санкцій 2237,80 грн. замінена на 2107,80 грн., а рішення в частині збільшення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1820,0 грн. по податковому повідомленню рішенню від 25.04.08 р. № 0000342307/0 виключено.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 10.08.08 на підставі Акта перевірки № 154/1-23-07-30779926 від 144.04.08 та рішення про розгляду первинної скарги № 9338/1025-011 від 03.07.08 р. прийняла податкове повідомлення рішення № 0000342307/1, яким відповідно до п.5.1 ст. 5, п.п. 8.1.2 п.8.1, п.п.8.8.1 п.8.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товариству визначено податкове зобовязання на суму 51754 грн. (35658 грн. основний платіж, 16096 грн. штрафна санкція).

11.08.08 ДПІ прийняла податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000352307/1, яким відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариству визначено податкове зобовязання на суму 518307 грн. (345538 грн. основного платежу, 172769 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

За результатами розгляду первинної скарги та на підставі Акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000502202/1 від 07.07.08 р., згідно якого позивачу за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб визначено податкове зобовязання на суму 111297,51 грн. (37099,17 грн. основний платіж, 74198,34 грн. штрафна санкція).

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

Рішенням № 4446/10/25-114 від 08.09.08 р. ДПА у м. Києві скасувала податкове повідомлення рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.04.2008 р. № 0000352307/03 (№ 0000352307/0) в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 239854,7 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідній частині та рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 03.07.08 № 9338/10/25-011 про результати розгляду скарги в зазначеній частині, а в іншій залишила без змін; залишила без змін податкові повідомлення рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.04.08 р. № 0000342307/0 з урахуванням рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 03.07.08 р. № 9338/10/25-011 про результати розгляду скарги, від 25.04.08 № 0000502202/0 та рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 03.07.08 № 9338/10/25-011 про результати розгляду скарги в зазначеній частині, а скаргу директора товариства задоволила частково.

ТОВ «Медіа експерт» 20.09.08 звернулося до Державної податкової адміністрації України зі скаргою вих. № 271 на податкові повідомлення рішення по податку на прибуток, податку на додану вартість та податкове повідомлення рішення по податку на репатріацію від 25.04.08 № 0000342307/0, № 0000352307/03 та № 0000502202/0.

Державна податкова адміністрація України рішенням № 9670/6/25-0115 від 08.10.08 зилишила скаргу ТОВ «Медіа експерт»без розгляду.

Не погоджуючись з винесеними ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податковими повідомленнями рішеннями, ТОВ «Медіа експерт»звернулося до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Оцінюючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень форми «Р» від «___» квітня 2008 року та від 11 серпня 2008 року № 0000342307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 35658,00 грн. основного платежу з податку на прибуток та 16097,0 грн. штрафних санкцій, та від «___» квітня 2008 року і 11 серпня 2008 року № 0000352307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 106524,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 53262,00 грн. штрафних санкцій суд відзначає слідуюче.

Як випливає з акта перевірки підставою визначення позивачу податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій було віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на охоронні послуги загальною вартістю 80856,00 грн. та нарахування амортизаційних відрахувань в розмірі 73988,00 грн. на всі основні засоби. В звязку з цим перевіркою зроблений висновок про заниження підприємством оподаткованого прибутку на суму 154644,00 грн. та відповідно податку на прибуток на суму 38662,00 грн. та встановлено порушення п.5.1 ст. 5, п.п. 8.1.2 п.8.1, п.8.8.1 п.8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що між позивачем та іншими субєктами господарської діяльності укладались угоди на охоронні послуги: з ТОВ «Ведмідь»- угода № 2006/06/03 від 01.06.06 на суму 35848,0 грн.; з ПП «АО «Комбат»- угода № 2007/01-02 від 01.01.07 р. на суму 8384,0 грн.; з ПП «Кордон»- угода № 03/07 від 09.02.07 р. на суму 36624,00 грн.

Надання охоронних послуг підтверджується актами виконаних робіт: з ТОВ «Ведмідь»- від 30.06.06, 31.07.06, 31.08.06, 30.09.06, 31.10.06, 30.11.06, 31.12.06; з ПП «АО»Комбат»- від 10.02.07, 30.01.07; з ПП «Кордон»- № 29 від 28.02.07, № 28 від 31.03.07, № 56 від 28.04.07, № 71 від 31.05.07, № 86 від 30.06.07, № 100 від 31.07.07.

Як зазначено в акті перевірки в бухгалтерському обліку дані операції відображені проводкою : Дт 685 Кт 311, Дт 64 Кт 68, Дт 64.15 Кт 644, Дт 68 Кт 84 Дт 79 Кт 84.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як доведено позивачем у судовому засіданні обєктом для надання охоронних послуг було обладнання та компютерна техніка для проведення рекламної діяльності згідно з основним статутним видом діяльності даного підприємства, господарські операції відображені у відповідних бухгалтерських документах, а тому віднесення витрат на охоронні послуги до валових витрат підприємства, суд вважає правомірним.

Нарахування амортизаційних відрахувань в розмірі 73988,00 грн. суд вважає правомірним також з огляду на наступне.

П.п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначені витрати, які підлягають амортизації.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Медіа-експерт»придбало основні засоби для приміщення, розташованого в м. Києві по вул. Щорса, 32 на суму 359368,9 грн., ПДВ 71874,00 грн. для використання у власній господарській діяльності. Приміщенням по вул. Щорса, 32 у м. Києві позивач користується на праві оренди, відповідно до договору від 01.09.06 р. З даного договору вбачається, що орендар має право здійснювати поліпшення приміщення, пристосовуючи його до своїх потреб щодо здійснення своєї статутної діяльності.

Згідно п.п. 8.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі, коли договір оперативного лізингу (оренди) зобовязує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення обєкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищує суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий обєкт лізингу (оренди) або до створення таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не опубліковується група основних фондів, до якої відноситься такий обєкт лізингу (оренди).

За наведених обставин, нарахування позивачем амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби не суперечить діючому законодавству.

Як вбачається з акту перевірки та з пояснень сторін при поліпшенні орендованих приміщень та при охороні матеріальних цінностей позивачем сплачувались суми податку на додану вартість і включались до складу податкового кредиту, так як безпосередньо повязані з господарською діяльністю ТОВ «Медіа-експерт».

Суд не погоджується із висновками акту перевірки та доводами відповідача, викладеними в своїх запереченнях про те, що за «Попереднім договором № б/н орендованого приміщення, укладеним між гр.. ОСОБА_1. («Орендодавець») та ТОВ «Медіа-експерт»(«Орендар») не виникло орендних відносин, а отже і обєкту оренди не було і тому витрати по його охороні, поліпшенню, амортизаційні відрахування неправомірно віднесені до складу валових витрат». Укладений 01 вересня 2006 року договір оренди між «Орендодавцем» та «Орендарем»дійсно носить назву «Попередній договір …», однак за своїм змістом, формою та істотними умовами відповідає основному договору оренди. Зокрема, договір складається із чотирьох частин, із яких тільки частина перша «Загальні положення»відноситься до попередніх договірних відносин сторін за цим договором. Частина 2 «Істотні умови»основного договору, частина 3 «Дія договору»та частина 4 «Місцезнаходження і реквізити сторін» містить всі істотні умови, які необхідні для договору оренди. Підписання договору відбулося в одній редакції всіх чотирьох його частин, сторони не підписали окремим текстом попередній договір, а лише виклали попередні умови орендних відносин в його першій частині, продовженням якої стали наступні три частини договору, як основної угоди про орендні відносини.

Згідно з п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

ТОВ «Медіа-експерт» взято на облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 30.03.00 р. за № 3163 і є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку, податку з реклами, прибуткового податку.

Згідно п.п.7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Правомірність включення позивачем сум до складу податкового кредиту підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не порушувались вимоги зазначеного вище податкового законодавства, а тому, відповідно, відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Стосовно винесення податкового повідомлення рішення від 24.04.08 р. № 0000502202/1 про донарахування податку на прибуток іноземних осіб, судом встановлено наступне.

ТОВ «Медіа-експерт» уклало ряд договорів з фірмою «Skyville (a Partnership)»(Сполучене Королівство) щодо розробки та розміщення рекламних щитів на території України.

ТОВ «Медіа-експерт»було перераховано нерезиденту валютні кошти у розмірі 36731,85 дол. США, а саме: 28.02.06 14680,8; 05.05.06- 15519,96; 05.05.06 4521,49; 14.06.07- 2009,6 дол. США.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерел їх походження з України, від провадження господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п.13.6 ст. 13 цього Закону резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

У відповідності з Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка видається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено в судовому засіданні довідки про підтвердження статусу фірми «Skyville (a Partnership)»як резидента Сполученого Королівства за відповідні періоди на час перевірки позивачем надано не було.

Надану у судовому засіданні позивачем довідку про місцезнаходження фірми та апостиль, що засвідчує документ 04.07.07р. суд до уваги не бере, оскільки вони не стосується періоду здійснення господарської операції.

Таким чином, ДПІ у Голосіївському районі правомірно встановила порушення ч.2 п.13.6 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та донарахувала позивачу податок на прибуток іноземних осіб, а тому позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Податкове повідомлення-рішення форми «Р»від «__» квітня 2008 року та від 11 серпня 2008 року № 0000342307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 35658,00 грн. основного платежу з податку на прибуток та 16097,00 грн. штрафу, податкове повідомлення рішення форми «Р»від «__» квітня 2008 року та 11 серпня 2008 року № 0000352307/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 106524,00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 53262,00 грн. штрафу визнати недійсними.

У визнанні недійсним податкового повідомлення рішення форми «Р»№ 0000502202/0 від 25.04.2008 року та від 07.07.2008 року № 0000502202/1 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на суму 37097,17 грн. основного платежу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 74198,34 грн. штрафу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 24.02.2009р.