Постанова № 3137790, 05.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05.08.2008 р.                                                                                           № 13/202

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., розглянувши справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «АРИЗОНА КО»

до           Державної податкової інспекції у Солом’янському районі                                                             м.Києва

про                     визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року

Суддя Степанюк А.Г.

Секретар судового засідання Федорова О.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.08.2008 року в 17 год 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПП «АРИЗОНА КО»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Солом’янському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року, оскільки таке є нобгрунтованим та прийнятим помилково.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ в Солом’янському районі м.Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року за платежем «податок на прибуток», яким визначена сума податкового зобов’язання у розмір 817250 грн.. Дане рішення прийнято на підставі акту перевірки від 26.05.2008 року, якою встановлено порушення вимог п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вважає, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач уклав з ТОВ «Крустан»договір на отримав товар на суму 6043651,40 грн., з яких перерахував грошові кошти у сумі 2343651,40 грн. на користь ТОВ «Крустан», на суму 3700000 грн. видав прості векселі кількістю 38 шт., які передав останньому. На момент перевірки позивач частково не погасив заборгованість за виданими векселями у розмірі 2335000 грн.. Відповідач отримав інформацію про визнння ТОВ «Крустан»банкрутом згідно постанови Господарського суду м.Києва від 05.04.2007 року та зробив висновок, що сума заборгованості у розмірі 2335000 грн. по векселям, отримувача яких ліквідовано, в обліку позивача має бути відображена у складі валових доходів у 1-му півріччі 2007 року як безповоротна фінансова допомога. Однак відповідачем не враховано, що векселі на суму 2335000 грн. можуть бути пред’явлені до оплати, оскільки векселедержатель вправі заявити позов за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя протягомтрьох років з дати настання строку платежу. А тому у позивача наявне зобов’язання за емітованими векселями на суму 2335000 грн. і відповідачем неправомірно віднесено зазначену суму до безповоротної фінансової допомоги. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року.

У судовому засіданні 05.08.2008 року позивач надав акт прийому-передачі сплачених векселів від 11.07.2008 року, банківську виписку від 10.07.2008 року та повідомив, що ТОВ «Данвер Трейд Груп»пред’явив йому до оплати векселі на суму 2335000 грн., які він 10.07.2008 року оплатив.

У письмовому запереченні проти позову, а також повноважні представники відповідача у судовому засіданні повідомили, що проти позову заперечують. В обгрунтування свого заперечення вказують, що внаслідок проведеної ДПІ у Солом’янському районі м.Києва планової виїзної перевірки 26.05.2008 року було встановлено, що позивач на підставі договору придбав у ТОВ «Крустан»товар на загальну суму 6043651,40 грн., з яких перерахував кошти у розмірі 2343651,40 грн. та імітував і передав 38 простих векселів на суму 3700000 грн. (14 векселів погашено грошовими коштами по пред’явленню, а 24 векселі, які включені перевіркою до складу валового доходу, на момент перевірки не погашені). Постановою Господарського суду м.Києва від 05.04.2007 року ТОВ «Крустан»визнано банкрутом. Вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при його пред’явленні. Під час перевірки було встановлено наявність у ПП «Аризона Ко»кредиторськгої заборгованості перед ПП «Крустан», що ліквідоване, то не було причин вважати, що вказана заборгованість буде погашена. Позивач повідомив про те, що ТОВ «Крустан»передало отримані ним прості векселі у якості засобів платежу ТОВ «Торпо». А тому сума заборгованості за векселями в розмірі 2335000 грн. має бути відображена у складі валових доходів ПП «АРИЗОНА КО». Крім того до перевірки не надано реєстру виданих векселів. А тому просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне підприємство «АРИЗОНА КО»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №455433 зареєстроване в Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації 18.05.2006 року, ідентифікаційний код №34405467.

Видами діяльності за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами; напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту; діяльність, пов’язана з банками даних; консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м.Києва було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Аризона Ко»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.05.2006 року по 31.12.2007 року за результатами якої складено акт від 26.05.2008 року про порушення, зокрема п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 583750 грн., оскільки сума заборгованості за векселями в розмірі 2335000 грн. отримувача якого ліквідовано (ТОВ «Крустан») в обліку ПП «Аризона Ко»має бути відображена у складі валових доходів у 1-му півріччі 2007 року як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації ТОВ «Крустан».

На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року та визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 817250 грн. (583750 грн. основного плататежу та 233500 грн. штафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року з наступними змінами і доповненнями валовий доход— загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: 4.1.6. доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”.

Судом встановлено, що позивач 01.08.2006 року уклав з ТОВ «Крустан»договір №01-08/06, згідно якого ТОВ «Крустан»зобов’язувався поставити товар в кількості і асортименті, замовленому покупцем (позивачем), а позивач оплатити та прийняти його. Здійснення оплати можливе шляхом видачі векселів.

У рахунок оплати товару позивач видав ТОВ «Крустан»прості векселі на суму 3700000 грн. згідно актів прийому-передачі векселів від 21.02.2007 року на суму 975000 грн., від 22.02.2007 року на суму 975000 грн., від 23.02.2007 року на суму 975000 грн., від 26.02.2007 року на суму 775000 грн..

Згідно ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 року з наступними змінами і доповненнями вексель —цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року», позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: позовної давності (статті 70 і 71).

Листом від 27.02.2007 року ТОВ «Крустан»повідомив позивача про передачу векселів від 21.02.2007 року на суму 975000 грн., від 22.02.2007 року на суму 975000 грн., від 23.02.2007 року на суму 975000 грн., від 26.02.2007 року на суму 775000 грн., загальною кількістю 38 шт. ТОВ «Торпо».

09.08.2007 року ТОВ «Торпо»пред’явило до оплати видані позивачем векселі на суму 1365000 грн., які були оплачені позивачем, що підтверджується банківською випискою №БВ-0000319 за 09.08.2007 року та прийняті ним до оплати, згідно акту від 10.08.2007 року.

Як вбачається з акту пред’явлення векселів до оплати, 08.07.2008 року ТОВ «Данвер Трейд Груп»пред’явив до сплати векселі видані позивачем ТОВ «Крустан»на суму 2335000 грн..

10.07.2008 року дані векселі були оплачені, що підтверджується банківською випискою БВ-0000622 (10.07.2008 року) та актом прийому-передачі сплачених векселів від 11.07.2008 року між ТОВ «Драйвер Трейд Груп»та позивачем.

Таким чином на момент перевірки, проведеної відповідачем, у позивача були наявні зобов’язання щодо видних ним векселів на суму 2335000 грн..

Посилання відповідача на необхідність віднесення коштів у розмірі 2335000 грн. до валового доходу у першому півріччі 2007 року як безповоротної фінансової допомоги не відповідає вимогам законодавства.

А тому суд приходить до висновку, що позивач не порушував ведення податового обліку а не занижував податок на прибуток на загальну суму 583750 грн., оскільки кошти у розмірі 2335000 грн. - зобов’язання, а не безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0002042308/0 щодо донарахування податку на прибуток в сумі 583750 грн. та застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 233500 грн. за порушення п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002042308/0 від 05.06.2008 року прийняте Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м.Києва.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «АРИЗОНА КО»м.Київ (юр. Адреса: вул.Курська, 10, код 34405467) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –11.08.2008 року.