Рішення № 313776, 07.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2006 р.

Справа № 9/247

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/247

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1,

до відповідача: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20,

про стягнення 51410,67 грн.,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Єнік Є.В., довіреність № 279/10 від 18.09.06р. представник;

від відповідача - Сєрба Є.А., довіреність № 15 від 15.09.06р. представник;

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" про стягнення 51410 грн. 67 коп., з яких: 26393 грн. 30 коп. боргу; 2389 грн. 14 коп. пені; 19770 грн. 56 коп. інфляційних збитків та 2857 грн. 67 коп. - 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнав частково в сумі: 26393 грн. 30 коп. боргу; 19770 грн. 56 коп. інфляційних збитків, 2857 грн. 67 коп. - 3% річних та 852 грн. 22 коп. пені. В іншій частині нарахування пені, на думку відповідача, проведено безпідставно, оскільки за період з 2004 року - 10 місяців 2006 року відповідачем були укладені договори реструктуризації заборгованості з фізичними особами-споживачами на загальну суму 444656 грн. 82 коп., дольова частка в наданні послуг яким складає 63,6%. Тому, за висновком відповідача, пеня не може бути нарахована на суму реструктуризованої заборгованості відповідно до ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

30.12.2004 року між дочірньою компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" укладено договір на постачання природного газу № 06/04- 2095-ТЕ -18.

У відповідності до п. 1.1 даного договору постачальник (ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) зобов’язався передати у власність покупцю (ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології") в січні - березні 2005 року природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п.5.1 договору сторони погодили ціну за 1000 куб.м. газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 200 грн. 50 коп., з врахуванням ПДВ та вартості транспортування територією України.

У відповідності до додаткової угоди № 1 від 04.01.2005 року до договору № 06/04- 2095-ТЕ-18 від 30.12.2004 року за 1000 куб.м. газу вартість становить 241 грн. 50 коп., з врахуванням ПДВ та вартості транспортування територією України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, у відповідності до актів приймання-передачі від 31.01.05р., 28.02.05р. та від 31.03.05р. позивачем відповідачеві з січня - березня 2005 року поставлено природний газ обсягом 16260,672 тисяч кубічних метрів на загальну суму 3926952 грн. 30 коп.

Відповідачем розрахунок за отриманий природний газ проведено частково на суму 3900559 грн. 00 коп.

Решту заборгованості в розмірі 26393 грн. 30 коп. відповідачем на момент звернення з позовом до суду не сплачено.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів сплати боргу відповідачем суду не подано.

За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26393 грн. 30 коп. повністю.

Згідно п. 7.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

В пункті 7.4 договору зазначено неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Таким чином, відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 7.2 договору, з відповідача підлягає стягненню пеня, яка згідно з обгрунтованим розрахунком позивача за період з 05.04.2006 року по 05.10.2006 року, становить 2389 грн. 14 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2857 грн. 67 коп. за період з 11.02.2006 року по 05.10.2006 року та 19770 грн. 56 коп. інфляційних витрат за період з лютого 2005 року по липень 2006 року включно.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Нарахування 3 % річних в сумі 2857 грн. 67 коп. за період з 11.02.2006 року по 05.10.2006 року та 19770 грн. 56 коп. інфляційних витрат за період з лютого 2005 року по липень 2006 року включно підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та не оспорюється позивачем.

Отже, позовні вимоги в сумі 26393 грн. 30 коп. боргу, 2389 грн. 14 коп. пені, 19770 грн. 56 коп. інфляційних витрат та 2857 грн. 67 коп. трьох відсотків річних є обгрунтованими, повністю підтвердженні матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування пені не приймаються до уваги судом в силу наступного.

Статтею 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" дійсно передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Але, згідно положень ст.1 цього Закону реструктуризації підлягає заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 01.07.2003 р.

Оскільки відповідачем реструктуризовано заборгованість, яка виникла станом на 01.07.2003 р., а заборгованість останнього перед позивачем виникла в 2005 році, у господарського суду відсутні підстави для застосування ст. 5 вищезгаданого Закону до взаєморозрахунків відповідача з позивачем по зобов'язаннях, які виникли в 2005 році.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається 514 грн. 11 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надлишково сплачене державне мито в сумі 23 грн. 89 коп. згідно платіжного доручення № 9350 від 28.09.2006 р., яке залишається в матеріалах справи, підлягає поверненню позивачу на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код - 32718692) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код - 31301827) заборгованість в сумі 51410,67грн., в тому числі: основний борг - 26393,30 грн., інфляційні втрати - 19770,56 грн., пеня - 2389,14 грн., три відсотки річних - 2857,67 грн.; а також державне мито в сумі 514,11 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код - 31301827) - 23 грн. 89 коп. державного мита, надлишково сплаченого згідно платіжного доручення №9350 від 28.09.2006 р., яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 12.12.2006 року.