Постанова № 3137696, 06.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.09Справа №2а-3516/08/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжової Н.М., за участю представників позивача - Дмитрика Віктора Костянтиновича, Пісаренко Алевтини Володимирівни, Слівьорстової Оксани Миколаївни, представника відповідача Ткаченка Бориса Валентиновича,

представника третьої особи Барінової Марини Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського вищого навчального закладу «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим, третя особа Дочірнє підприємство «Кримський інформаційний центр»Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканська компанія «Крим-Фармація» про визнання протиправним та скасування акту.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Кримський республіканський вищий навчальний заклад «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (ділі КРУ в АРК), третя особа Дочірнє підприємство «Кримський інформаційний центр»Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканська компанія «Крим-Фармація» про визнання протиправним та скасування акту № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині встановлення факту порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до матеріальної шкоди на суму 65314,84 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2008 року адміністративна справа № 2-а-3516/08 прийнята до провадження судді Трещової О.Р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2008 до участі по справі у якості третьої особи залучено Дочірнє підприємство «Кримський інформаційний центр»Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканська компанія «Крим-Фармація».

Поштою від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, за яким позивач просить визнати протиправним та скасувати акт № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині встановлення факту порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до матеріальної шкоди на суму 65314,84 гривень та визнати протиправним та скасувати п. 3 Вимог по усуненню виявлених порушень № 04-14/6379 від 26.09.2008 року в частині відшкодування до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2008 року представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та пояснив, що висновки акту № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині встановлення факту порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до матеріальної шкоди на суму 65314,84 гривень суперечать діючому законодавству, відповідно до договору № 118 від 01.10.2004 року між позивачем та третьою особою, останній був зобовязаний забезпечити організацію курсів післядипломної підготовки спеціалістів та інші послуги, повязані з функціонуванням бюджетної установи. Крім того, за зобовязаннями по договору позивач сплачував кошти не з бюджету, а за рахунок сплачених слухачами за навчання коштів. Уточнені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.09.2008 року позивачем отримано вимоги по усуненню виявлених порушень № 04-14/6379 від 26.09.2008 року, за п. 3 яких відповідач вимагає відшкодування до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на III квартал 2008 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 30.08.2008 №815, №816 ревізійною групою у складі головного контролера-ревізора відділу контролю у сфері соціального захисту населення Павлової Т.В., старшого контролера-ревізора відділу Дмитрієвою Ю.В. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у Кримському республіканському вищому навчальному закладі «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК за період з 01.10.2004 року по 01.07.2008 року.

Вищевказаною ревізією встановлено перелік порушень діючого законодавства, у тому числі:

-у порушення п.4 статті 23 Бюджетного Кодексу України, п. 46 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 проведена оплата в сумі 53804,09 гривень за фактично не надані послуги та списання коштів на видатки з надання послуг з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 65314,84 гривень без підтверджуючих документів.

Представник позивача зазначив, що відповідачу були направлені обовязкові вказівки від 26.09.2008 року № 04-14/6379 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у Кримському республіканському вищому навчальному закладі «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК (далі «Ялтинський медичний коледж») у тому числі щодо відшкодування до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень, оскільки результати проведеної перевірки свідчать про порушення законодавства з боку позивача.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 26.01.93 №2939-ХІІ “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі Закон № 2939) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ст. 2 цього Закону № 2939 Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується органами КРС України через проведення аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізій та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізій викладаються у акті.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Таким чином, Контрольно-ревізійне управління АР Крим у відносинах з юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобовязаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Для з`ясування повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби на проведення планових ревізій необхідно визначити чи відноситься обєкт ревізії до підконтрольних установ.

Визначення підконтрольних установ наведено у частині 1 статті 2 Закону № 2939, до яких належать міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи, суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства і організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Судом встановлено, що «Ялтинський медичний коледж» є юридичною особою комунальної форми власності з ідентифікаційним кодом 02011433, зареєстрованою виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 20.11.1009 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 593918 від 20.11.1009 року, видом діяльності за КВЕД є підготовка кадрів з вищою освітою.

«Ялтинський медичний коледж» діє на підставі статуту, затвердженого МОЗ АРК 03.07.2006 року, погодженого з МОН України та МОЗ України 30.06.2006 року, відповідно до якого є навчальним закладом, основним напрямками діяльності якого є здійснення освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та перепідготовка молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів, таке інше. Фінансування «Ялтинського медичного коледжу» здійснюється за рахунок коштів бюджету АРК, виділених МОЗ АРК а також за рахунок інших джерел, не заборонених законом

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач відноситься до підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що «Ялтинський медичний коледж» відноситься до підконтрольних відповідачу установ.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що формою проведення фінансового контролю підконтрольної постанови є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії, результати якої викладаються в акті.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Судом встановлено, що відповідно до плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на III квартал 2008 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 30.08.2008 №815, №816 ревізійною групою у складі головного контролера-ревізора відділу контролю у сфері соціального захисту населення Павловою Т.В., старшого контролера-ревізора відділу Дмитрієвою Ю.В. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у Кримському республіканському вищому навчальному закладу «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК за період з 01.10.2004 року по 01.07.2008 року. Ревізію проведено з 06.08.2008 року по 29.08.2008 року, що зазначено в акті № 04-21/154 від 05.09.2008 року ревізії фінансово-господарської діяльності «Ялтинського медичного коледжу» (далі Акт). Ревізію проведено у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відома директора Мамикіної Л.С. та головного бухгалтера Шмигельської Л.П. В акті значиться, що попередня ревізія фінансово-господарської діяльності проведена за період 01.07.2003 року по 01.10.2004 року (акт від 29.10.2004 року № 04-21/134).

Отже, проаналізувавши вищевикладене, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що відповідач мав законні підстави для проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності «Ялтинського медичного коледжу».

Вирішуючи питання про законність позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, за наслідками перевірки, викладеними у Акті, окрім інших порушень зазначено, що позивачем у порушення п.4 статті 23 Бюджетного Кодексу України, п. 46 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 проведена оплата в сумі 53804,09 гривень за фактично не надані послуги та списання коштів на видатки з надання послуг з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 65314,84 гривень без підтверджуючих документів.

Щодо позовних вимог «Ялтинського медичного коледжу» про протиправність та скасування акту № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині встановлення факту порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до матеріальної шкоди на суму 65314,84 гривень судом встановлено наступне.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Постановою КМУ від 20.04.2006 р. №550 було затверджено "Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", відповідно до п. 3 якого акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Отже, суд приходить до висновку, що акт перевірки є лише службовим документом, на підставі якого відділи контрольно ревізійної служби України приймають відповідні обовязкові вказівки про усунення виявлених порушень, а тому він не має обовязковий характер для субєктів господарювання та не породжує для позивача по справі жодних правових наслідків.

Тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування акту № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині встановлення факту порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до матеріальної шкоди на суму 65314,84 гривень задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 3 вимог по усуненню виявлених порушень № 04-14/6379 від 26.09.2008 року в частині відшкодування до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам у районах, містах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачу були направлені вимоги про усунення виявлених порушень від 26.09.2008 року № 04-14/6379 «Про усунення виявлених порушень» де зазначено, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності «Ялтинського медичного коледжу» за період з 01.10.2004 року по 01.07.2008 року встановлено фінансові порушення, у тому числі з оскаржуваного питання п. 3 частково містить вимоги по відшкодуванню до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень.

Виходячи зі змісту зазначених вимог та висновків Акту позивачем було порушено п. 4 статті 23 Бюджетного кодексу України, п.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 46 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. А саме позивачем проведено списання коштів на фактичні видатки без підтверджуючих документів за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 65314,84 гривень, з яких оплачено 53804, 09 гривень. Це порушення, відповідно до Акту, повязано з перерахуванням позивачем за період з 01.01.2005 року по 01.07.2008 року коштів Дочірньому підприємству «Кримський інформаційний центр»Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканська компанія «Крим-Фармація» за послуги з організації курсів післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень.

Судом встановлено, що між позивачем та Дочірнім підприємством «Кримський інформаційний центр» Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканська компанія «Крим-Фармація» (далі третя особа) укладено договір № 118 від 01.10.2004 року, предметом якого є організація курсів післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою. Зазначеним договором передбачено, що 60 % коштів, що залишаються після виплати заробітної плати викладачам перераховуються третій особі як виконавцю умов договору. Дію зазначено договору пролонговано на підставі додаткової угоди від 01.10.2007 року. Також додатковими угодами від 14.03.2005 року, від 30.04.2005 року, 18.10.2005 року, 28.02.2006 року, 28.02.2007 року встановлювалися відповідні суми договору на лютий 2005 року 1306,68 гривень, травень 2005 року 2803,90 гривень, вересень 2005 року 1377,49 гривень, лютий 2006 року 2433,11 гривень, лютий 2007 року 4957,33 гривень.

Відповідно до 46 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 установи мають право брати зобов'язання щодо видатків або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством, а вищі навчальні заклади та наукові установи також відповідно до плану використання бюджетних коштів і помісячного плану використання бюджетних коштів.

Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями у поточному році.

У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів.

У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники повинні забезпечити приведення обсягів зобов'язань у відповідність з тимчасовим обмеженням асигнувань.

Згідно з п 4. Статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Відповідно до п 7.2 Статуту «Ялтинського медичного коледжу» його спеціальний фонд формується з коштів , одержаних за підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівців, інших надходжень.

Судом встановлено, що як вже було зазначено, предметом договору № 118 від 01.10.2004 року, є організація курсів післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою.

Відповідно до п.2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого Постановою КМУ N 659 від 17.05.2002 року власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи: перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті. Перша група поділяється на такі підгрупи: 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ, а також за послуги із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів;

За п. 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами:

а) перша група: підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов'язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів;

підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.

На думку відповідача позивачем порушено саме п.3 а) зазначеного переліку, оскільки 60 % коштів, що залишаються після виплати заробітної плати викладачам перераховуються третій особі як виконавцю умов договору. Проте навіть зі змісту цього пункту судом вбачається інше.

Саме п 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання підтверджує відсутність порушення позивачем норм діючого законодавства, оскільки передбачає використання власних надходжень на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням відповідних послуг, на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності.

Тому, оскільки саме організація курсів післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою була предметом договору між позивачем та третьою особою, за яким відбулося перерахування оспорюваної суми коштів, то суд не приймає доводів відповідача про неможливість перерахування коштів «Ялтинським медичним коледжем» на покриття витрат за договором № 118 від 01.10.2004 року та про здійснення таких дій всупереч законодавству .

Щодо доводів Акту, п. 3 вимог по відшкодуванню до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень, суд зазначає наступне.

Суд не бере до уваги ані доводів представника КРУ в АРК, що кошти за послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою перераховані без документального підтвердження надання цих послуг, ані доводи, що Договір № 118 від 01.10.2004 року та Акти виконаних робіт не відповідають діючому законодавству.

У п. ч статті 180 Господарського кодексу України N 436-IV від 16.01.2003 року, на який посилається відповідач при направленні вимог по усуненню виявлених порушень № 04-14/6379 від 26.09.2008 року містить посилання на таку істотну умову господарського договору, як його предмет - умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Судом беззаперечно встановлено, що договір № 118 від 01.10.2004 має умови про предмет, його сутність, якість таке інше.

Стосовно ціни, як істотної умови господарського договору, закріпленої у ч. 3 статті 180 Господарського кодексу України, суд зазначає таке.

За ч. 5 статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Судом встановлено, що дійсно Договір № 118 від 01.10.2004 не містив такої умови як ціна договору, проте додатковими угодами від 14.03.2005 року, від 30.04.2005 року, 18.10.2005 року, 28.02.2006 року, 28.02.2007 року частково встановлювалися відповідні суми договору на лютий 2005 року 1306,68 гривень, травень 2005 року 2803,90 гривень, вересень 2005 року 1377,49 гривень, лютий 2006 року 2433,11 гривень, лютий 2007 року 4957,33 гривень.

Крім того, позивачем робилась відповідна калькуляція витрат на кожен рік на навчання 1 го спеціаліста за циклом «Фармація», за якою витрати на організацію послуг з післядипломної підготовки спеціалістів було включено до «інших витрат».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виконання умов договору протягом його дії оформлювалось з використанням Актів виконаних робіт, які включають період проведення навчання, кількість осіб, вартість навчання, заробітну плату викладачів, та розрахунок за договором - 60% коштів, що підлягають перерахуванню за надані послуги. За формою Договір № 118 від 01.10.2004 та Акт виконаних робіт містять обовязкові реквізити, передбачені для первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд не погоджується з доводам відповідача, що роботи, виконані ДП «Кримський інформаційний центр» ТОВ РК «Крим-Фармація» не підтверджуються документами. Суд зазначає, що вартість послуг, наданих ДП «Кримський інформаційний центр» ТОВ РК «Крим-Фармація» повністю підтверджується актами виконаних робіт а також калькуляціями, в яких відображені витрати, що здійснюються ДП «Кримський інформаційний центр» ТОВ РК «Крим-Фармація». Такі відомості також підтверджуються кількістю слухачів, що отримали дипломи після завершення курсу післядипломної підготовки та ці дані повністю співпадають з даними, зазначеними в актах виконаних робіт. В акті № 04-21/154 від 05.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим взагалі не зазначено, чому акти виконаних робіт, калькуляція не були прийняті ревізором та визнані неналежними документами, якім саме недоліки в них містяться.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було порушено п.4 статті 23 Бюджетного Кодексу України, п. 46 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, та інших нормативно-правових актів, на які посилається відповідач, як на підставу для винесення вимог про усунення порушень, дії відповідача щодо вимог про відшкодування до бюджету суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень не підтверджуються доказами, є незаконними та безпідставними.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги Кримського республіканського вищого навчального закладу «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК задоволені частково, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

У звязку зі складністю справи судом 06.03.09 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 12.03.09 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати п. 3 вимог по усуненню виявлених порушень № 04-14/6379 від 26.09.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині відшкодування до бюджету Кримським республіканським вищим навчальним закладом «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК суми незаконних видатків за ненадані послуги з післядипломної підготовки спеціалістів з фармацевтичною освітою в сумі 53804,09 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського вищого навчального закладу «Ялтинський медичний коледж» Міністерства охорони здоров`я АРК судовий збір у розмірі 3,40 грн.

4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.