Рішення № 31375997, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5365/13 21.05.13

За позовомпублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» докомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва простягнення 3 261 998, 77 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Лазаренко Ю.Г. (довіреність № 45 від 01.04.2013 року)

відповідача: юрисконсульт Турченко Д.Л. (довіреність № 64-6459 від 04.10.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 3 261 998, 77 грн., (у тому числі 3 155 678, 46 грн. - основного боргу, 1 022, 61 грн. - інфляційні втрати, 17 549, 62 грн. - 3 % річних та 87 748, 08 грн. - пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 08.07.2003 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5365/13 та призначено її розгляд на 09.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року зобов'язано Позивача надати суду розгорнутий розрахунок за договором № 02723/2-04 від 08.07.2003 року за кодами відповідача стосовно наданих послуг із зазначенням обсягу води, яка йде на підігрів.

На виконання вимог ухвали суду 14.05.2013 року від Позивача надійшов розгорнутий розрахунок позовних вимог.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача 08.04.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.04.2013 року надав письмові заперечення, в яких зазначив, що заборгованість останнього з урахуванням часткової оплати та вирахуванням вартості води, яка була використана для виготовлення гарячої води складає 1 411 124, 88 грн., в частині стягнення 1 879, 60 грн. основного боргу зазначив про те, що на вказану суму послуги надані іншій юридичні особі, а не Відповідачу, проти стягнення 3 % річних у розмірі 7 563, 95 грн. не заперечував, в частині стягнення інфляційних втрат просив суд відмовити в позові у зв'язку з від`ємним показником у спірному періоді, в частині стягнення пені просив суд зменшити її нарахування до 1 000, 00 грн.

Клопотання Відповідача щодо зменшення розміру пені судом задоволенню не підлягає у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, 14.05.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідач надав додаткові пояснення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № 02723/2-04 від 08.07.2003 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 02723/2-04 від 08.07.2003 року Позивач зобов'язався надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а останній сплачувати їх вартість.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 02723/2-04 від 08.07.2003 року кількість води, що подається Позивачем та використовується Відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Позивача спільно з представником Відповідача. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з пунктом 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (пункт 3.3).

Відповідно до пункту 3.4 договору № 02723/2-04 від 08.07.2003 року Відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи. Щомісячно Позивач виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно договору Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача (пункт 3.6).

З наданого Позивачем розрахунку вбачається, що заявлена до стягнення сума основного боргу складається з: боргу за постачання холодної води та прийняття стоків холодної води , боргу за приймання додаткового обсягу стічних вод у період дощів та сніготанення (за кодами Відповідача 4-84, 4-161, 4-164, 4-171, 4-184, 4-212, 4-236, 4-252, 4-255, 4-305, 4-316, 4-650, 4-780, 4-800, 4-1071, 4-1625, 4-1626, 4-1627, 4-1628, 4-1629, 4-1630, 4-1631, 4-1632, 4-1633, 4-1634, 4-1635, 4-1636, 4-1637, 4-1638, 4-1639, 4-1640, 4-1641, 4-1642, 4-1643, 4-1644, 4-1645, 4-1646, 4-1647, 4-1648, 4-1649, 4-1650, 20-1960) у розмірі 1 962 389, 32 грн. та боргу за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (за кодами 4-40236, 4-40800, 4-41071, 4-50161, 4-50164, 4-50171, 4-50184, 4-50212, 4-50236, 4-50252, 4-50255, 4-50305, 4-50650, 4-50780, 4-50800) в сумі 1 193 289, 14 грн. за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року.

Оскільки, договором № 02723/2-04 від 08.07.2003 року не передбачений обов'язок Відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання, інших договорів суду не надано, суд погоджується з позицією Відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 1 193 289, 14 грн.

Крім того, Відповідач заперечив проти позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 879, 60 грн. та зазначив про те, що на вказану суму послуги надані іншій юридичні особі, у зв'язку з чим надав акти про зняття показань з приладу обліку за липень 2012 року.

Однак доказів того, що Позивач нараховував Відповідачу заборгованість на зазначену суму саме за цими актами суду не надано.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 02723/2-04 від 08.07.2003 року у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Відповідач зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Позивача вважаються прийнятими Відповідачем.

Відповідачем не надано суду жодних доказів звернення до Позивача щодо невідповідності нарахувань за надані послуги, актів звірки між сторонами на виконання пункту 3.5 договору № 02723/2-04 від 08.07.2003 року.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 962 389, 32 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору № 00063/2-06 від 08.02.2002 року передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи часткове задоволення суми основного боргу, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 60 230, 82 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних (за період з липня 2012 року по жовтень 2012 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 12 046, 17 грн., оскільки нарахування здійснюється на суму боргу у розмірі 1 962 389, 32 грн., а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявний договір № 02723/2-04 від 08.07.2003 року, укладений Позивачем та Відповідачем, розшифровки рахунків абонента, що містять помісячну інформацію за кодами останнього щодо обсягу наданих послуг, розмір тарифу та вартість послуг за спірний період.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 034 666, 31 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Челябінська, будинок 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 1 962 389 (один мільйон дев'ятсот шістдесят дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. - основного боргу, 60 230 (шістдесят тисяч двісті тридцять) грн. 82 коп. - пеня, 12 046 (дванадцять тисяч сорок шість) грн. 17 коп. - 3 % річних та 40 693 (сорок тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 33 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.05.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк