Рішення № 31373020, 14.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р. Справа № 4/141-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба», м.Васильків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари

про стягнення 37334,48 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Компанія «Ельба» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 37334,48 грн., які складаються з 34 577,71 грн. боргу та 1787,59 грн. 3 % річних та 969,18 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару за договором № 01-05/10 від 01.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2012 р. у справі 4/141-12 було порушено провадження та призначено до розгляду на 14.01.2013 р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103236519817 від 12.12.2012р. за адресою зазначено в позовній заяві та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була отримана відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

01 травня 2010 року між Публічним акціонерним товариством Компанія «Ельба» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений Договір поставки №01-05/10 (договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов'язується прийняти товар для використання в підприємницькій діяльності та оплатити його на умовах даного договору.

Термін дії договору - до 01.05.2012р. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування товару, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна вартість товару, який передається по даному договору визначається товаро-розпорядчими документами (накладними, рахунками-фактурами) або актами приймання-передачі товару на підставі попередньої заявки покупця. Вказані документи є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна вартість товару, придбаного покупцем по даному договору визначається як сума вартостей придбаних товарів на підставі товаро-розпорядчих документів. Продавець надає покупцю копії документів, що підтверджують якість товару. (п.п. 1.3, 2.1 договору).

Як зазначено в п. 3.3. договору, датою передачі товару вважається дата, вказана в товаро-розпорядчих документах або ата складання акту-приймання-передачі товару.

У відповідності до поданих позивачем матеріалів, вбачається, що протягом строку дії Договору №01-05/10 позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 34577,71 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними: №ЕЛ-00000019 від 05.01.2011р. на суму 3 128, 59грн., № ЕЛ-0005389 від 15.12.2010р. на суму 4 788,00 грн., № ЕЛ-0001199 від 24.03.2011р. на суму 26 661,12 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (копії наявні в матеріалах справи).

Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що покупець оплачує переданий, на підставі даного договору по відповідним товаро-розпорядчим документам, товар на умовах 100% передоплати товару згідно виставленого рахунку.

Однак, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач належним чином та у встановлені договором строки не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 34577,71 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 34577,71 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Зазначена вимога направлена на адресу відповідача 12.05.2012р., про що свідчить опис вкладення в цінний лист (копія в матеріалах справи).

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк, за отриманий товар за договором не розрахувався, в судове засідання не з'явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення 1787,59 грн. 3% річних та 969,18 грн. інфляційних втрат.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати та 3% річних нараховані щодо кожної видаткової накладеної окремо. Так, відповідно до видаткової накладної №ЕЛ-00000019 від 05.01.2011р. на суму 3 128, 59грн. нараховані 176,65 грн. 3% річних за період з 06.01.2011р. по 23.11.2012р.; сума інфляційних втрат становить 96,99 грн., відповідно до видаткової накладної № ЕЛ-0005389 від 15.12.2010р. на суму 4 788,00 грн. нараховані 278,62 грн. 3% річних за період з 16.12.2010р. по 23.11.2012р.; сума інфляційних втрат становить 211,00 грн., відповідно до видаткової накладної № ЕЛ-0001199 від 24.03.2011р. на суму 26 661,12 грн. нараховані 1 332,32 грн. 3% річних а період з 25.03.201р. по 23.11.2012р.; сума інфляційних втрат становить 661,19 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення інфляційних в розмірі 969,18 грн. та 1787,59 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34577,71 грн. боргу, 969,18 грн. інфляційних втрат та 1787,59 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Компанія «Ельба» (08060, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22, код ЄДРПОУ 31826636) - 34 577 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 71 коп. боргу, 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 1787 (одну тисячу сімсот вісімдесят сім) грн. 59 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.01.2013р.

Суддя О.В. Щоткін