Ухвала суду № 31373007, 15.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"15" березня 2013 р. Справа № 911/361/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест", Київська область, м. Бровари

про стягнення 57774725,60 грн.

за участю представників:

позивача - Харитончук С.М. (дов. № 351 від 16.01.2013р.);

відповідача - Ускова О.І. (дов. від 08.11.2012р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» (далі - Відповідач) про стягнення 57774725,60 грн. заборгованості за Кредитним договором № 58/11-КЛ від 30 листопада 2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за «Договором зростання» Кредитним договором № 58/11-КЛ від 30 березня 2011 р. , а саме прострочене виконання зобов`язань по сплаті процентів, в зв`язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу на підставі п. 2.9 та п. п. 2.9.1. про дострокове погашення кредиту та сплату процентів, яку відповідач не виконав, в зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» на його користь 57774725,60 грн., з яких: 54596900,00 грн. основної суми кредитів (траншів), 2707934,25 грн. процентів, 469891,35 грн. пені.

07.02.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 12, п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до п.п. 7.4.1 Договору 58/11-КЛ від 30 березня 2011 р. у разі недосягнення сторонами згоди усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або його недійсності, підлягають остаточному вирішенню виключно у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010р.), розташованого за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 21, оф. 2, тел: (044) 501-01-87 у відповідності з його Регламентом. Відповідно до п.п. 7.4.4 Договору місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору. Відповідач зазначає, що третейська угода до Договору є чинною на сьогоднішній день та недійсною не визнавалась, а тому у позивача відсутні будь-які законні підстави для звернення з метою вирішення даного спору до господарського суду Київської області.

28.02.2013р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та відкриті ним у всіх банківських установах України та накласти арешт на все майно, у межах розміру суми позовних вимог.

Зазначене клопотання судом не задоволено як необґрунтоване, оскільки в ньому взагалі не зазначено обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

07.03.2013 р. від позивача до господарського суду Київської області надійшло клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якому позивач просить залучити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Зазначене клопотання судом не задоволене, оскільки з нього не вбачається, на які права та обов`язки, крім передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб може вплинути рішення суду, що є обов`язковою умовою для залучення третьої особи відповідно до ст. 27 ГПК України. Крім того, позовна заява підписана уповноваженою особою зазначеного Фонду як органом управління Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а посилання лише на обов`язки особи, які остання має вчинити відповідно до закону, та які крім того, в даному спорі не стосуються рішення суду, не є підставою для її залучення до участі у справі, оскільки така особа не є третьою особою у цьому спорі в розумінні статті 27 ГПК України.

07.03.2013 р. від позивача до господарського суду Київської області надійшли пояснення № 1566 від 06.03.2013 р., в яких позивач стверджує, що посилання відповідача на третейську угоду є безпідставними, оскільки звернення до третейського суду є правом особи, а за наявності навіть третейського застереження у договорі та заперечень другої сторони, звернення суб`єкта господарювання з позовом до господарського суду та розгляд господарським судом спору по суті є правомірним. Крім того, позивач вважає, що третейська угода не відповідає чинному законодавству, оскільки укладена одночасно із укладенням кредитного договору, тобто, коли спору між сторонами ще не існувало. Також позивач посилається на те, що на момент його звернення до суду він діяв не як самостійна установа, а безпосередньо як державна організація в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зазначений спір не підлягає розгляду третейськими судами.

В судовому засіданні 07.03.2013 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що при підготовці позовної заяви було допущено технічну помилку, а саме: в резолютивній частині позовної заяви була допущена описка, тобто було невірно вказано назву місяця, в якому укладено договір, в зв`язку з чим позивач просить вважати вірною наступну редакцію резолютивної частини позовної заяви: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" на користь публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" заборгованість за "Договором зростання" Кредитний договір № 58/11-КЛ від 30 березня 2011 року в сумі 57774725,60 грн.".

Зазначена заява прийнята судом, оскільки з описової та мотивувальної частини позовної заяви вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 58/11-КЛ (кредитна лінія) від 30 березня 2011 року.

15.03.2013 р. від позивача до господарського суду Київської області надійшли заперечення на клопотання про припинення провадження у справі, в яких позивач зазначає, що має всі підстави вважати, що при зверненні до Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» спір не буде вирішено в межах об`єктивності, справедливості та законності.

В судових засіданнях 28.02.2013р. та 07.03.2013р. оголошувалась перерва відповідно до 07.03.2013р. та 15.03.2013р.

У судових засіданнях 28.02.2013р., 07.03.2013р. та 15.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, проти клопотання про припинення провадження у справі заперечував.

У судових засіданнях 28.02.2013р., 07.03.2013р. та 15.03.2013р. представник відповідача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (Кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнум-Інвест" (Позичальник) був укладений "Договір зростання" Кредитний договір № 58/11-КЛ.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 договору Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - "Кредит", на умовах, зазначених цим договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п. 1.1.1 ст. 1 договору кредит надається в сумі 53000000,00 (п'ятдесят три мільйони, 00) гривень.

В п. 1.1.2. ст. 1 договору зазначено, що термін остаточного повернення Кредиту - 29 березня 2014 року включно.

Як вже зазначалося, позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 58/11-КЛ від 30.03.2011 р. просить суд стягнути з нього 57774725,60 грн., з яких: 54596900,00 грн. основної суми кредитів (траншів), 2707934,25 грн. процентів, 469891,35 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 договору № 58/11-КЛ від 30.03.2011 р. у разі недосягнення сторонами згоди усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або його недійсності, підлягають остаточному вирішенню виключно у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010р.), розташованого за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 21, оф. 2, тел: (044) 501-01-87 у відповідності з його Регламентом.

Згідно з п. 7.4.4. ст. 7 договору місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору. Спори та розбіжності щодо виконання умов цього Договору вирішуються Сторонами шляхом переговорів. У разі недосягнення взаємних домовленостей шляхом переговорів, всі спори, які можуть виникнути при виконанні (чи невиконані) даного договору, сторони зобов'язуються передати виключно на вирішення Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській громадській організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг" (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 066-т.с. від 09.08.2010р.) у відповідності з його регламентом. Сторони дійшли згоди, що в разі звернення до Постійно діючого третейського суду, спір буде вирішуватись в складі одного третейського судді, призначення якого доручаємо Голові суду. Сторони зобов'язуються у добровільному порядку виконати прийняте Третейським судом рішення.

Таким чином, між позивачем та відповідачем укладено третейську угоду про передачу зазначеного спору на розгляд третейського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір між позивачем та відповідачем не відноситься до переліку спорів, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», які не можуть розглядатися третейськими судами.

Позивач посилається на те, що на момент його звернення до суду він діяв не як самостійна установа, а безпосередньо як державна організація в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (позивачем в поясненнях зазначено «п.13 ч. 1 ст. 6, проте процитовано п. 6 ч. 1 ст. 6) зазначений спір не підлягає розгляду третейськими судами.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банку.

Отже, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є органом управління Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", тоді як стороною у справі (позивачем) є юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державною установою чи організацією, казенним підприємством.

Враховуючи викладене, посилання позивача на п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» є помилковим.

Заперечення позивача проти припинення провадження у справі, в яких позивач зазначає, що має всі підстави вважати, що при зверненні до Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» спір не буде вирішено в межах об`єктивності, справедливості та законності з посиланням на склад засновників Всеукраїнській громадській організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг" не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що третейська угода не відповідає чинному законодавству, оскільки укладена одночасно із укладенням кредитного договору, тобто, коли спору між сторонами ще не існувало, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно із ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012р. № 01-06/1258/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про третейські суди" у випадку, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмову угоду сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК) сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Матеріали справи не містять доказів того, що включена до Кредитного договору № 58/11-КЛ від 30.03.2011 р. третейська угода визнана недійсною чи втратила чинність. Так само відсутні в матеріалах справи відомості про внесення до п.п. 7.4.1., 7.4.4. Кредитного договору будь-яких змін, а так само про виключення вказаного пункту з тексту Кредитного договору.

У поданому клопотанні про припинення провадження та у наданих в ході розгляду справи поясненнях відповідач заперечував проти розгляду справи господарським судом та вважає, що спір між сторонами повинен вирішуватись третейським судом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 911/361/13-г припинити.

Суддя Рябцева О.О.