Постанова № 31372316, 16.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 173890/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Крона - Львів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у адміністративній справі №2а-3307/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Крона - Львів» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ фірма «Крона - Львів» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002822321 від 07.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки реальність господарських операцій підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нереальності (нікчемності) правочинів є необґрунтованими, оскільки реальність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами та банківськими виписками про оплату товару.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засідання представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі та просив скаргу задовольнити, а постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені усі обставини справи, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Крім цього зазначив, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 р. визнано винним та засуджено ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч. 2, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 358 КК України, який обвинувачувався у фіктивному підприємництві, зокрема щодо підприємств, які були контрагентами позивача та вказані обставини підтверджені вироком суду, який набрав законної сили.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. 03.10.2011 року старшим слідчим ОВС СУ ГУМВСУ у Львівській області підполковником міліції Р. Сиймовським винесена постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ фірма «Крона - Україна» за період з 01.01.2010 р. по 01.10.2011 р.

В період з 11.10.2011 року по 19.10.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 26.10.2011 року №3989/23-209/23882971.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.08 по 30.06.11 сумі 69753,00 грн. в тому числі по періодах: червень 2010 - 7833,00 грн., липень 2010 - 11920,00 грн., серпень 2010 - 50000,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.08 по 30.06.11 в сумі 36896,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 - 5230,00 грн., травень 2011 - 8333,00 грн., червень 2011 - 23333,00 грн.; п. 1.7 ст. 1 п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.08 по 30.06.11 в сумі 6999,00 грн. за грудень 2010 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002822321 від 07.11.2011 року, яким позивачу визначено (збільшено) податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 132832 грн., у тому числі за основним платежем - 113644,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19188,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичного здійснення господарських операцій не було, оскільки позивачем не представлено належних доказів на підтвердження таких.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду невірними та передчасними з огляду на наступне.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена на підставі Постанови старшого слідчого ОВС СУ ГУМВСУ у Львівській області підполковником міліції Р. Сиймовським про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 03 жовтня 2011 року по матеріалах кримінальної справи № 2064. Перевірку призначено за період часу з 01.10.2010 р. по 01.10.2011 р. Вказаною перевіркою підлягали перевірці питання чи є в наявності товарно - матеріальні цінності у суб'єкта господарювання; зняти залишки товару на складі; провести інвентаризацію усіх наявних товарно - матеріальних цінностей; які товари, роботи, послуги були придбані (отримані, виконані, надані); дослідити куди в подальшому були використані реалізовані вищевказані отримані товарно - матеріальні цінності суб'єктом підприємницької діяльності; дослідити підстави законності формування податкового кредиту; чи повністю сплачені податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатом перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального кодексу або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органами державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність.

Таким чином з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали перевірки повинні були бути долученими до матеріалів кримінальної справи.

Судом першої інстанції досліджено дані, викладені в акті перевірки позивача, зокрема щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та надано їм оцінку. Однак, з огляду на вимоги п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, статус матеріалів перевірки визначається кримінально - процесуальним законом, документи та докази вказаної перевірки здобуті також на підставі кримінально - процесуального закону, тому суд не може надавати їм оцінки та приходити до будь - яких висновків щодо реальності чи фіктивності здійснених операцій до рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

Рішення, яке набрало законної сили у даній кримінальній справі на день винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 07.11.2011 р. та постанови суду першої інстанції від 20.09.2012 р. було відсутнє.

Апелянт у апеляційній скарзі на вказану обставину не посилається, однак відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої і станції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу міського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Крона - Львів» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у адміністративній справі №2а-3307/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова № 0002822321 від 07.11.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Крона - Львів» 1328 (одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 32 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 21.05.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер