Рішення № 31372177, 20.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2013р. Справа № 905/2962/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд»,

м. Донецьк

про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн., пені в сумі 1916,42 грн., 3 % річних в сумі 383,29 грн.

за участю представників:

від позивача: Лебединська І.І. - за довір. від 04.01.2013 р. № 10/7

від відповідача: Малашканідзе З.З. - за довір. від 21.12.2011 р. № б/н

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн., пені в сумі 1916,42 грн., 3 % річних в сумі 383,29 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10029000 від 01.11.2005 р. з додатками, додаткову угоду № б/н від 01.03.2010 р., рахунки за спожиту активну електроенергію за січень-лютий 2013 р. № 32/10029000, акти про показання розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за січень-лютий 2013 р., правовстановлюючі документи тощо.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги ст. ст. 526, 530, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач через канцелярію надав заяву про визнання позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Вказана норма також міститься в Правилах користування електричною енергією, згідно яких договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1. Правил).

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

01.11.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (Споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії

№ 10029000, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику її вартість та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2005 р. та Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 Договору).

Крім того, сторонами було вчинено конклюдентні дії, а саме: підписання актів приймання-передачі електроенергії, підписи уповноважених осіб на рахунках за електроенергію.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1.2. постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку відповідно до додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». В свою чергу згідно п. 3.1.1. постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно п. п. 2.1 та 2.4 додатку № 2 „Порядок розрахунків" від 01.03.2010 р. до Договору, 29 числа щомісячно постачальник електричної енергії згідно з умовами цього Додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачеві документи, в тому числі, акт прийняття-передавання товарної продукції, а споживач 29 числа щомісячно направляє в службу енергозбуту постачальника свого уповноваженого представника, в тому числі, для надання даних про покази розрахункових приладів обліку, звірки та погодження розрахунку обсягів та вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період, одержання від постачальника документів, рахунків згідно п. 2.1., 2.2., 2.3. цього додатку, погодження отриманих документів.

Пунктом 2.6 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору передбачено, що споживач протягом 4 днів з дати отримання, оформлює зі свого боку отримані від постачальника згідно п. 2.1 цього додатку акти та повертає по одному екземпляру цих актів постачальнику. Оформлення актів здійснюється шляхом їх підписання уповноваженим представником споживача та скріплення печаткою. У разі непогодження з отриманими документами, споживач протягом 4 днів з дати отримання документів повинен надати постачальнику обґрунтоване відмовлення від їх оформлення.

Згідно п. 3.2 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору, споживач до 04 числа щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами про показання розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за січень-лютий 2013 р. на загальну суму 100063,51 грн., які оформлено обома сторонами у відповідності до п. 2 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору.

Факт отримання відповідачем рахунків від 29.01.2013 р., 28.02.2013 р.,

№ 32/10029000 на сплату за спожиту електроенергію у вказаний період також підтверджено матеріалами справи.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав частково.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії в січні-лютому 2013 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» заборгованість за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн.

Відповідач у заяві від 20.05.2013 р. суму основного боргу за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн. відповідно, підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення оплати за активну електроенергію за період з 05.02.2013 р. по 05.04.2013 р. в сумі 383,29 грн.

Судом встановлено, що за умовами Договору про постачання електричної енергії № 10029000 від 01.11.2005 р. ТОВ «Донецькшахтометробуд» зобов'язане до 04 числа щомісячно сплатити суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів чинного законодавства, отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1

ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати за активну електроенергію за період з 05.02.2013 р. по 05.04.2013 р. в сумі 1916,42 грн.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору тощо.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 1916,42 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправомірних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест" м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86А,ЄДРПОУ 24656975, п/р 26003301530817 у філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку», МФО 334271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест" (83055, м. Донецьк, б. Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260393011290 в Донецькому обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106 - заборгованість за активну електроенергію в сумі 100063,51 грн., на поточний рахунок 26006001312038 у філії АТ „ОТП Банк" в м. Києві МФО 300528 - пеню в сумі 1916,42 грн., 3 % річних в сумі 383,29 грн., судовий збір в сумі 2047,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні проголошено повний текст рішення.

Суддя Ю.В. Бокова