ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2013 р.Справа № 1570/1362/2012
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, головного державної виконавця Кравець О.В., за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними дій, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.12.2011 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
21.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, головного державної виконавця Кравець О.В., за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.12.2011 року, її підписання та визнання неправомірними дій державного виконавця щодо порушення строків виконання виконавчого документу, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.12.2011 року та направлення матеріалів для продовження проведення виконавчих дій, зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області виконати виконавчі дії протягом 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 06.06.2012 року ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» посилався на те, що відповідно до п. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансування витрат виконавчого провадження є добровільним, а не обов'язковим, а тому не здійснення такого авансування не може бути підставою для повернення виконавчого документу.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року, та ухвалення нової постанови,
якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Арма» задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження».
Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1422 про звернення стягнення на будинок, розташований за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1 загальною площею 103,1 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м.; земельну ділянку, загальною площею 0,0247 га, розташовану за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, кадастровий № 5110136900:25:013:0052; власником яких є ОСОБА_3, за рахунок реалізації зазначеного майна задовольнити вимоги ТОВ КБ «АРМА» у загальному розмірі 3 507 932,90 грн.
26.08.2011 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. за поданою ТОВ КБ "АРМА" заявою від 12.08.2011 року, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу №1422 від 12.08.2011 року. Зазначена постанова була направлена позивачу супровідним листом №09.1-9904/В-1/418 від 26.08.2011 року.
У зв'язку з невиконанням боржником у семиденний строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2011 року, виконавчого напису №1422 від 12.08.2011 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. 28.09.2011 року було виконано виконавчі дії: складено акт опису й арешту майна, що належить боржнику, накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
Однак, 29.12.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з не проведенням авансування витрат на проведення виконавчих дій, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка надіслана позивачу супровідним листом вих. №09.1 -30205/В-1/418.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції ТОВ КБ «АРМА» посилалось на неправомірність винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ КБ «АРМА», зважаючи на наступне:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 42 зазначеного Закону, з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
В свою чергу, відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
При цьому, п. 5 зазначеної статті передбачено, що у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.
Крім того, підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", є перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій або не здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Як вбачається з пояснень відповідачів, при виконанні виконавчих дій було встановлено, що для підготовки арештованого об'єкту нерухомості до реалізації необхідно виготовити технічну документацію, отримати правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості та призначити комісійну експертизу із залученням експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності з метою визначення ринкової вартості арештованого майна.
У зв'язку з вказаним, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. на адресу стягувача - ТОВ КБ "АРМА" 20.10.2011 року за вих. №09.1 -24284/В-1/418 направлено лист, відповідно до якого запропоновано стягувачу - ТОВ КБ "АРМА" у 20-ти денний строк з дня одержання даного повідомлення внести на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Одеській області суму коштів, з обов'язковим зазначенням призначення платежу - авансування витрат по виконавчому провадженню № В-1/418 та попереджено, що у разі не здійснення стягувачем авансування витрат на проведення виконавчих дій, виконавчий документ буде повернутий стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначений лист було направлено на адресу ТОВ КБ "АРМА" простою кореспонденцією, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції.
У встановлений строк стягувачем не було здійснено авансування виконавчих дій, що і стало підставою для повернення виконавчого документу.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку авансування витрат по виконавчому провадженню є обов'язком, оскільки без здійснення такого авансування подальше виконання виконавчих дій є неможливим.
Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що позивачем по справі було проігноровано лист головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо необхідності проведення авансування виконавчих дій та не здійснено такого авансування, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій головного державного виконавця щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2011 року, та відсутністю підстав для скасування зазначеної постанови.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ КБ "АРМА" щодо визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області стосовно порушення строків виконання виконавчого документу.
Так, згідно п. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна
боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.
В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, відповідачем не було порушено строків виконання виконавчого документу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №1422 була прийнята 12.08.2011 року, тоді як постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві датована 29.12.2011 року, отже державним виконавцем проведено виконавчі дії з виконання виконавчого напису №1422 в межах шестимісячного строку, встановленого п. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Танасогло Т.М.
Яковлєв О.В.
Судове рішення № 31371521, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1570/1362/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: