Вирок № 31369803, 23.05.2013, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/13/13- к

Номер провадження 1-кп/580/3/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року Лебединський районний сул

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

суддів: Чхайла О.В., Стеценка В.А.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Михалевича В.А.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не військовозобов'язаного, безробітного, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В період з травня 2011 року по липень 2012 року ОСОБА_2 працював та мешкав в м. Харкові, де познайомився з місцевим жителем, сиротою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з яким почав спілкуватись та підтримувати дружні стосунки.

Звільнившись у липні 2012 року з місця роботи за власним бажанням, ОСОБА_2 повернувся у м. Лебедин Сумської області, де став проживати у будинку матері, за адресою: АДРЕСА_1, залишивши попередньо ОСОБА_3 свої координати для подальшого спілкування.

Внаслідок виниклих фінансових проблем, ОСОБА_3, знаючи адресу ОСОБА_2, 19 липня 2012 року, зранку приїхав в м. Лебедин до ОСОБА_2 та попросив останнього допомогти йому в отриманні кредиту на суму не менше 4 тис. грн.

ОСОБА_2 погодився допомогти йому, одночасно повідомивши, що зупинитись у нього він не може через складний характер матері, та запропонував залишитися у його сусідів - ОСОБА_4 - ОСОБА_5, пообіцявши, що на ніч забиратиме його до літньої кухні-сараю власного господарства.

Так, перебуваючи протягом 19-21 липня 2012 року у м. Лебедині, ОСОБА_3 за допомогою ОСОБА_2 та його знайомих намагався отримати кредит, але в зв'язку з попередньою заборгованістю, фінансовими установами йому було відмовлено у наданні позики.

21 липня 2012 року, ввечері, ОСОБА_3 в черговий раз перебуваючи в

будинку ОСОБА_4-ОСОБА_5, які проживають АДРЕСА_2, по телефону став наполягати на тому, щоб ОСОБА_2 якнайшвидше забрав його до себе додому, але останній, мотивуючи тим, що на вулиці іде сильний дощ, пообіцяв забрати його після його припинення. Цього ж вечора, після 24 год., коли дощ припинився, ОСОБА_2 забрав ОСОБА_3 від ОСОБА_4-ОСОБА_5. По дорозі ОСОБА_3 висловлював своє невдоволення з приводу гостинності ОСОБА_2 та умов свого перебування, внаслідок чого між ними виникла словесна сварка. Для з'ясування стосунків вони вирішили піти на луг, розташований поблизу домоволодіння ОСОБА_2, при цьому останній взяв з свого господарства лопату.

Знаходячись на лугу, розташованому поблизу річки Вільшанки, що протікає між вулицями Ковпака та Довгалівка в м. Лебедині, ОСОБА_3 продовжив виказувати свої претензії до ОСОБА_2, нецензурно висловлюючись на адресу його матері.

ОСОБА_2, образившись на слова та поведінку ОСОБА_3, умисно

наніс декілька ударів в потиличну ділянку голови та шию останнього, і вважаючи себе ображеним, з метою позбавлення потерпілого життя на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої особи, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді фізіологічної смерті ОСОБА_3, та бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом, схопив останнього обома руками за шию спереду і протягом декількох хвилин почав здавлювати її, свідомо позбавляючи потерпілого можливості дихати. Утримуючи за шию ОСОБА_3, ОСОБА_2 повалив його на землю та продовжив здавлювати органи дихання, поки потерпілий не перестав подавати ознаки життя. Після цього, бажаючи приховати вчинений злочин, з метою уникнення відповідальності за скоєне вбивство, відтягнув труп ОСОБА_3 до викопаної на лугу ями та закопав його. Після цього одяг потерпілого заховав неподалік скоєння злочину, а барсетку з документами та ключами забрав з собою.

Будучи впевненим, що його злочинні дії залишилися не поміченими

сторонніми особами, наступного дня ОСОБА_2, перебуваючи на залізничному вокзалі станції «Лебединська», барсетку і ключі викинув в туалет, документи спалив, а банківські картки та ім'я потерпілого забрав з собою та виїхав до м. Ялти АР Крим.

01.08.2012 року близько 19 год. 10 хв., на лузі, поблизу річки Вільшанки, між

вулицями Ковпака та Довгалівка в м. Лебедині, в ґрунтовому заглибленні глибиною 0,75 м, засипаним землею, виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками гниття.

При судово-медичному дослідженні на трупі ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: над лівою вушною раковиною, горизонтально направлена рана та дві колотих рани на правій боковій поверхні шиї в проекції правої половини щитовидного хряща, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також переломо-вивих під'язикової кістки між тілом і правим великим рогом та повний непрямий перелом обох верхніх ріжків, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 79 від 03.09.2012року, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання органів шиї руками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав та пояснив, що в 2011 році протягом одного року він працював в м. Харкові в торгових магазинах разом з потерпілим ОСОБА_3 та товаришував з ним. На початку липня 2012 року він звільнився з роботи та повернувся в м. Лебедин, де проживав разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_6, по АДРЕСА_1. Свою домашню адресу залишив ОСОБА_3 для подальшого спілкування.

19.07.2012 року, без попередження, ОСОБА_3 приїхав до нього та попросив надати йому допомогу в отриманні кредиту на суму 4 тис. грн. Знаючи, що в цьому йому може допомогти ОСОБА_4, він познайомив ОСОБА_3 з ним і останній пообіцяв допомогти в отриманні кредиту за винагороду, але, відвідавши кілька банківських установ, вони отримали відмову, оскільки ОСОБА_3 мав негативну кредитну історію. Не бажаючи, щоб ОСОБА_3 побачила мати, ОСОБА_2 в ніч з 19 на 20 липня 2012 року помістив його в літній кухні свого господарства. Наступного дня до нього подзвонив ОСОБА_4 і вони втрьох знову пішли в центр міста Лебедин для вирішення фінансової проблеми, але не знайшовши грошей, на сірому автомобілі марки ВАЗ 2110 поїхали в м. Охтирку до знайомого ОСОБА_4, який міг би їм допомогти в отриманні грошей. Там теж не вдалося оформити кредит, тому вони повернулись додому. В районі вул. Кобижча вони розійшлись: він пішов до себе додому, а ОСОБА_4 попросив взяти до себе ОСОБА_3, пообіцявши на ніч перевести останнього до літньої кухні свого господарства. Ввечері того дня, за пропозицією ОСОБА_4, він забрав до себе ОСОБА_3 і той ночував в літній кухні його господарства. 21.07.2012 року весь день ОСОБА_3 був у ОСОБА_4, а він збирався для поїздки наступного дня в м. Ялту на заплановану екскурсію. Ввечері, о 21год.18 хв., ОСОБА_3 передзвонив йому та просив його забрати, а оскільки йшов сильний дощ, він прийшов до ОСОБА_4 хвилин через 20. ОСОБА_3 був чимось збентежений, скаржився на ОСОБА_4, говорив, що той пропонував йому якусь роботу за 50 грн., а потім сказав, що йому вже там постелили, тому вирішив залишитись у них. Про причину такого стану ОСОБА_3 він не запитував і о 21.59 повернувся додому сам і до самого ранку вже нікуди не виходив. На СМС-повідомлення о 23.11 та дзвінки від ОСОБА_3 до 24 години він не відповідав. Наступного дня, 22.07.2012 року, в першій половині дня він був дома, говорив по телефону, а після обіду, приблизно о 14 год., сходив в магазин, а потім зайшов до ОСОБА_4 і той передав йому барсетку, пластикову карточку та ключі, які належали ОСОБА_3, і попросив їх десь викинути по дорозі, бо вони вже не знадобляться. Біля 15 години він разом з матір'ю поїхав на таксі на залізничний вокзал і там викинув в туалет барсетку та ключі ОСОБА_3, а пластикові картки залишив собі, а потім з матір'ю поїхали на поїзді в м. Суми.

01.08.2012 року він повернувся з м. Ялти і весь день був вдома. 02.08.2012року о 8 год. 30 хв. до нього подзвонив ОСОБА_4 і розказав, що на лузі знайшли чийсь труп , але щоб він про це мовчав. В цей же день, під вечір, до нього прийшов сусід, ОСОБА_7, і розпитував, чи не приїжджав до нього в гості товариш, а потім попросив ноутбук, за допомогою якого показав відображені на флешці фотознімки місця виявлення трупа на лузі.

04.08.2012 року о 14 годині він був затриманий працівниками міліції, його незаконно утримували кілька днів, били, здійснювали психологічний тиск, застосовували електрошокер, прив'язували до стільця, одягали протигаз, а потім викликали швидку допомогу. Під тиском він змушений був написати явку з повинною, де зізнався в тому, чого насправді не скоював.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що з ОСОБА_2 проживають на одній вулиці, товаришували. З ОСОБА_3 знайомий по спільній роботі в м. Харкові, але останні півтора року не бачив його, так як повернувся в м. Лебедин. ОСОБА_3 був дуже доброю людиною, працелюбним, відповідально відносився до роботи, після вживання спиртного був особливо добродушним, але розумово був відсталим. Мати ОСОБА_2 - людина доброї душі, синові ні в чому не відмовляла.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 вона познайомилась на морі влітку 2011 року і з того часу почали зустрічатись в м. Харкові. Іноді, коли, ходили на розваги, з собою брали його товариша - ОСОБА_3. Він був сиротою, всім необхідним забезпечував себе сам, тому у нього були борги. ОСОБА_2 та його мати іноді допомагали ОСОБА_3: віддавали поношений ОСОБА_2 одяг.

З 22 липня 2012 року до 01 серпня 2012 року вона разом з ОСОБА_2 відпочивала в м. Ялті, про ОСОБА_3 вони зовсім не згадували. Коли повернулись додому, в розмові по мобільному телефону з ОСОБА_2 01.08.2012 року останній сказав, що в м. Лебедині знайшли чийсь труп. 3 чи 4 серпня 2012 року він говорив, що до нього повинен був прийти сусід на ім'я ОСОБА_7 і показати фотографії трупа. 4.08.2012 року ОСОБА_2 обіцяв їй передзвонити, але не подзвонив, тому вона сама передзвонила на його телефон о 16 години та від матері дізналась, що ОСОБА_2 допитують в міліції .

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 21.07.2012 року в другій половині дня і допізна вона була вдома з сином: займалася консервацією помідорів, а син допомагав їй. Ввечері був дощ з грозою, тому син нікуди не ходив, а о 21 годині розмовляв по телефону. Наступного дня він прокинувся о 9 годині, одяг у нього був сухим. 22.07.2012 року вони збирались в дорогу - на екскурсію до Ялти, ОСОБА_2 лиш на 15-20 хвилин ходив до магазину, решта часу був вдома. Після 15 години вони викликали таксі та поїхали на залізничний вокзал. З Ялти вони повернулись 01.08.2012 року вранці, син теж весь день був вдома.

03.08.2012 року до ОСОБА_2 прийшов сусід - ОСОБА_7, попросив ноутбук, щоб подивитись флешку з фотографіями, дивились вони протягом 5 хвилин, а потім вона забрала в них ноутбук, так як він належав її дочці.

04.08.2012 року о 14 годині, коли вони з сином збирались обідати, до двору під'їхала легкова автомашина серебристого кольору та забрала сина, пізніше від сусіда - ОСОБА_7 - вона довідалась, що то були працівники міліції. В той же день в її господарстві працівниками міліції проводився огляд двору та будинку за її згодою та з участю понятих, але нічого не знайшли. Повторний обшук був проведений 10.08.2012 року, складався протокол.

05.08.2012 року їй повідомили, що сина затримали на 7 діб за образу працівників міліції, а ОСОБА_4 відпустили. 06.08.2012 року вона подзвонила захиснику ОСОБА_10 і домовилась з ним про надання ним правової допомоги синові.

Свідок також пояснила, що після 20 години вона завжди буває вдома. Про приїзд і перебування в м. Лебедині ОСОБА_3 їй нічого не було відомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що на момент скоєння вбивства ОСОБА_3 і на цей час він являється пенсіонером, ніякого відношення до розкриття злочину не мав, ніякої флешки про місце злочину у нього не було і з цих питань він жодного разу не вів розмову з ОСОБА_2

Свідки: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ствердили, що разом з ОСОБА_4 ввечері 21.07.2012 року приблизно з 21 до 23 години пили пиво в магазині біля приватного підприємства «Контакт» , а о 23 годині, коли він закрився, переїхали до магазину «Маяк», де перебували до 24 години, а потім розійшлись по домівках.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що в липні 2012 року в першій половині дня його запросив до себе ОСОБА_2, з яким вони проживають на одній вулиці, та познайомив з його другом, ОСОБА_3, який приїхав з м. Харкова з метою надання йому допомоги в отриманні кредиту в розмірі 3 чи 4 тисячі гривень. Він погодився допомогти ОСОБА_3 за винагороду в розмірі 100 грн., при цьому ОСОБА_2 попросив його взяти до себе ОСОБА_3, щоб його не бачила його мати, а на ніч обіцяв забирати його до себе додому. Забирав він його з 19 до 20 години. З метою отримання кредиту на ім'я ОСОБА_3, вони втрьох в цей же день ходили до банків м.Лебедина, але їм відмовляли, оскільки ОСОБА_3 мав негативну кредитну історію. Наступного дня ( 20.07.2012 р.) вони їздили на автомобілі ОСОБА_14 в м. Охтирку з цією ж метою, але й там їм не вдалося отримати кредит. По приїзду з м. Охтирки ОСОБА_3 пішов з ним, а ОСОБА_2 - до себе додому. 21.07.2012 року ОСОБА_3 весь день був у них і коли він о 20 годині пішов гуляти, то ОСОБА_3 ще залишався у них, чекаючи ОСОБА_2 Повернувшись додому приблизно о 1 годині, він не побачив ОСОБА_3 у себе, а мати - ОСОБА_5 - сказала, що його забрав ОСОБА_2 Наступного дня о 12 годині він по телефону запитував у ОСОБА_2 про ОСОБА_3, той сказав, що відправив його додому в м. Харків.

Свідок також сказав, що в м. Суми з приводу кредиту він нікому не дзвонив, бо в нього не було там знайомих для вирішення цих питань, але знав, що ОСОБА_3 повинен був в понеділок 23.07.2012 року їхати в м. Суми для отримання кредиту.

ОСОБА_3 свідок характеризував як життєрадісну людину, але слабохарактерного та необразливого. ОСОБА_2 боявся, щоб ОСОБА_3 не побачила його мати, тому тримав останнього в сараї.

Свідок ОСОБА_15 ствердила, що в липні 2012 року приблизно о 9-10 годині ОСОБА_2 привів до них свого знайомого, ОСОБА_3, і попросив, щоб він побув у них до вечора, щоб не бачила його мати . О 19 годині він його забрав до себе. Наступного дня ОСОБА_3 знову прийшов до них і був у них цілий день, говорив, що у ОСОБА_2 ночував на горищі чи в сараї. ОСОБА_16 почав телефонувати ОСОБА_2, щоб він забрав його, повторював це кілька разів, а також надсилав СМС-повідомлення. Оскільки ОСОБА_2 довго не приходив, приблизно о 21-22 годині вона запропонувала ОСОБА_3 заночувати у них і постелила на дивані, але трохи пізніше прийшов ОСОБА_2 та забрав ОСОБА_3. ЇЇ брат, ОСОБА_4, в той день до 20 години був дома, а потім пішов гуляти і повернувся дуже пізно.

Свідок також сказала, що не дзвонила ОСОБА_2 о 23год.15 хв., бо вже спала, а її телефон брав у неї ОСОБА_3, щоб подзвонити ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він проживає АДРЕСА_2 разом з сестрою - ОСОБА_5 та її дітьми: ОСОБА_15 та ОСОБА_4. Літом 2012 року, коли він прийшов додому близько 19 години, побачив в своєму будинку хлопця на ім'я ОСОБА_3, рідні йому пояснили, що він приїхав до ОСОБА_2 і той попросив, щоб він у них побув два дні в денний час, бо його мати буде сердитись, якщо побачить у них вдома. Був він у них приблизно до 22-23 години, а потім ОСОБА_2 його забрав. Наступного дня було теж саме. Більше після цього він його не бачив. ОСОБА_3 говорив, що він сирота, бажає стати танцюристом. У нього він бачив чорну барсетку під вид брезента, яка закривалась на замках.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що одного з днів липня 2012 року приблизно о 10 годині ОСОБА_2 привіз до них хлопця на ім'я ОСОБА_3 і просив, щоб він побув у них два дні, щоб мама не знала, а на ніч, о 22 годині, він його забирав до себе. Наступного дня ОСОБА_3 теж весь день був у них, дивився телевізор, а під вечір почав дзвонити ОСОБА_2, щоб він його забрав, але той довго не приходив, тому вона запропонувала ОСОБА_3 переночувати у них і її дочка - ОСОБА_34- постелила постіль йому на дивані. Близько 22 години ОСОБА_2 забрав його до себе і більше вона його не бачила, барсетку ОСОБА_3 забрав з собою. Вранці наступного дня, на початку 9 години, вона бачила ОСОБА_2, який двічі проходив біля їхнього подвір'я та поглядав на луг на березі річки Вільшанки. На її запитання про ОСОБА_3 він сказав, що відправив його у м. Харків.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що він працює водієм підприємства «Водоканал» та восени 2012 року на закріпленому за ним спецавтомобілі з туалету, що розміщений на залізничній станції «Лебединська» за завданням працівників міліції він відкачував нечистоти і там працівниками міліції була виявлена барсетка з матерії, з емблемою сонечка.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що після виявлення 01.08.2012 року неопізнаного трупу чоловіка віком 30-40 років в районі лугу на березі р. Вільшанка, поряд з вулицями Ковпака та Крилова в м.Лебедині, управління карного розшуку Лебединського МВ УМВС України в Сумській області отримало інформацію про те, в м. Лебедин до ОСОБА_2 приїздив хлопець з м. Харкова і переховувався у ОСОБА_5 по АДРЕСА_2. 03.08.2012року, о 15 годині, ОСОБА_2 був доставлений в міськвідділ для дачі пояснень, але від пояснень він відмовився та взагалі заперечував своє знайомство з ОСОБА_3. Тоді він, як уповноважений управління карного розшуку, отримав завдання та виїхав в м. Харків для отримання інформації за місцем попередньої роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і встановив, що ОСОБА_3 працював продавцем в магазині «РОСТ» до 17 липня 2012 року, а потім не вийшов на роботу, вдома його теж не було.

12.08.2012 року вночі його викликав начальник міліції, повідомивши про бажання ОСОБА_2 дати зізнавальні покази у вбивстві ОСОБА_3 В його присутності ОСОБА_2 писав явку з повинною, чи був при цьому адвокат - він не пам'ятає, але адвокат ОСОБА_10 в цей час знаходився в приміщенні райвідділу міліції. При цьому незаконних дій відносно ОСОБА_2 ніхто не застосовував.

Одягнений ОСОБА_2 був у червоній футболці, світлих шортах та сланцях.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він займався юридичною практикою та наданням антиколекторських послуг, про що було оголошення в Сумській міській газеті «Ваш шанс» з зазначенням його номера мобільного телефону. Влітку 2012 року на його телефон дзвонили хлопці на ім'я «ОСОБА_2» чи ОСОБА_38» з м. Лебедина з приводу отримання кредиту, він їм роз'яснив, які документи для цього потрібні. Потім ще 3-4 рази вони спілкувались по телефону, в тому числі вони надсилали СМС-повідомлення з телефону ОСОБА_2 № НОМЕР_1 про дані на ОСОБА_3, жителя м. Харкова. і домовились про зустріч в один з понеділків, але в призначений час ніхто не приїхав. Пізніше ОСОБА_4 приїздив до нього в м. Суми і вони разом ходили в банк в м. Суми з даними на ОСОБА_3, але у видачі кредиту в м. Сумах їм відмовили, бо ОСОБА_3 був зареєстрований в м.Харкові, та рекомендували звернутись до їхнього банку в м. Харкові.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні зазначив, що проходячи по лугу в районі вулиць Ковпака та Крилова в м. Лебедині 01.08.2012 року приблизно о 17 годині, він відчув неприємний запах зі сторони городу ОСОБА_22. Тоді він запитав у ОСОБА_22, що були в той час на своєму городі по АДРЕСА_3, про причину цього, так як той запах він відчував протягом попередніх 5 днів, і з ними разом пішли до місця, звідки доносились неприємні запахи. В неглибокій ямі вони побачили, що з-під дерну виглядала нога, що належала людині, про це повідомили іншим сусідам: ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та подзвонили в міліцію.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що приблизно о 17 годині 01.08.2012 року до нього прийшли сусіди: ОСОБА_22 та ОСОБА_24 і повідомили, що на лузі знайшли труп людини, прикиданий дерном, з - під якого виглядала нога. Він взяв рукавиці та лопату і всі пішли на місце виявлення трупу, де впевнились, що нога належала людині, розмір ступні - 38-39 та відразу ж подзвонили в міліцію.

Аналогічні покази дали свідки: ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_26 та ОСОБА_22, які також доповнили, що видима частина ноги була довжиною 15 см, копнувши лопатою - побачили і другу ногу довжиною 10 см. Слідів транспорту там не було. Також вони виявили, що там були викопані дві однакові по формі ями розміром приблизно 60х40 см. Яма, в якій був виявлений труп, розташована на відстані 3 метрів від городу ОСОБА_22.

Свідок ОСОБА_27 пояснив, що був залучений працівниками міліції в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2, який за пропозицією слідчого повів учасників процесу на луг, розташований в районі вулиць Крилова та Ковпака в м. Лебедині, де добровільно, без будь-якого примусу вказав на місце, де була викопана яма. При цьому він відразу знайшов меншу яму, пояснивши, що копав її сам, а другу, де виявили труп, знайшов не відразу, пояснюючи тим, що коли вони вдвох з потерпілим копали кожен окрему яму, було темно і він точно не запам'ятав те місце. Макет, що відображав людину, поклав в яму головою вниз та показав, як наносив лопатою невеликого розміру удари по голові, а також показав місце, де викинув речі убитого, назвавши колір футболки та вид взуття. Після цього учасники слідчої дії поїхали в господарство, де жив ОСОБА_2, і він показав лопату, якою убив потерпілого, і місце її знаходження за дверима в літній кухні. Потім поїхали на залізничний вокзал в м. Лебедині і ОСОБА_2 показував в туалеті, куди викинув сумку та ключі потерпілого. Всі ці слідчі дії записувались на відеозапис. Після закінчення своїх показів, на запитання адвоката, ОСОБА_2 пояснив, що це не він убив ОСОБА_3, а зізнавальні покази давав тому, що ОСОБА_4 погрожував йому, що заріже його матір та сестру, якщо він так не скаже.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_28 ствердила, що 01.08.2012 року вона разом зі слідчим оглядала труп ОСОБА_3, який був виявлений на лузі поблизу річки Вільшанки, між вулицями Ковпака та Довгалівка в м. Лебедині, та в період досудового слідства проводила судово-медичні експертизи трупа, а також підозрюваного ОСОБА_2 на предмет виявлення у нього тілесних ушкоджень в період його перебування в міліції. Зроблені нею висновки підтвердила та пояснила, що смерть потерпілого ОСОБА_3 найімовірніше настала після 23 голини 21.07.2012 року, а точніше - на початку доби 22 липня 2012 року. Рана над лівою вушною раковиною трупа могла утворитись від однократної дії лопати, а дві рани в правій половині шиї в області щитовидного хряща - від предмета, що має гострий кінець і стержень, чим може бути гвіздок на лопаті. Повні непрямі переломи обох верхніх ріжків щитовидного хряща свідчать про здавлювання шиї руками, що потягло за собою смерть потерпілого. Після ознайомлення з протоколом відтворення обстановки та обставин події прийшла до висновку, що механізм спричинення тілесних ушкоджень, зазначений ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин події, відповідає локалізації та характеру тілесних ушкоджень, виявлених на трупі потерпілого.

07.08.2012 року вона проводила огляд обвинуваченого ОСОБА_2, який на той час знаходився в міліції і скаржився на головний біль, болі в області тулубу, руки та серця. Говорив, що працівники міліції його били 05.08.2012 року по голові невідомим предметом, прив'язували до стільця. Але при огляді у нього були виявлені: синець синього кольору, розміром 3х2 см в середній третині зовнішньої поверхні лівого передпліччя та в проекції променезап'ясного суглобу по внутрішній поверхні садно коричневого кольору, на рівні неушкодженої шкіри розміром 0.7х0.2 см, характер яких не виключає можливість спричинення їх обвинуваченим самостійно.

09.08.2012 року вона знову була викликана в міліцію для огляду ОСОБА_2, який пояснював, що до нього застосовували електрошок, але тілесних ушкоджень від дії електрошокера на тілі ОСОБА_2 не було виявлено. Крім того, він говорив, що йому наносили удар в обличчя і відсутня рухомість носа. Дійсно, на ділянці перенісся ОСОБА_2 був виявлений синець розміром 1.5 х 0.5 см, та за лівою вушною раковиною 4 садна коричневого кольору розміром 0,2 смх0,1 см. Враховуючи характер цих ушкоджень, експерт вважає, що вони могли бути спричинені ним самостійно. Будь-яких інших тілесних ушкоджень на тілі обвинуваченого виявлено не було, рухомість носа не була порушена.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що він, як спеціаліст в області використання поліграфа, 09.08.2012 року в приміщенні Лебединського МВ УМВС України в Сумській області за вказівкою керівництва та на підставі постанови слідчого СВ Лебединського МВ УМВС України в Сумській області Яковлева О.В., керуючись ст.. 9 Закону України «Про розшуково-оперативну діяльність» проводив опитування підозрюваного ОСОБА_2 на предмет правдивості даних ним показань у справі про вбивство ОСОБА_3 для використання в оперативній роботі.

Перед проведенням дослідження ОСОБА_2 поскаржився на головний біль, тому була викликана карета швидкої допомоги і фельдшер запропонував йому знеболюючі пігулки. Потім ОСОБА_2 порадився зі своїм захисником та працівниками прокуратури і приблизно через годину, з його письмової згоди, розпочалось дослідження, яке тривало протягом 1 години 20 хв., з перервами після кожного виду тестування. В процесі проведення дослідження ОСОБА_2 поводився адекватно, нормально реагував на тести та сам процес дослідження, ніяких видимих тілесних ушкоджень на його тілі не було видно. З його поведінки та відповідей на тести був зроблений висновок про неправдивість його показів щодо непричетності до вбивства потерпілого ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні ствердив, що 09.08.2012 року він, як фельдшер швидкої допомоги, виїздив на виклик до Лебединського МВ УМВС України до ОСОБА_2, який скаржився на головний біль. Він встановив йому діагноз: нервово- циркулярна дистонія та запропонував знеболюючі пігулки. На побої він не скаржився і в нього тілесних ушкоджень не було.

Допитаний в судовому засіданні експерт-криміналіст ОСОБА_32 підтвердив висновки проведених ним криміналістичних експертиз та додатково пояснив, що дві колоті рани на правій боковій поверхні шиї в проекції правої половини щитовидного хряща могли бути спричинені не менше як двома ударами одного колюче-ріжучого предмета з плоским клинком, що має обух і лезо. Цим предметом міг бути ніж, а не лопата, оскільки від лопати залишаються рублені або колоті рани. Щодо рани над лівою вушною раковиною, то утворення її від дії лопати виключається.

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 99/8591 від 17.10.2012 року ( т.2, а.с. 104-107 ) вбачається, що ОСОБА_2 є психічно здоровим і був таким в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відносить скоєння інкримінованого ОСОБА_2, правопорушення, він був здатним усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. В період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, він у стані фізіологічного афекту, а також в емоційному стані (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес), в стані вираженого емоційного збудження, або емоційного напруження не перебував.

З висновку судово-медичної експертизи № 79, яка проводилась з 02.08.2012 року до 03.09.2012 року ( т.2, а.с. 108-110), вбачається, що смерть потерпілого настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання органів шиї руками, про що свідчить наявність переломо-вивиху під'язикової кістки між тілом і правим великим рогом та повного непрямого перелому обох верхніх ріжків, повнокрів'я внутрішніх органів і рідкий стан крові в порожнинах серця та великих судинах. Смерть потерпілого, судячи по вираженості загальних трупних явищ (гнилісні явища трупу: явища гниття вираженості у вигляді зелено-чорного кольору шкіряних покривів з розширеною гнилісною сіткою по ходу крупних судин, з відшаруванням епітелію, гнилісної емфіземи внутрішніх органів), досліджуваних в секційній моргу та при виїзді на місце пригоди, настала більше 10-12 діб до моменту дослідження трупу в секційній моргу. При дослідженні потерпілого колір очей визначити не представляється можливим, із-за гнилісних явищ трупу. При зовнішньому дослідженні трупу виявлені тільки зажиттєві тілесні ушкодження:

- рана над лівою вушною раковиною , горизонтально направлена, з рівними краями, відносно живих осіб, кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і могла утворитися незадовго до смерті , від однократної дії плоского знаряддя, що має колюче-ріжучі властивості і має П-подібний обух з добре вираженими ребрами та порівняно гострим лезом, на що вказують результати медико-криміналістичного дослідження;

- дві колотих рани на правій боковій поверхні шиї в проекції правої половини щитовидного хряща, з рівними краями, відносно живих осіб, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і могли утворитися незадовго до смерті, від не однократної (від двох ударних дій) дії предмету, що має гострий кінець і стержень (частина предмета загострена), можливо колючий предмет, що має вигляд подовженої піраміди, на що вказують результати медико-криміналістичного дослідження;

- переломо-вивих під'язикової кістки між тілом і правим великим рогом та повний непрямий перелом обох верхніх ріжків, відносно живих осіб , кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, так від них настала смерть потерпілого, і могли утворитися від здавлювання шиї руками, на що вказують результати медико-криміналістичного дослідження;

- від вищевказаних ушкоджень, потерпілий не міг робити будь-які самостійні ціленаправлені дії (пересуватися, звати на допомогу, кричати, вчиняти опір тощо), так як від них настала смерть потерпілого;

- локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень на трупі потерпілого вказує на те, що при їх спричиненні потерпілий та нападаючий могли знаходитися обличчям один до одного, як в вертикальному так і в горизонтальному положеннях, або в приближеному стані до них;

- тілесні ушкодження, які виявлені на трупі потерпілого, не могли бути заподіяні самостійно, а нанесені тільки виключно іншою особою;

- при судово-токсикологічному дослідженні крові трупу виявлений етиловий спирт в кількості - 1,08% , що відносно живих осіб та по даних спеціалізованої медичної літератури, могла відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння, і не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті невстановленої особи чоловічої статі;

- після нанесених ушкоджень потерпілому, смерті останнього, в разі надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, запобігти було неможливо.

З висновку судово-медичної експертизи № 281 від 10.09.2012 року, яка проводилась з 04.10.2012 року до 26.10.2012 року ( т.2 а.с. 111), вбачається, що локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3, відповідає механізму, продемонстрованому підозрюваним ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події 12.08.2012 року.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 401 від 02.08.2012 року ( т.2, а.с. 113-114), вбачається, що на представленій на дослідження під'язиковій кістці від трупа потерпілого, виявлений непрямий переломо - вивих між тілом і правим великим рогом, який утворився від сили, що діє на деякому віддаленні від місця перелому.

На представленому щитовидному хрящі, виявлені повні непрямі (згинальні) переломи обох верхніх ріжків, які могли утворитися від сили, що діяла на деякій відстані від місць переломів. Конструктивні особливості травмуючого предмета в пошкодженнях не утворилися. Не виключена можливість утворення виявлених пошкоджень від здавлювання органів шиї руками, рукою. Можливо утворення перелому-вивиху між тілом і правим великим рогом від удару в область шиї справа, за напрямом спереду назад і справа наліво.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з правої бокової поверхні шиї від трупу потерпілого № 402 від 02.08.2012 року ( т.2, а.с. 115-117) вбачається, що на клапті шкіри з правої бічної поверхні шиї від трупа потерпілого виявлено дві колоті рани, які утворилися від дії предмета, що володіє колючими властивостями і має відносно гострий кінець і стержень (частина предмета, розташованого за вістрям), в перетині наближений до прямокутника, з добре вираженими ребрами і досить гладкими гранями і різана рана, яка утворилася від ріжучої дії знаряддя, що має порівняно гострий ріжучий край - лезо. Можливо, колючий предмет має вигляд видовженої піраміди. Розмір на глибині занурення близько 0,5 х0, 1 см.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з лівою вушною раковиною від трупа потерпілого № 400 від 02.08.2012 року ( т.2, а.с. 118-120) вбачається, що на клапті шкіри з області лівого вуха від трупа потерпілого мається колото-різана рана, яка могла бути заподіяна плоским знаряддям, що володіє колючо-ріжучими властивостями і має П - подібний в перерізі обух з добре вираженими ребрами і порівняно гостре лезо.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з вушною раковиною від трупа потерпілого та трьох лопат, вилучених в ході огляду місця події № 507 від 31.10.2012 року ( т.2, а.с. 121-124) вбачається, що на клапті шкіри з області лівого вуха від трупа потерпілого мається колото-різана рана, яка могла бути заподіяна плоским знаряддям, що володіє колючо-ріжучими властивостями і мають П - подібний в перерізі обух з добре вираженими ребрами і порівняно гостре лезо. Ширина клинка на глибині занурення близько 2 см, ширина обуха близько 0,1 см. В області пошкодження на клапті шкіри виявлені сліди заліза. Малоймовірно утворення колото різаної рани на клапті шкіри в області лівого вуха від впливу робочої кромки лопат, представлених на експертизу.

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 20-591 від 19.11.2012 року ( т.2, а.с. 125-127) вбачається, що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені ознаки стегнової кістки, які належать невстановлені особі чоловічої генетичної статі.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 405 від 08.08.2012 року ( т.2 а.с. 128-131) вбачається, що при ідентифікації черепа і прижиттєвої фотографії методом фото сполучення, досягнуто суміщення особи з фотографії ОСОБА_3 і черепа. Звідси випливає, що досліджуваний череп може належати особі, зображеній на фотографії, тобто ОСОБА_3

З висновку судово-технічної експертизи документів та трасологічної експертизи № 8491/8492 від 19.09.2012 року ( т.2, а.с. 132-138) вбачається, що на фрагментах паперу, що були вилучені в ході огляду місця події 01.08.2012 року, є наступні рукописні записи:

- на фрагментах паперу № 1 та № 2 , які раніш складали єдине ціле, є запис : «Я Уеду в Росію 30.06.2012 года на работу Афициантом рабо тать Любой Ценой????»;

- на фрагменті № 3 - рукописний запис :« 19.05.2012 года Я стану Самим лучим танцором диска Любой ценой ?????»;

- на фрагменті паперу № 4 з одного боку є запис «EPCTE bank ХАТОБ », з іншого - рукописний запис «30 600 Лебедин».

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 8493 від 15.10.2012 року ( т.2 а.с. 139-143) вбачається, що рукописні записи : «Я, У, Еду В Росію 30.06.2012 на роботу Афициантом работать Любой Ценой????» - на аркуші паперу, « 19.05.2012 года Я стану Самим лучим танцором диска Любой? Ценой????? - на аркуші паперу - виконані самим ОСОБА_3» . Рукописні записи: « 30 6 00 Лебедин», «хатоб» - виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

З висновку судово-медичної експертизи № 219 від 12.08.2012 року ( т.2, а.с. 144-145) вбачається, що згідно з актом судово-медичного дослідження № 217 від 05.09.012 року Лебединського відділення СОБСМК, відомо, що при огляді 07.08.2012 року ОСОБА_2, 1992 року народження, виявлено : в середній третині зовнішньої поверхні лівого передпліччя синець синього кольору, розмірами 3х2 см, в проекції променезап'ясного суглобу по внутрішній поверхні садно коричневого кольору на рівні неушкодженої шкіри, розмірами 0,7 х 0,2 см.

З акту судово-медичного дослідження № 219 від 16.08.2012 року Лебединського відділення СОБСМЕ відомо, що при огляді 09.08.2012 року ОСОБА_2, 1992 року народження, виявлені наступні тілесні ушкодження: за лівою вушною раковиною 4 садна коричневого кольору , розміром 0,2 смх0,1 см , в ділянці перенісся синець синього кольору розміром 1,5 х 0,5 см. Дані тілесні ушкодження кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження і могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею, але не від падіння з висоти власного зросту. Характер ушкоджень та їх локалізація може свідчити про те, що їх утворення могли бути спричинені самостійно. Час утворення тілесних ушкоджень може відповідати часу, вказаного освідчення, на що вказує колір синців та стан садна.

З висновку судово-медичної експертизи двох лопат № 1132 від 14.08.2012 року ( т.2, а.с. 146-148) вбачається, що в об'єктах №№ 1,2 на держаках лопат, наданих на дослідження, знайдено піт без домішки крові, який, зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів поту на речовому доказі, групову характеристику крові осіб , які проходять у справі та категорію їх видільництва, може належати як потерпілому (акт судово-медичного дослідження № 79 від 01.08.2012 року СМЕ м. Лебедин ОСОБА_28), так і підозрюваному ОСОБА_2

З висновку судово-медичної експертизи лопат № 1131 від 14.08.2012 року 9 т.2, а.с. 149-151) вбачається, що в об'єкті № 1 на держаку лопати, наданої на дослідження, знайдено піт без домішки крові, який, зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів поту на речовому доказі, групову характеристику крові осіб, які проходять у справі, та категорію їх видільництва може належати як потерпілому ОСОБА_3, (акт судово-медичного дослідження № 79 від 01.08.2012 року СМЕ м. Лебедин ОСОБА_28), так і підозрюваному ОСОБА_2

З висновку судово-ґрунтознавчої експертизи № 18 від 10.10.2012 року ( т.2, а.с. 152-159) вбачається, що на металевих робочих частинах лопат, наданих на дослідження, маються нашарування ґрунту, які не мають загальної родової та групової належності.

З висновку судової медико-криміналістичної експертизи двох клаптів шкіри від трупу ОСОБА_3 та лопати №3, вилученої в ході відтворення обстановки та обставин події від 12.08.2012 року, № 137, проведеної в період з 22.04.2013 року до 13.05.2013 року (т.3, а.с.71-76 ) вбачається, що на шматку шкіри з правої сторони поверхні шиї від трупу ОСОБА_3 виявлені дві колоті рани, що утворились від дії предмета, маючого колючі властивості і відносно гострий кінець і стержень, в розрізі приближений до прямокутника з добре вираженими ребрами і доволі рівними гранями, і рана, що утворилась від ріжучої дії знаряддя, що має порівняно гостру ріжучу кромку - лезо. Можливо колючий предмет має вид подовженої піраміди. Розміри на глибині занурення біля 0.5х0.1 см.

На досліджуваній лопаті відсутні частини, деталі, виступи, що мають в розрізі прямокутну форму, розмірами біля 0.5х0.1 см, які могли спричинити ушкодження на шматку шкіри з правої бокової поверхні шиї. Проведеним експериментально-порівняльним дослідженням встановлено, що дійсне ушкодження на шматку шкіри з області лівого вуха суттєво відрізняється від експериментальних ушкоджень, спричинених робочою частиною лопати, наданої на дослідження, що виключає її, як знаряддя спричинення пошкоджень.

З інформації про вхідні та вихідні дзвінки та СМС-повідомлення в період з 19.07.2012 року до 11.08.2012 року по телефону НОМЕР_1, що належить обвинуваченому ОСОБА_2 ( т.2, а.с. 160-192) вбачається, що ввечері 21.07.2012 року останнє СМС-повідомлення на телефон ОСОБА_2 надійшло з телефону, що належить ОСОБА_15 о 23.13.20, що підтверджує факт перебування потерпілого ОСОБА_3 в цей час в господарстві ОСОБА_4-ОСОБА_5 по АДРЕСА_2.

Саме в цей час ОСОБА_2 спілкувався по телефону з ОСОБА_9 в період часу з 23 години 22 хвилин 21 липня 2012 року до 00 год.10 хв. 22 липня 2012 року, а потім розмови по мобільному телефону припинились. А в подальшому, лише о 10 год. 46 хв. 22.07.2012 року знову починається спілкування ОСОБА_2 по телефону з абонентами. При чому, 22.07.2012 року о 12 годині саме ОСОБА_4 подзвонив зі свого телефону на телефон ОСОБА_2 ( як пояснив в судовому засіданні останній, щоб запитати про місцеперебування ОСОБА_3, оскільки він до них не прийшов).

Проаналізувавши зібрані у справі докази, вислухавши покази обвинуваченого та свідків, суд дійшов висновку, що не дивлячись на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина повністю доведена в судовому засіданні, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 з липня 2012 року проживав разом зі своєю матір'ю в АДРЕСА_1 . 19.07.2012 року до нього приїхав його знайомий по попередній роботі в м. Харкові - ОСОБА_3 - в зв'язку з виниклими у нього фінансовими труднощами та бажанням отримати банківський кредит на суму 4000 (чотири тисячі) грн. Протягом 19 та 20 липня 2012 року вони разом з ОСОБА_4 намагалися отримати кредити в різних банківських установах м. Лебедина та м. Охтирки, але їм це не вдалося. 20.07.2012 року, після повернення з м. Охтирки, ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_4, щоб ОСОБА_3 побув у нього в денний час, а на ніч він його забиратиме до себе, щоб його мати не знала про перебування ОСОБА_3 в м. Лебедині. Ввечері 21.07.2012 року ОСОБА_3 неодноразово дзвонив ОСОБА_2 з телефону ОСОБА_4 та його сестри - ОСОБА_15 ОСОБА_34, щоб той забрав його до себе на ночівлю, але ОСОБА_2 обіцяв його забрати після припинення дощу. Після 24 год., коли дощ припинився, ОСОБА_2 прийшов до домогосподарства ОСОБА_4-ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 та забрав ОСОБА_3 з собою. По дорозі між ними виникла сварка з приводу образ зі сторони ОСОБА_3 на адресу матері ОСОБА_2 Для з'ясування стосунків вони пішли на луг, що розташований неподалік будинку ОСОБА_2, біля р. Вільшанки, між вул. Ковпака та Довгалівка в м. Лебедині, при цьому ОСОБА_2 взяв з собою лопату. На лузі сварка між ними продовжувалась, ОСОБА_3 висловлювався на адресу матері ОСОБА_2 нецензурними словами. ОСОБА_2, образившись на поведінку ОСОБА_3, умисно, з метою позбавлення потерпілого життя на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння - посягання на життя іншої особи, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки у вигляді фізіологічної смерті ОСОБА_3 та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, під час сутички, що виникла між ними, в ході якої вони наносили один одному тілесні ушкодження, схопив останнього обома руками за шию спереду і протягом декількох хвилин здавлював її, свідомо позбавляючи потерпілого можливості дихати. Утримуючи за шию ОСОБА_3, ОСОБА_2 повалив його на землю та продовжував здавлювати його шию, поки потерпілий не перестав подавати ознаки життя. Впевнившись, що потерпілий мертвий, ОСОБА_2, з метою приховання вчиненого злочину, бажаючи уникнути відповідальності за скоєне вбивство, відтягнув ОСОБА_3 до викопаної ним ями, помістив його туди та закопав, після чого, одяг та взуття кинув у водойму, розташовану неподалік від місця скоєння злочину, а барсетку з документами та ключами забрав з собою, які наступного дня близько 16 год., перебуваючи на залізничній станції Лебединська, викинув у громадський туалет. Будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені, 22.07.2012 року він разом з матір'ю виїхав до м. Ялти, де перебував до 01.08.2012 року.

Відповідно п.8 Перехідних положень КПК України ( в редакції 2012 року), допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Тому, в основу вироку суд кладе фактичні дані, встановлені при проведенні досудового слідства під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 та в присутності його захисника, в період часу з 12.36 год. до 15.32 год. 12.08.2012 року, оскільки вони об'єктивно підтверджені в судовому засіданні іншими матеріалами справи.

Так, під час відтворення обстановки та обставин події, обвинувачений ОСОБА_2 самостійно, з зазначенням найдрібніших деталей, вказав на місце скоєння злочину, механізм позбавлення життя потерпілого, приховування слідів злочину та місце знаходження речових доказів. Ці фактичні дані в подальшому знайшли своє підтвердження при проведенні досудового розслідування і в судовому засіданні. Так, місце скоєння злочину підтверджене протоколами огляду місця події та фототаблицями до них від 01.08.2012 року та від 07.08.2012 року (том 1 а.с.209-223, 235-242), які були складені ще до встановлення особи підозрюваного в скоєнні даного злочину; механізм та причина смерті підтверджені висновком судово-медичної експертизи № 79 від 01.08.2012 року (том 2 а.с.108-110) та № 281 від 10.08.2012 року ( т.2 а.с.111); місце приховування речових доказів підтверджено протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.08.2012 року та вилучення з канави, поблизу місця скоєння злочину, сорочки потерпілого. Протоколом огляду місця події - приміщення туалету, який розташований по вул. Вокзальній в м. Лебедині біля залізничного вокзалу станції Лебединська від 27.11.2012 року ( т.2 , а.с. 221-228 ) було виявлено та вилучено чоловічу сумку через плече, синього кольору, з написом «SPORT» та емблемою сонечка (барсетку), ці факти в судовому засіданні підтвердженні свідком ОСОБА_35, який був присутній при проведенні вказаної слідчої дії.

При цьому суд не може погодитись з доводами ОСОБА_2 про передачу йому барсетки ОСОБА_4 22.07.2012 року о 12 год., оскільки вони спростовані останнім в судовому засіданні та при проведенні (після відтворення обстановки та обставин події) очної ставки між ними на досудовому слідстві ( протокол від 12.08.2012 року ( т.2, а.с.65-77 ), а також показами свідків: ОСОБА_15 та ОСОБА_5, які ствердили, що ОСОБА_3 пішов з їхнього будинку 21.07.2012 року після 23 год., забравши з собою свої речі, а наступного дня від ОСОБА_2 вони дізнались, що ОСОБА_3 він відправив до м. Харкова.

Суд також не може погодитись із показами ОСОБА_2 та доводами захисника щодо його обізнаності про місце скоєння злочину та виявлення трупу зі слів його сусіда -ОСОБА_7, який начебто 04.08.2012 року показував йому місце скоєння злочину за допомогою флешки та ноутбуку, оскільки вони спростовані останнім в судовому засіданні, який також пояснив, що на той час він не працював в міліції і ніякого відношення до розкриття злочину не мав, а покази матері обвинуваченого - ОСОБА_6- та його дівчини - ОСОБА_9 в цій частині нічим не обґрунтовані і до них суд підходить критично.

Інші версії обізнаності ОСОБА_2 про місце скоєння злочину в судовому засіданні доведені не були.

З цих причин суд вважає, що ОСОБА_2 був не просто обізнаний з обставинами вчинення злочину, на що посилається його захисник, а саме він вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_3

До такого висновку суд дійшов також, врахувавши матеріали судово-психіатричної експертизи від 17.10.2012 року № 99/8591 (том 2 а.с.104-107), де зазначено, що під час бесіди з психологом досліджений ( ОСОБА_2.) запевняв, що потерпілого він не вбивав, активно захищався, але свої доводи висловлював нечітко, розпливчато, невпевнено. При цьому був емоційно збуджений, починав підвищувати голос, перебивати співрозмовника. На уточнюючі запитання відповідав: « А я звідки можу знати». Оскільки під час психологічного обстеження ОСОБА_2 не визнавав свою причетність до здійснення інкримінованого йому діяння, було зроблено психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи, яким встановлено, що ОСОБА_2 в момент вчинення злочину не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його дії та свідомість, про що свідчать дані: дії досліджуваного ОСОБА_2 до, під час, та після вчинення злочину, носили послідовний, цілеспрямований характер. Досліджуваний досить диференційовано та послідовно описував характер своїх дій, поведінки та реакції потерпілого, його дії не носили характер автоматизованих та стереотипних. Після здійсненого у ОСОБА_2 не відмічалося вираженої дезорганізації інтелектуальної діяльності, здатність до правильної змістовної оцінки ситуації відразу після здійсненого порушена не була. Поведінка залишалась послідовною та цілеспрямованою, не супроводжувалась ознаками психічного та фізичного виснаження. Закінчення агресивних дій ОСОБА_2 відбулось не внаслідок виснаження афективного побудження, а в зв'язку із інтелектуальною оцінкою зміни ситуації (ОСОБА_2 побачив, що ОСОБА_3 не рухається і зрозумів, що він мертвий). Крім того, нанесення досліджуваним порізів шкіри лівого передпліччя в умовах ситуації слідства носили демонстративно-шантажний характер і не призвели до змін з боку його психіки.

Покази обвинуваченого від 05.08.2012 року ( т.2, а.с. 1-6) про його зізнання у вбивстві потерпілого ОСОБА_3, які він вважає були дані під впливом фізичного та психологічного тиску зі сторони працівників міліції, а також інші докази, добуті в період з 04.08.21р. до 11 години 12.08.2012 року, суд до уваги не бере, так як при постановленні вироку суд аналізує матеріали справи, які добуті після відбуття обвинуваченим адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, а саме: після 11 год. 12.08.2012 року, оскільки відповідно до ст..87 КПК України, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, є недопустимими.

Щодо незаконного фізичного та психологічного тиску, якому нібито піддавався ОСОБА_2 під час досудового слідства з боку працівників міліції, суд вважає, що ця обставина не була доведена в судовому засіданні і не може бути взята до уваги, так як з показів свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_29 вбачається, що вони 09.08.2012 року спілкувалися з обвинуваченим під час його перебування в ІТТ Лебединського МВ, проте не бачили у останнього будь-яких тілесних ушкоджень.

З інформації начальника ІТТ Лебединського МВ УМВС України в Сумській області та виписки з журналу надання медичної допомоги особам, що утримуються в ІТТ від 03.04.2013 року ( т.3 а.с. 43-45) вбачається, що в період часу з 04.08.2012 року до 13.08.2012 року затриманий ОСОБА_2 дійсно звертався 09.08.2012 року до фельдшера ІТТ прапорщика міліції ОСОБА_36 зі скаргами на головний біль, після чого йому була надана необхідна допомога. Того ж дня, а також 12.08.2012 року та 14.08.2012 року надходили скарги від ОСОБА_2 на головний біль і йому викликалась карета швидкої допомоги, після огляду медпрацівники також надавали йому необхідну медичну допомогу - знеболюючі пігулки та уколи. Вказана інформація підтверджена також довідкою Лебединської ЦРЛ від 17.04.2013 року за №522 ( а.с. 52). Жодного запису про тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_2 не зафіксовано.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_28, яка детально оглядала ОСОБА_2, суду пояснила, що двічі проводила огляд ОСОБА_2: 07.08.2012 року 09.08.2012 року за його скаргами на побої, вчинені працівниками міліції, але під час огляду 07.08.2012 року були виявлені лише синець розміром 3х2 см в середній третині зовнішньої поверхні лівого передпліччя та в проекції променезап'ясного суглобу по внутрішній поверхні садно розміром 0.7х0.2 см, а 09.08.2012 року - нові 4 садна за лівою вушною раковиною. Вказані тілесні ушкодження були предметом судово-медичної експертизи, під час якої було встановлено, що вони мають невеликі розміри і могли бути утворені обвинуваченим самостійно.

Крім того, суд бере до уваги, що у ході досудового розслідування допити та слідчі дії з ОСОБА_2 проводились різними слідчими працівниками, з участю захисника, із застосуванням відеозйомки, що надавало ОСОБА_2 можливість повідомити про застосування до нього заходів фізичного та психологічного впливу, які змусили його надати неправдиві покази щодо своєї причетності до вбивства ОСОБА_3, але ОСОБА_2 цього не зробив і суду причину цього пояснити не зміг. До того ж, причину надання ним зізнавальних показів в окремих випадках пояснював по різному: то під впливом фізичного та психологічного тиску зі сторони працівників міліції, то під психологічним тиском ОСОБА_4

Крім того, посилання обвинуваченого на те, що до дачі неправдивих показів його примушували працівники міліції шляхом застосування до нього недозволених методів слідства спростовується тим, що за даним фактом неодноразово проводились перевірки прокуратурою Лебединського району та Сумської області, внаслідок яких 13 вересня 2012 року прокурором Лебединського району Сумської області Гончаруком І.Г. винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Лебединського МВ УМВС України в Сумській області на підставі ст.6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ст.ст.127, 364, 365 КК України, а заступником прокурора Лебединського району Сумської області радником юстиції О. Гуменним зроблено висновок про обґрунтованість прийнятого 13.09.2012 року рішення. Дане рішення має законну силу.

Суд також не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_2 щодо застосування до нього психологічного тиску з боку свідка ОСОБА_4, так як останній спростував їх в судовому засіданні та при проведенні (після відтворення обстановки та обставин події) очної ставки між ними на досудовому слідстві ( протокол від 12.08.2012 року ( т.2, а.с.65-77 ).

Крім того, проводячи аналіз вказаних обвинуваченим фактів, суд враховує і психологічні доводи судової психіатричної експертизи, яка проводилась 02.10.2012 року, тобто вже після того, як обвинувачений відмовився від наданих ним раніше зізнавальних показів, де психологом встановлено, що під час бесіди з ним ОСОБА_2 запевняв, що потерпілого він не вбивав, активно захищався, але свої доводи висловлював нечітко, розпливчато, невпевнено, при цьому емоційно збуджувався. В той же час, в контакті він тримався спокійно, впевнено, з ініціативою та активністю.

Суд не погоджується з доводами захисника в тій частині, що при огляді місця події не виявлено місце знаходження надлишків ґрунту з викопаної ями, оскільки з моменту скоєння вбивства до моменту його виявлення минув досить тривалий час (9 днів) і вони піддавались впливу атмосферного середовища, в тому числі погодних умов в день вчинення злочину, зазначених в довідках метеостанції (том 1, а.с.114, т. 3, а.с. 46).

Доводи захисту про відсутність крові та ґрунту на дослідженому одязі ОСОБА_2, який був вилучений 04.08.2012 року, також не беруться до уваги суду, так як матеріалами справи не доведено, що саме цей одяг був на ньому в момент скоєння злочину, а з цього моменту до моменту вилучення вказаного одягу пройшов тривалий проміжок часу.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази та даючи їм належну оцінку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена у межах пред'явленого йому обвинувачення, а не визнання ним своєї вини в судовому засіданні та неодноразові зміни показів на досудовому слідстві, намагання вказати на причетність до скоєння злочину інших осіб, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту та спробою уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Дії ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати по ст.. 115 ч. 1 КК України, так як він скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, при яких вчинений злочин, а також сімейний та матеріальний стан обвинуваченого, його стан здоров'я та характеристики з місця проживання.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знайшов.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження інших злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 суд вважає необхідним залишити попередній - тримання під вартою.

При цьому суд вважає необхідним зарахувати в строк відбуття покарання термін утримання ОСОБА_2 як підозрюваного в скоєнні адміністративного правопорушення з 11 години 05.08.2012 року до 11 години 12.08.2012 року, оскільки встановлено, що хоч ОСОБА_2 був затриманий за скоєння адміністративного правопорушення, протягом цього періоду з ним поводились, як з підозрюваним в рамках кримінального провадження щодо тяжкого злочину. Саме в цей період він зізнався у вбивстві потерпілого ОСОБА_3 Зосереджуючи увагу на реаліях ситуації, а не на її зовнішньому оформленні та використанні термінології, суд вважає, що адміністративне затримання ОСОБА_2 було насправді частиною тримання його під вартою, як підозрюваного в кримінальній справі, але без забезпечення його процесуальних прав.

На досудовому слідстві прокурором Лебединського району Сумської області був заявлений позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КП «Комбінат благоустрою» в особі Лебединського міського фінансового управління Лебединської міської ради кошти в розмірі 831.86 грн., витрачені на поховання потерпілого ОСОБА_3. Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказаний позов підлягає повному задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що саме на таку суму були затрачені кошти КП «Комбінат благоустрою» на поховання потерпілого ОСОБА_3

Долю речових доказів вирішити у відповідності з ч. 9 ст.100 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371-374, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк тринадцять років.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 00 години 42 хвилини 12.08.2012 року. Зарахувати в строк відбування покарання час затримання ОСОБА_2 з 11 годин 05.08.2012 року до 11 години 12.08.2012 року за підозрою в скоєнні адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Комбінат благоустрою» в особі Лебединського міського фінансового управління Лебединської міської ради кошти в розмірі 831.86 грн., витрачені на поховання потерпілого ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз в сумі 10220 гривень 03 копійки, а саме:

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області на р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100:

1) - за проведення експертизи волокон та волокнистих матеріалів №250 від 05.09.20102 року - 441.36 грн.;

2) -додаткової експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 301 від 29.10.2012 року - в сумі 1471.20 грн.;

3) - дактилоскопічних експертиз №61,66,67- по 441.36 грн. кожна;

4) - портретної експертизи №82 від 06.09.2012 року - в сумі 1234.80 грн.;

5) - комп'ютерно-технічної №54 від 20.08.2012 року - в сумі 1768.80 грн.;

- ДНДЕКЦ МВС України за проведення молекулярно-генетичної експертизи №20-591від 19.11.2012 року - в сумі 1591.92 грн. на р/р 31255272210705, код 25574630, банк ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018;

- НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області, ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011 з позначкою платежу «за експертні послуги» за проведення ґрунтознавчої експертизи №18 від 10.10.2012 року - в сумі 2387.87 грн.

Речові докази у справі: барсетку потерпілого, дві пачки з під цигарок "Прилуки", два уривки поліетиленового пакету та зразок ґрунту з ложе трупа, зразки ґрунту з трьох рівнів ями №1 і ями №2, зразки з поверхні ґрунту в трьох напрямках ями №1 (східному, західному та північному) та ями №2 (східному, західному та південному), марлеві тампони зі зразками крові і слини обвинуваченого ОСОБА_2; дактилоплівки з мікрочастинами текстильних волокон, вилучених 01.08.2012 з обох долоней трупа ОСОБА_3; одяг з трупу ОСОБА_3 (шорти, труси; сорочку, станок для гоління ОСОБА_3; зубна щітка ОСОБА_3 (№2); гребінець; кусачки для нігтів; твердий дезодорант ; особистий одяг ОСОБА_3; альбом з фотокартками ОСОБА_3, паперовий конверт, в якому знаходяться накладення з долоні лівої руки трупу невстановленої особи чоловічої статі, паперовий конверт білого кольору, в якому знаходяться накладення з долоні правої руки трупу невстановленої особи чоловічої статі, паперовий конверт білого кольору, в якому знаходяться дактилокарти трупа невстановленої особи чоловічої статі; паперовий конверт білого кольору, в якому знаходяться 4 конверта з досліджуваними фрагментами рукописних записів та підпис, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - знищити.

Повернути адміністрації супермаркетів: картонну папку, в якій знаходяться документи по працевлаштуванню ОСОБА_2 в супермаркеті "Рост" "СУАП "Европоль" ООО» м. Харків; документи по працевлаштуванню ОСОБА_3 в супермаркеті "Рост" "СУАП "Европоль" ООО" м. Харків , документи ОСОБА_3; амбулаторну карту ОСОБА_3, картонну папку з документами, щодо працевлаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в супермаркеті м. Харків.

Повернути ОСОБА_2: картонні коробки, у яких знаходяться : спортивні брюки темного кольору "SAZ"; футболка білого кольору; футболка жовтого кольору фірми «Аdidas"; футболка синього кольору; шорти сірого кольору з надписом "BBIKKEN RERGS"; шорти сірого кольору "NUAMBA"; шорти синього кольору; футболка комбінованого кольору "ARMANI"; шорти білого кольору "MING YONG"; мішок, який був виявлений та вилучений під час обшуку 10.08.12 по АДРЕСА_1; три лопати, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а засудженому - в цей же строк з моменту отримання копії вироку, через Лебединський районний суд.

Головуючий суддя: Судді: А. О. Гура О.В.Чхайло В.А.Стеценко