Ухвала суду № 31368183, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. Київ К/800/1774/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р.

у справі № 2а-27472/10/0570

за позовом Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної

податкової служби

про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Димитровське багатогалузеве об'єднання комунального господарства (далі - позивач, Димитровське БОКГ) звернулось до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (Красноармійська ОДПІ) про визнання протиправними дій та податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р. позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Димитрові від 26.04.2010 р. №0000062342/1 в частині визначення Димитровському БОКГ податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 158 558,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 80 945,40 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000052342/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 303 065,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 122 816,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Димитрові проводилась планова виїзна перевірка Димитровського БОКГ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт від 12.02.2010 № 26/23-11-1-21973020.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валового доходу та валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, а також порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у період, що перевірявся.

На підставі акта перевірки, 16.02.2010 р. ДПІ у м. Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000062342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем - 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83 357 грн.; № 0000052342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем - 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 122 816 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у м. Димитрові. За наслідками розгляду скарги позивача податковим органом прийнято рішення №6 від 26.04.2010 року про результати розгляду первинної скарги, яким у задоволенні скарги позивача відмовлено.

За наслідками адміністративного оскарження, 26.04.2010 ДПІ у м. Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000062342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем - 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83 357 грн.; № 0000052342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем - 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 122 816 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено, що порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виразилось в заниженні валового доходу на 59202 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202 грн.) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник».

У відповідності до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу звітного періоду належить лише та сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, перебіг строку стягнення якої закінчується у вказаному звітному періоді.

Згідно акта перевірки, підприємством в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів за 1кв. 2008р. (по рядку 01.6 декларації) не віднесена сума кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002 на суму 59202 грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Вказаний висновок в акті перевірки ґрунтується на підставі даних акта звірки б/н від 31.12.2007 р.

Суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що висновки акта перевірки ДПІ про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід за 1 кв. 2008 р. на 59202грн. є документально не обґрунтованими.

Такий висновок судів попередніх інстанцій підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 р., відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід на 59202грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202грн.) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) наданими для дослідження документами не підтверджуються.

Також в акті перевірки було зазначено, що позивачем в порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зменшені валові витрати за 1кв. 2008 р. на суму кредиторської заборгованості по договору №67 від 02.07.2002 р. на суму 59202 грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, що призвело до завищення валових витрат за 1кв. 2008 р. на суму 59202 грн. Вказаний висновок в акті перевірки про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано даними акта звірки б/н від 31.12.2007 року.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 р., згідно з яким в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202грн. у зв'язку з не зменшенням валових витрат на суму безнадійної кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.), не є документально обґрунтованими.

Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 543 грн. за квітень 2008р., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем були складені податкові накладні та видані покупцям під час здійснення відповідних господарських операцій у квітні 2008 року (зокрема, по контрагентам ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд», ВАТ «Красноармійський хлібзавод», ПТ «Ломбард «Еталон «Щербаков і компанія», ПП ОСОБА_6).

Згідно даних Декларації з ПДВ за квітень 2008 р. підсумкове значення податкового зобов'язання з ПДВ (рядок 9 колонка Б) складає 27 114 грн. В свою чергу, підсумкове значення податкового зобов'язання, що відображено у Розділі ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. також складає 27 114 грн. (27 113,69 грн.). Отже, дані Розділу ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. відповідає даним декларації з ПДВ за квітень 2008 р.

В свою чергу, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 р. встановлено, що висновки акта перевірки ДПІ у м. Димитрові № 26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 р. про заниження податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008р. на 543 грн. документально не підтверджуються. Також встановлено безпідставність висновку податкового органу щодо не підтвердження податковими накладними сум податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 р. (74 грн.), березень 2008 р. (1911 грн.), квітень 2008 р. (74 грн.), травень 2008 р. (745 грн.), липень 2008 р. (232 грн.), серпень 2008 р. (367 грн.), жовтень 2008р. (163 грн.), лютий 2009р. (1051 грн.), квітень 2009р. (2942 грн.), травень 2009р. (200 грн.), липень 2009р. (873 грн.), серпень 2009р. (8342 грн.).

Що стосується порушення позивачем норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», висновки акта перевірки щодо яких під час експертизи документально підтвердити не можливо, колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки ДПІ у м. Димитрові №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року вказується про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 813 596грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 40732грн., півріччя 2008р. - 129428 грн., 3 квартали 2008р. - 267837грн., 2008 рік - 400788грн., 1кв. 2009р. - 135658грн., півріччя 2009р. - 211859грн., 3 квартали 2009р. - 412808 грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені розрахунковими документами.

При цьому в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), які повинні були бути досліджені податковим органом та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

Згідно з актом перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 280 258 грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 31 640 грн., півріччя 2008р. - 68 635 грн., 3 квартали 2008р. - 109 901 грн., 2008 рік - 147 076 грн., 1кв. 2009р. - 48 843 грн., півріччя 2009р. - 92 955 грн., 3 квартали 2009р. - 133 182 грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат на придбання запасних частин, які не були використані у господарській діяльності підприємства.

При цьому в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання-передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), на підставі яких відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем вказаного порушення та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

В акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зазначається про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 137850 грн. (у т. ч. за січень 2008 р. - 807 грн., лютий 2008 р. - 14835 грн., березень 2008р. - 370 грн., квітень 2008 р. - 13780 грн., травень 2008 р. - 10527 грн., червень 2008 р. - 906 грн., липень 2008 р. - 1412 грн., серпень 2008 р. - 119грн., вересень 2008р. - 11007 грн., жовтень 2008 р. - 273 грн., листопад 2008 р. - 378 грн., грудень 2008р. - 14802 грн., січень 2009 р. - 11348 грн., лютий 2009р. - 2478 грн., березень 2008р. - 21772 грн., квітень 2009 р. - 18551 грн., травень 2009 р. - 6084 грн., червень 2009р. - 20944 грн., липень 2009р. - 261 грн., серпень 2008 р. - 17 грн., вересень 2009 р. - 4711 грн.) у зв'язку з невірним формуванням суми податкового зобов'язання по операціях з надання послуг населенню, організаціям та приватним підприємцям по вивозу твердих побутових відходів.

У висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 вказано, що висновки про порушення платником податку вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» можуть бути зроблені виключно в результаті перевірки та співставлення наступних відомостей які вказуються як обґрунтування порушень: - контрагентів - по операціях з якими платник податку не вірно визначив суму податкового зобов'язання, - цивільно-правовий договір - відповідно якого платник податку здійснював операції з поставки контрагенту товарів (робіт, послуг), - первинні документи (накладні, банківські виписки, акти прийому передачі, тощо), які підтверджують факт здійснення операцій з поставки контрагенту товарів, робіт та/або послуг (отримання коштів від контрагента) в межах вказаного договору, - регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені вказані господарські операції, - податкові накладні, які складені платником податку у зв'язку виникненням податкового зобов'язання по вказаних операціях, - реєстри отриманих і виданих податкових накладних - в яких значаться відображеними вказані податкові накладні, (ПДВ у складі вказаних податкових накладних віднесений до складу податкового зобов'язання звітного періоду).

В акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 вказується про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2009р. - 353грн., за березень 2009р. - 107 грн., за квітень 2009р. - 14грн., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2,п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2009р. - 1376 грн., у зв'язку з формуванням у складі податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 328/24, для проведення дослідження експерту надані копії Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р., що значаться завіреними підписами посадової особою Димитрівське БОКГ і скріплені печаткою Димитрівське БОКГ. В результаті проведеного зіставляння даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 р. встановлені розбіжності між даними вказаних документів: згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних підсумкова сума податкового кредиту складає 8038,17грн., згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 р. підсумкова сума податкового кредиту складає 8060,86грн. (див. рядки 10,11 стовбець 8 таблиці №8).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов