Ухвала суду № 31367965, 21.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. Київ К/9991/49400/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р.

у справі № 2а-1870/4335/11

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, СУБП «Укртехносинтез») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000802306/0/29454 від 13.04.2011 р. та № 0000802306/0/29456 від 13.04.2011 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сумах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Ірпінська ОДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19.06.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ в м. Суми провела невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року та січень 2009 року, за результатами якої складно акт № 2068/23-620/21127532 від 28.03.2011 р.

В акті перевірки зазначено про виявлення розбіжностей між розміром задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих його контрагентами.

Так, в квітні 2008 року розбіжність відомостей, зазначених позивачем та ПП ОСОБА_5 становило 1155,63 грн.; в червні 2008 року по відносинах з ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» - 6816,67 грн.; в липні 2008 року по відносинах з ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» - 2695,73 грн., по відносинах з ТОВА «Агро-Гелеос» - 1480 грн., по відносинах з ТОВ «Юні-Орієнт Шиппінг Ейдженсі» - 1083,98 грн.; серпні 2008 року по відносинах з ПП «ТПК Кольорові метали» - 1818, 97 грн.; у вересні 2008 року по відносинах з ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» - 4279,99 грн.; в грудні 2008 року по відносинах з ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» -5799,59 грн.

Відповідачем зроблено висновок про те, що право позивача на віднесення сплачених сум податку до податкового кредиту та подальше відшкодування цих сум з бюджету перебуває в залежності від того, чи були відповідні суми відображені як зобов'язання в деклараціях контрагентами позивача.

На підставі акта перевірки, ДПІ в м. Суми прийняла податкові повідомлення-рішення: від 13 квітня 2011 року № 0000802306/0/29454, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16594,56 грн., зобов'язано повернути раніше відшкодовані 11358,67 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2839,67 грн.; № 0000802306/0/29456, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень та грудень 2008 року на суму 27 953,23 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач 22.04.2011 р. оскаржив їх до Державної податкової адміністрації в Сумській області в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Сумській області № 9649/10/25-005-121/179/ск від 14.06.2011 року скарга позивача була залишена без задоволення, спірні податкові повідомлення - рішення - без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал накладної видається покупцю, копія - залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 даного Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підприємства-контрагенти надавали позивачу належно складені податкові накладні на суму поставленого товару (виконаних робіт, наданих послуг).

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким випадком, відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п 7.7.2п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт Законом не ставився у залежність від подання податкової звітності та розрахунків з бюджетом третіх осіб. Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Судами також встановлено, що реальність операцій, які здійснювались позивачем з вказаними в акті перевірки контрагентами, підтверджується копіями договорів, актами приймання-передачі виконаних робіт, відомостями про рух коштів на рахунку, податковими накладними, видатковими накладними, журналами реєстрації довіреностей на отримання товарів, рахунками-фактурами.

Крім того, відповідно до довідок Державної податкової інспекції в м. Суми та актів перевірок від 24.07.2008 року, 09.07.2008 року, 30.10.2008 року, 10.04.2009 року, періоди, зазначені в акті перевірки від 28.03.2011 року, вже перевірялися відповідачем з питань правомірності формування податкового кредиту та нарахування сум бюджетного відшкодування. За результатами перевірок відповідачем видавались податкові повідомлення-рішення, якими зменшувались суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування. Ці податкові повідомлення-рішення визнані судом протиправними та скасовані. Постанови суду набрали законної сили.

Відповідно до постанов Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 року та від 22.06.2010 року задоволено позовні вимоги СУБП «Укртехносинтез» та стягнуто заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за лютий-липень, грудень 2008 року, січень 2009 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов