Постанова № 31367688, 22.05.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 р. Справа № 904/1077/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

При секретарі судового засідання Єрьоміній К.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Парненко А.А. представник, довіреність №0027/4

від 18.04.13;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №178 від 19.02.13;

ОСОБА_3 представник, довіреність №178 від

19.02.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нікополь, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013р. у справі № 904/1077/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІФЕР",

м. Каховка, Херсонська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 75 093 грн 84 коп

ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувалася перерва з 22.04.2013р. по 22.05.2013р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013р. у справі №904/1077/13-г (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІФЕР" заборгованість - 75 093,84 грн та 1 720,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також із порушенням принципів рівності і змагальності сторін. Зокрема, суд неправильно застосував норми ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин», не застосував норми ст. 13, ч. 3 ст. 16, ст.671 та ст. 673 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4,7,9,13,15 та 16 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин», порушив норми ст.ст. 4-2, 4-3, 43,84 Господарського процесуального кодексу України та ст.129 Конституції України. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Позивач приховав від нього інформацію про товар та не повідомив, що машину в обраній комплектації неможливо використовувати на важких ґрунтах (чорноземах). Крім того, зазначив, що внаслідок невідповідного налаштування двигуна та редукторів зрошувальна машина працювала неправильно, вгрузаючи в ґрунт на глибину до 1 метра. Вважає, що Позивач втратив право на захист своїх прав та інтересів в суді, порушивши норми договору та ст. 13 Цивільного кодексу України, тому суд першої інстанції мав застосувати положення ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України та відмовити у захисті цивільного права.

Представники апелянта апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду скасувати, в позові відмовити. Крім того, надали суду заяву від 22.04.2013р. про призначення комплексної судової експертизи спірної зрошувальної машини для вирішення питання чи придатна спірна зрошувальна машина у тій комплектації, в якій вона була передана, для її використання за призначенням в конкретних умовах.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи апелянта безпідставні з огляду на те, що п. 1.9. додатку №2 до договору поставки сторонами було підтверджено, що на момент укладення договору Позивач надав Відповідачу всю необхідну інформацію та ознайомив останнього з правилами та умовами ефективного і безпечного використання товару. Крім того, товар пройшов сертифікацію відповідності та відповідач здійснював експлуатацію зрошувальної машини протягом сільськогосподарських сезонів 2011 та 2012 років. Вважає рішення законним та об`єктивним, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник Позивача позицію, викладену у відзиві підтримав, просив рішення залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІФЕР" - постачальник (надалі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - покупець (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки №22-1/11-С/Г-Т від 22.11.2010 року (надалі - договір) строком дії з дати підписання до 31.12.2012р., а також додатки до нього. Закінчення строку його дії не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які залишились невиконаними (п. 8.2. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити одну зрошувальну машину фронтального типу, модель 290 m End Feed, Hosе Pull Linear Move System в повному комплексі (далі - товар) згідно з специфікацією та на умовах даного договору. Згідно додатку №1 до договору вартість товару складає 81 133,00 доларів США, що з урахуванням ПДВ (при курсі 1 долара США = 7,94 грн) становить 773 035 грн 22 коп.

25.03.2011р. Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 776228,61 грн, а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується накладною №УТ-00000180 від 25.03.2011р., яка підписана відповідачем без заперечень щодо невідповідності комплектації машини умовам договору (а. с. 18).

Пунктом 2 даного додатку встановлені наступні умови оплати товару:

10% попередня оплата - 9 735,96 доларів США до 10 грудня 2010 року;

70% попередня оплата - 68 151, 72 доларів США до 26 січня 2011 року;

20% оплата - 19 471,92 доларів США протягом 3-х днів з моменту закінчення монтажних робіт на підставі узгодженого акта приймання таких робіт.

Відповідно до п. 3.2. договору товар вважається прийнятим в повному комплексі (об'ємі) з моменту отримання його на складі уповноваженим представником покупця.

03.04.2011р. був складений акт приймання-передачі закінчених монтажних робіт до договору поставки №22-1/11-С/Г-Т від 22.11.2010р. щодо виконання належним чином та у повному обсязі монтажних робіт зрошувальної машини фронтального типу (товару). Відповідач від підпису акту відмовився без зазначення мотивів. За поставлений товар Відповідач сплатив всього 701 134,77 грн, що підтверджується виписками банку по рахунку ТОВ "Уніфер" за 30 листопада 2010 року (50 000,00 грн); за 01 грудня 2010 року (27 624,81 грн); за 05 січня 2011 року (49 000,00 грн, 50 000,00 грн); за 06 січня 2011 року (49 000,00 грн, 50 000,00 грн); за 10 січня 2011 року (49000,00 грн); за 11 січня 2011 року (49 000,00 грн, 49 000,00 грн, 50000,00 грн, 50 000,00 грн, 50 000,00 грн); за 12 січня 2011 року (48 509,96 грн); за 31 серпня 2011 року (40 000,00 грн, 40 000,00 грн).

У зв`язку із неповною оплатою вартості товару Позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованістю у сумі 75 093 грн 84 коп.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Як було зазначено вище, у п. 1 договору сторони визначили предмет договору, а саме зрошувальна машина фронтального типу, модель 290 m End Feed, Hosе Pull Linear Move System, а додатком №2 до Договору (п. 1.9.) сторони підтвердили, що на момент укладення Договору Позивач ознайомив Відповідача з правилами та умовами ефективного та безпечного використання зрошувальних машин компанії «Т-L», Сполучені Штати Америки. З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоведеним посилання апелянта на порушення позивачем норм Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» щодо неповідомлення його про особливості товару та не надання йому повної інформації про товар, яку останній повинен вимагати до укладання договору. Статтями 671-673 Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач, покупцю надано право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає умовам договору щодо асортименту (комплектності). Асортимент товару (його вид) прямо визначений договором та саме такий товар відповідно до накладної №УТ-00000180 від 25.03.2011р. був поставлений Відповідачу. Якість товару підтверджується сертифікатом відповідності (а.с. 80). Прийняття товару по кількості (асортименту, комплектності) здійснюється при передачі його покупцю. Товар був прийнятий Відповідачем без зауважень 25.03.2011р., що зазначено у накладній, та з цього часу перебуває у його використанні. Відтак, відповідач повинен виконати свої зобов'язання щодо повної оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на неправильність застосування судом першої інстанції цієї норми права безпідставне, оскільки ця норма права закріплює «свободу договору» та визначає, що сторони самі визначають умови договору з урахуванням вимог законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому сторони зобов`язані дотримуватись умов укладеного договору. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми права, що підлягають застосуванню та подані сторонами докази, колегія суддів вважає неправомірним обраний Відповідачем «спосіб самозахисту, який полягає у притриманні остаточної оплати за товар у сумі 75 093,84 грн», оскільки відповідно до Додатку №1 до Договору остаточна оплата за товар проводиться протягом 3-х днів з моменту закінчення монтажних робіт на підставі акту прийому - передачі робіт. Таким чином, строк оплати є таким, що настав, доказів сплати заборгованості за товар суду не надано, тому суд першої інстанції правомірно стягнув з Відповідачу суму боргу за товар - 75 093,84 грн.

Щодо претензій відповідача про неможливість використовувати машину на його полях з вини позивача, який не повідомив його про необхідність іншої комплектації такої машини колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" покупець має право, зокрема, на: вільний вибір продавця машини й способів її доставки, а також виконавця робіт, послуг з технічного сервісу, право звернення до суду, державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій за захистом порушених прав. Пунктом 4 статті 11 цього Закону передбачено право покупця розірвати договір і вимагати відшкодування збитків за наявності у роботах, послугах істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків. При наявності таких умов Відповідач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Апелянт посилається на незастосування судом норм ст. 13 та ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України, вважає, що Позивач припустився дій, які порушують його права, внаслідок чого суд мав відмовити у захисті його права. З цього приводу колегія суддів зазначає, що, по-перше, ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України не є імперативною, тобто такою, яка має бути застосована обов`язково до відповідних відносин, а, по-друге, судом не вбачається порушення Позивачем меж здійснення своїх цивільних прав та порушення прав Відповідача, внаслідок яких він втрачає право на отримання плати за проданий товар.

Також, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки предметом спору не являється якість поставленого товару та встановлення експертом придатності зрошувальної машини для використання у конкретних умовах не впливає на вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нікополь, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013р. у справі № 904/1077/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 23.05.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна