Постанова № 31366232, 09.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.

справа № 2а-7076/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Потапові К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року

у справі № 2а-7076/09/1170 (категорія статобліку – 2.11.8)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Тіко»

до: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про: визнання дій протиправним рішення,-

Встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-Тіко» (далі – ТОВ «Терра-Тіко», або – позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі – ДПІ у м. Кіровограді, або – відповідач) про:

- визнання дій посадових осіб відповідача під час здійснення перевірки з питань контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій аптечного пункту, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Г. Сталінграду, 16/17 протиправними;

- скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2009р. №0004072320.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не допускав порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО) та п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 р. № 614, а висновки перевіряючих не ґрунтуються на нормах Закону про РРО та інших нормативних документах, якими врегульовано питання організації проведення розрахунків за товари, суперечать фактичним обставинам справи, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року позов задоволено частково. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004072320 від 28.07.2009р. скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн. та 7145,20 грн., а всього на суму 8165,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано тим, що факт порушення позивачем норм п.12 ст.3 Закону «Про РРО» актом перевірки не підтверджується, у зв’язку з чим застосування штрафних санкцій у сумі 7145 грн.20 коп. не можна визнати обґрунтованим.

Суд також дійшов висновку, що рішення від 28.07.2009р. №0004072320 в частині застосування фінансової санкції в розмірі 1020 грн. за порушення п. 9 ст. 3 на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки особи, що здійснювали перевірку, не врахували тієї обставини, що у разі, коли об’єкт працює у цілодобовому режимі, то відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не з початку робочого дня.

В той же час, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем норм п.п.1,2,11 ст.3 Закону «Про РРО», а тому вимога щодо скасування рішення від 28.07.2009р. №0004072320 в частині застосування фінансової санкції:

- за порушення п. 1, 2 ст. 3 на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 690 грн.;

- за порушення п. 11 ст. 3 на підставі п. 6 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 85 грн.,

є такою, що не підлягає задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Кіровограді подала апеляційну скаргу, у якій вказує на необґрунтованість постанови та невірне застосування судом норм матеріального права. Просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року, у задоволенні позову - відмовити.

Як зазначає відповідач, рішення суду в частині задоволених позовних вимог не відповідає нормам матеріального права, зокрема п.2 ст.3, п.п.1,3 ст. 9 Закону «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно – правових форм і форм власності.

Отже, на думку відповідача, названий Закону зобов’язує відповідача здійснювати оприбуткування товару шляхом оформлення документів первинного бухгалтерського обліку.

Матеріали перевірки свідчать про те, що на момент перевірки за місцем реалізації товарів відсутні первинні документи на товар, що знаходиться в продажу, які є підставою для оприбуткування товари (накладні, товарно – транспортні накладні) на загальну суму 3572,6 грн. Зідно із ст. 20 Закону №265 до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач також вказує, що у разі, коли торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи. Враховуючи вищезазначене, обов'язкове роздрукування фіскального звітного чека щоденно є вимогою п. 9 ст. З Закону № 265/95-ВР, тому у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека на підставі л. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, висновки в акті перевірки від 04.07.09 №0452/11/28/23/31008130 (бланк №000838) зазначені перевіряючими у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача до суду не прибув, про час та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши апеляційну скаргу та інші матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, права позивача, які останній вважає порушеними, підлягають судовому захисту шляхом скасування податкового повідомлення – рішення, що виключає підстави для задоволення позову про визнання дій протиправними.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки позивача, що мала місце 04.07.2009р., складено акт (довідка) перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 9-10).

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 1, 2, 9, 11 ст. 3 Закону про РРО та п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 р. № 614

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

1) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2009р. №0004072320 (а.с. 11), яким до позивача:

- за порушення п. 1, 2 ст. 3 та на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі 690 грн.;

- за порушення п. 9 ст. 3 та на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі 1020 грн.;

- за порушення п. 11 ст. 3 та на підставі п. 6 ст. 17 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі 85 грн.;

- за порушення п. 12 ст. 3 та на підставі ст. 21 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі 7145,20 грн.,

В ході перевірки встановлено, що під час перевірки посадовим особами відповідача здійснено купівлю лікарського засобу «Терафлекс» на суму 138 грн. На суму покупки було роздруковано та видано фіскальний чек на суму 138 (а.с. 45).

При цьому в реквізиті вказаного фіскального чеку «найменування товару» міститься запис «анальгет. жароп».

Згідно ст. 1 «Визначення термінів» Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 р. № 614, найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СПД.

Найменування товару на етапі виробництва формується за визначеними правилами, при цьому виробник дотримується вимог стандартів на окремі види продукції.

Разом з тим, визначення товару як «анальгет жароп» не дає змогу однозначно ідентифікувати товар, оскільки вказане визначення є родовим і не вказує на індивідуальні ознаки, властиві тільки певному виду анальгетиків та жарознижуючих, наприклад: анальгін, баралгін, темпалгін і інш. Вказаний висновок також підтверджується наказом позивача №6 від 30.05.06р. (а.с. 23-29), зі змісту якого вбачається, що до групи товарів позначених як «анальгетики та жарознижуючі» може входити велика кількість препаратів, які характеризуються анальгетичними та жарознижуючими властивостями.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Також, п. 11 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи позивача, щодо додержання ним вимог пунктів 1, 2, 11 ст. 3 Закону про РРО є непереконливими та такими, що не приймаються судом до уваги, а тому вимога щодо скасування рішення від 28.07.2009р. №0004072320 в частині застосування фінансової санкції:

- за порушення п. 1, 2 ст. 3 на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 690 грн.;

- за порушення п. 11 ст. 3 на підставі п. 6 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 85 грн.,

є такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

В ході перевірки посадовим особами відповідача зроблено висновок, що позивачем не здійснено роздрукування фіскальних звітних чеків за: 23.10.2008р., 25.10.2008р., 17.01.2009р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 32-34), роздрукування фіскальних звітних чеків за вказані дні здійснено 24.10.2008р. об 00-01год., 26.10.2008р. об 00-08 год, 18.01.2009р. о 00-03год, та здійснено їх підклеювання у відповідний розділ книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ № 199 від 18.02.2002 року, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства, Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту.

Відповідачем під час перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення про застосування відповідної санкції не враховано, що аптечний пункт позивача працює в цілодобовому режимі, та не досліджено, коли було здійснено першу розрахункову операцію, виконану після попереднього Z звіту. А тому не враховано, що при цілодобовій роботі підприємства, Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не з початку робочого дня, на чому наполягає позивач.

Таким чином, рішення від 28.07.2009р. №0004072320 в частині застосування фінансової санкції в розмірі 1020 грн. за порушення п. 9 ст. 3 на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО є неправомірним та підлягає скасуванню.

Зазначений висновок також підтверджується доводами відповідача та його посиланнями на норми п.7 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо ре&тізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» № 199, у яких йдеться про те, що термін «щоденно» слід розуміти як «кожної робочої зміни», що не може перевищувати 24 години. В той же час, вимог стосовно того, що зміна, яка продовжується 24 години, повинна починатися в 00 годин 00 хв., постанова не містить.

Доказів стосовно того, що робоча зміна у аптечному пункті позивача 24.10.2008 року, 26.10.2008 року, 18.01.2009 року починалась саме 00 год. 00 хв., а не 00 год. 01 хв., відповідач не надав.

Стосовно вимоги щодо скасування рішення від 28.07.2009р. №0004072320 в частині застосування фінансової санкції в розмірі 7145,20 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО суд зазначає наступне.

В рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2009р. №0004072320 зазначено, що на підставі акту перевірки від 04.07.2009р. №0364/11/28/23/31008130 встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 9, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Зокрема за порушення п. 12 ст. 3 вказаного Закону застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 7145,20 грн.

Пунктом 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, то використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1,3 і 5 статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Матеріали перевірки свічать про те, що на момент перевірки за місцем реалізації товарів відсутні первинні документи на товар, що знаходиться в продажу, які є підставою для оприбуткування товару (накладні, товаро-транспортні накладні) на загальну суму 3572,6 грн.

Згідно із статтею 20 Закону «Про РРО» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказів наявності первинних документів на товари, позивач не надав.

Отже, висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів факт порушення позивачем норм п.12 ст. 3 Закону «Про РРО» не відповідають обставинам справи, що згідно ст. 202 КАС є підставою для скасування судового рішення.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – скасувати. Позов задовольнити частково. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004072320 від 28.07.2009 року скасувати в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 0,50 грн. (п’ятдесят копійок).

Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004072320 від 28.07.2009 року скасувати в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 0,50 грн. (п’ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАСА України

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко