Ухвала суду № 31364098, 22.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року справа №2а/1270/10350/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.,

у письмовому провадженні розглянувши апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» та Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01квітня 2013 року (головуючий І інстанції - Твердохліб Р.С.) за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання недійсним та скасування вимог про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

До Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулосьЗакритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання недійсним та скасування вимог про сплату боргу. (а.с.2,3)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01квітня 2013 р. у справі № 2а/1270/10350/2012 позов закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до управління Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними та скасування вимог про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. в частині 20537,49 грн., від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн., в частині 20537,49 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн. - задоволено частково. Скасовано вимогу управління Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області від 05 листопада 2012 року № Ю-211 про сплату закритим акціонерним товариством «Чарівне дійво» (код ЄДРПОУ 00444777) суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 311770,34 грн. Скасовано вимогу управління Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області від 05 грудня 2012 року № Ю-212 про сплату закритим акціонерним товариством «Чарівне дійво» (код ЄДРПОУ 00444777) суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 311770,34 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» (місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. К. Лібкнехта, 19, код ЄДРПОУ 00444777) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2110,48 грн. (а.с. 174-181)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Управління пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняте нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. (а.с.186-190)

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Закрите акціонерне товариство «Чарівне дійво» подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року в частині відмови визнати недійсною та відмінити Зобов'язання від 05.11.2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. в частині 20537,49 грн. та Зобовязання від 05.12.2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. в частині 20537,49 грн. - відмовити; в зазначеній частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог: визнати недійсним та відмінити Зобов'язання від 05.11.2012 року № -211 на суму 32641,97 грн. в частині 20537,49 грн. та Зобовязання від 05.12.2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. в частині 20537,49 грн.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Чарівне дійво» зареєстровано як платник єдиного внеску в управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з 02 вересня 1996 року. (а.с. 56).

Управлінням Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області винесено вимоги про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн., від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн. (а.с. 5-6).

Колегія суддів зазначає, що спірні вимоги про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн. винесені за приписами статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які утворились під час дії Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечувалось сторонами та підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком грошових вимог закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» (а.с. 154-163, 164-168).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наводяться в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний: вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати - протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України (пункт 2); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6).

Страхові внески до солідарної системи у відповідності із частиною 1 статті 19 Закону № 1058 нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Страхові внески до Накопичувального фонду у відповідності із частиною 2 статті 19 Закону № 1058 нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб, а для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.

Нарахування страхових внесків відповідно до частин першої та другої цієї статті, здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням отримувача. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати (частини 3, 5 і 6 статті 19 Закону № 1058).

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, утому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 Закону № 1058).

Згідно з частиною 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), наякі відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків; неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів; якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами. Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058:

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (частина 2);

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина 3);

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (частина 15).

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області винесені вимоги, щодо заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які утворились під час дії Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за приписами статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Винесення управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області вимог про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн. не за приписами статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не в порядку, передбаченому пунктом 8 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 є підставою для їх скасування.

Про необхідність формування управліннями Пенсійного фонду України після 1 січня 2011 року вимог щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла до 01 січня 2011 року саме таким чином, свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 03 липня 2012 року у справі № 21-157а12 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25300159) за наслідками розгляду справи за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо позовних вимог про скасування вимог управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. в частині 20537,49 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. в частині 20537,49 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платникам єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першоїстатті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Базовим звітним періодом для закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» є календарний місяць.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу)

Як вже зазначалось, закрите акціонерне товариство «Чарівне дійво» зареєстровано як платник єдиного внеску в управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з 02 вересня 1996 року як платник страхових внесків та з огляду на положенняЗакону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» закрите акціонерне товариство «Чарівне дійво» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;

- територіальний орган Пенсійного фонду, серед іншого, застосовує до платника єдиного внеску штраф за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску;

- суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення;

- суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску;

- строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» станом на 01 листопада 2012 року утворилась заборгованість у сумі 32641,97 грн. та станом на 01 грудня 2012 року заборгованість в сумі 33860,06 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 57-59).

Порядок стягнення заборгованості з платників встановлений Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року за № 21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку «б» та/або «в» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

Встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, відповідно до вимог частини 4статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 05 листопада 2012 року було сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-211 на суму 32641,97 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. (а.с. 5-6).

Зазначені вимоги про сплату єдиного внеску сформовані на підставі даних карток особових рахунків платника єдиного внеску - закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» на всю суму боргу станом на 01 листопада 2012 року та 01 грудня 2012 року, відповідно до вимог пункту 6.4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року за № 21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. відповідають нормам діючого законодавства, порушень при їх формуванні та надісланні судом не встановлено. Оскаржувані вимоги винесені повноважним на те органом в установлений законом строк.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо не прийнятт до уваги посилання представника позивача на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/4400/2012 за позовом закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до управління Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними та скасування вимог про сплату боргу від 04 травня 2012 року, оскільки зазначеним судовим рішенням скасована вимога відповідача від 04 травня 2012 року № Ю-25 в частині стягнення з позивача єдиного внеску у розмірі 20537,49 грн., тобто заборгованості, яка утворилась за інший період, а саме станом на 01 травня 2012 року.

Разом із цим з матеріалів справи вбачається, що суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені у спірних вимогах про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн. утворились станом на 01 листопада 2012 року та 01 грудня 2012 року. Зазначена заборгованість самостійно визначена закритим акціонерним товариством «Чарівне дійво» у додатках 4 звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України та відображена у картках особового рахунку платника єдиного внеску - закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» за спірний період (а.с. 60-139).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до управління Пенсійного фонду у м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними та скасування вимог про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 32641,97 грн. в частині 20537,49 грн., від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 33860,06 грн., в частині 20537,49 грн., від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів правомірності винесення вимог про сплату боргу від 05 листопада 2012 року № Ю-211 на суму 311770,34 грн. та від 05 грудня 2012 року № Ю-212 на суму 311770,34 грн., що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» та Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі № 2а/1270/10350/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі № 2а/1270/10350/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко