Постанова № 31363704, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15482/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьвої І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Черемісова О.А.

від відповідача : Лобата О.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті», звернулось з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.08.12 №0000031520/16898/10/15-17-2/25112243, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16109 грн.. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач не погоджується з висновком, викладеним в акті перевірки відповідача, про відсутність права на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року у сумі 12 428 008,00 грн., у зв'язку із не підтвердженням факту сплати залишку від'ємного значення за травень 2012 року у сумі 16 109,00 грн., а саме по контрагенту ТОВ «Маштехімпорт» у сумі 96651,78 грн. Всі підтверджуючи документи відповідачу під час перевірки надавались. Надавались документи і одночасно з запереченнями до акту перевірки, але ж до уваги не були прийняті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення у яких зазначив, що під час перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року встановлено, що у порушення п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14,п. 200.4 ст.200. ПК України позивачем не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення саме червня 2012 року у сумі 16109,00 грн. Представник відповідача просив позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті» є юридичною особою, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№542643 (т.3 а.с. 16)

Відповідачем, було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року. Підчас перевірки встановлено, що позивачем на порушення п.14.1.18 п.14 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України надано податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за червень 2012 року та не підтверджено факт сплати частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів за травень 2012 року по контрагенту ТОВ «Маштехімпорт» у сумі 96651,84 грн.. З наданих до перевірки документів (виписки банка) не є можливим встановити факт сплати саме цієї частини від'ємного значення та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом податкових періодів.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 09.08.12 №289/15-17/2-25/12243, та прийнято податкове повідомлення - рішення 29.08.12 0000031520/16898/10/15-17-2/25112243, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16109 тис. грн.

Відповідно до п.п. 14.1.18. п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181. п.14.1 ст14 ПК України).

У п. 198.3. ст..189 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але

не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Право платника податку податків на податковий кредит з ПДВ, відповідно до ст. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст.201 ПК України, підтверджується податковою накладною (крім випадків встановлених п.201.11. ст..20 ст.201 ПК України), вичерпній перелік обов'язкових реквізитів якої визначений за ст.. 201 ПК України та митними деклараціями, оформленими відповідно до вимог законодавства.

У ст..200 ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У

разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій

декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація

надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що за даними декларації (рядок 12.1) за травень 2012 р до Державного бюджету України при митному оформленні імпортних товарів було сплачено 10974935,00 грн. (т.1 а.с. 34). За даними декларації за червень 2012 року від'ємне значення податку складає 12428008,00 грн. (т.1 а.с. 84). До декларації за червень 2012 року позивачем було надано заяву (додаток 4) про повернення суми бюджетного відшкодування 12428008,00 грн.

При перевірці даних заявлених в декларації відповідачем не прийнято у якості підтвердження факту оплати по контрагенту ТОВ «Маштехімпорт».

Згідно з наданими, у якості доказів платіжних доручень позивачем ТОВ «Маштехімпорт» було сплачено:

- платіжним дорученням від 16.05.12 №44086 на сума 37805,81 грн., призначення платежу «передплата за тєн., датчики,модулі згідно рахунку від 23-30/03/2012 №319,295,320 в т.ч. ПДВ 6300,97 грн.» (т.1 а.с.160)

- платіжним дорученням від 15.05.12 №43922 на суму 56486,87грн., призначення платежу « передплата за мотор згідно рахунку від 15.05.12 №514 в т.ч. ПДВ 9414,48 грн.» (т.1 а.с. 168)

- платіжне доручення від 15.05.12 №43921 на суму 2359,10 грн. призначення платежу «передплата за модуль згідно рахунку від 21.03.12 №293 в т.ч. ПДВ 393,18 грн.» (т. 1 а.с. 171).

Відповідно до п.3.3 договору від 13.04.11 №0428/7/11 укладеного між ТОВ «Маштехімпорт» та позивачем на прийняття продукції електротехнічного призначення, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією, то покупець здійснює сплату по безготівковому рахунку з використанням платіжних доручень шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у 15-денний термін з моменту отримання рахунку.(т.1. а.с.152).

Судом встановлено, суми вказаними платіжними дорученнями були сплачені відповідні рахунки від 23-30/03/2012 №319,295,320, від 15.05.12 №514, від 15.05.12 №43921 (т.1 а.с. 161-163, 170, 172).

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.04 №22 (далі Інструкція), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У судовому засіданні представником відповідачем було зазначено, що лише тому що у платіжних дорученнях було відсутнє посилання на договір, відповідачем було зроблено висновок про не підтвердження фактичної сплати спірної суми, до інших документів претензій не має, вони наявні та не визивають сумнівів.

Позивачем надано довідку від 12.12.12 №3025/11/927, що між позивачем та ТОВ «Маштехімпорт» було укладено договір від 13.04.11 №0428/7/11, інших договорів з зазначеним контрагентом в період з 13.04.11 на дату надання довідки з вказаним підприємством не укладалось.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов, Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті», до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.08.12 №0000031520/16898/10/15-17-2/25112243, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16109 грн., задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.08.12 №0000031520/16898/10/15-17-2/25112243, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16109 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» витрати по сплаті судового збору у розмірі 161грн. 09 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 19 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.