Ухвала суду № 31363669, 15.05.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/5185/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров Андрій МиколайовичНомер провадження 22-ц/788/703/13 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Лузан Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 лютого 2013 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа-Реєстраційна служба України Сумського міського управління юстиції

про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 лютого 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа: Реєстраційна служба України Сумського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № 17/К-2008/169 від 05 вересня 2008 року в розмірі 85 238,02 доларів США та 914 873 грн. 85 коп., в тому числі: заборгованість за основним боргом 44 747, 87 доларів США, що складає по курсу НБУ станом на 12 березня 2012 року 357 423 грн. 61 коп.; заборгованість по нарахованих відсотках 734,95 доларів США, що становить по курсу НБУ станом на 12 березня 2012 року 5 870 грн. 41 коп.; заборгованість за простроченими відсотками 27 481,20 доларів США, що складає по курсу НБУ станом на 12 березня 2012 року 219 506 грн.08 коп. заборгованість по пені - 914 873 грн. 85 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» права від свого імені продажу будь-якій особі: трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 83,38 кв.м, власником якої є ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ціною реалізації не нижче оцінки суб'єкта оціночної діяльності дійсної на момент продажу.

Визнано за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» право, в тому числі, але не обмежуючись:

1. Всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу квартири АДРЕСА_1;

2. Підпису договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1;

3. Отримання за заявою дубліката технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 від Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції;

4. Здійснення будь-яких платежів, що стосуються продажу квартири АДРЕСА_1;

5. Отримання витягу з реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_1;

6. Отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1;

7. Замовлення оцінки квартири АДРЕСА_1 у суб'єкта оціночної діяльності за вибором ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

Виселено та знято з обліку мешканців квартири АДРЕСА_1: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6;

Знято всі види арештів та заборони відчуження, які зареєстровані органом державної виконавчої служби на квартиру АДРЕСА_1;

Надано дозвіл ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за власною заявою одноособово скасувати в реєстрі у нотаріуса обтяження стосовно квартири АДРЕСА_1 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05 вересня 2008 року (реєстраційний номер 7867511, контрольна сума ЗБВЗД0А6А7) в Державному реєстрі іпотек від 05 вересня 2008 року (реєстраційний номер 7867732, контрольна сума 9Е38Д258ЕВ).

Передано в управління до моменту продажу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» квартиру АДРЕСА_1;

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у дольовому порядку сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 3 282 грн., тобто з кожного по 1 094 грн., та витрати, пов'язані з опублікуванням оголошення в сумі 1 331 грн., тобто по 443 грн. 66 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити.

При цьому зазначає, що при вирішенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд фактично має встановити розмір заборгованості відповідачів перед банком., однак заборгованість на день розгляду справи є спірною, а між сторонами існує спір щодо визначення розміру заборгованості.

Зокрема, рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.06.2010 року з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором на суму 498 134,53 грн., а розмір нарахованої на день пред'явлення до суду заборгованості у даній справі складає за розрахунком банку 85 238, 02 доларів США та 1 859 595,55 грн.

Вважає, що на момент пред'явлення нового позову, рішення за яким є предметом апеляційного оскарження, минуло біля двох років, при цьому банком була нарахована сума заборгованості та пені й за цей період часу, однак на час розгляду справи відсутнє рішення суду про стягнення з відповідачів іншої частини заборгованості, що робить дану заборгованість спірною, а ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки передчасним.

Також зазначає, що позивачем розмір заборгованості був визначений станом на 12 березня 2012 року та не визначався на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто станом на лютий 2013 року, а тому, вважає, що однорічний строк на стягнення суми пені взагалі сплив і у суду не було жодних підстав для визначення розміру заборгованості з урахуванням пені.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заборгованості та визначив розмір заборгованості відповідачів перед банком як за період до ухвалення рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 червня 2010 року так і після його ухвалення по 12 березня 2012 року, визначивши розмір заборгованості по пені за один рік.

Звертає увагу на те, що під час розгляду справи представником відповідачів була подана заява про зменшення розміру пені судом у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідачі є непрацездатними пенсіонерами, а тому з урахуванням майнового стану відповідачів, з них підлягає стягненню пеня у розмірі 2 000 грн.

Також вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не звернув уваги на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, оскільки банк позивача надав кредитні кошти в розмірі 58 000,00 доларів США, а пред'явив вимогу про стягнення з відповідачів пені в розмірі 1 859 595,55 грн., що свідчить не лише про значне перевищення розміру пені над отриманими кредитними коштами, але й про порушення моральних засад суспільства при визначенні такої значної суми пені.

Крім того, не погоджується з рішенням суду про примусове виселення зі спірної квартири, оскільки позивачем не надані докази отримання відповідачами вимоги про виселення і жоден з них її не отримував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_7, яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Шевлякова Сергія Володимировича, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», місцевий суд, з урахуванням положень ст.ст. 572, 589,590, 1054 ЦК України, дійшов до висновку, що відповідачі належним чином взятих на себе за договорами зобов'язань не виконують, а тому необхідно задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія вважає висновок суду законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено кредитний договір № 17/К-2008/169, за умовами якого останнім був наданий кредит ОСОБА_4 у розмірі 58 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 16 % річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 вересня 2023 року (т.1 а.с. 11-12).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язувався здійснювати погашення заборгованості відповідно до графіка погашення кредиту: до 10 числа кожного місяця по 323 долари США та додаткового сплачувати проценти за користування кредитом, але ОСОБА_4 несвоєчасно та в не в повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту, що призвело до виникнення заборгованості.

У забезпечення повернення кредитних коштів з відповідачами був укладений іпотечний договір від 05 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1989, предметом якого є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 83,38 кв.м., житловою площею 54,30 кв.м.(т.1 а.с.13-15).

Вартість предмета іпотеки, визначена іпотечним договором на випадок примусового стягнення складає 397 600 грн. З часу передання відповідачами житла в іпотеку ( 2008 рік) вартість нерухомості у м. Суми знизилися у два рази. Вартість саме іпотечного майна становить на квітень 2012 року 198 800 грн.

Відповідно до п. 8.4.8 Іпотечного договору передбачене право позивача достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми основного зобов'язання, в тому числі кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки.

Згідно ч.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦІК України обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного

законодавства.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою,

заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту ст.590 ЦК України вбачається, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст.1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернутикредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст.38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, порядок та процедура такого продажу.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.3 ст.257 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі..

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Згідно положень ч.1 ст. 40 цього Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Заборгованість за кредитним договором підтверджується наданим суду розрахунком (а.с.10-1-4,т.2). Спору з приводи заборгованості не вбачається.

Не спростовують рішення суду доводи апеляційної скарги в частині не застосування судом строку позовної давності при нарахування пені, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, пеня нарахована Банком за останній рік перед зверненням до суду і за інші періоди не нараховувалась.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення судом при постановленні рішення вимог Закону «Про іпотеку» щодо неповідомлення відповідачів про наміри банку звернути стягнення на предмет іпотеки та виселення, так як у матеріалах справи є докази направлення всім відповідачам рекомендованою поштою повідомлень про наявну заборгованість, при несплаті якої відповідачі попереджені про звернення стягнення на предмет іпотеки та повідомлень про виселення з іпотечної квартири (а.с.47-52, т.1).

Апелянтом не надано доказів на підтвердження її матеріального становища, за наявності яких можливо було б зменшити розмір неустойки. Перебування на пенсії само по собі не свідчить по важке матеріальне становище.

Колегія суддів також не може погодитись і з доводами апеляційної скарги в тій частині, суд безпідставно, у спосіб, не передбачений Цивільним кодексом, надав Банку ряд повноважень, оскільки ті повноваження, які за рішенням суду надані Банку, направлені на забезпечення виконання рішення суду при реалізації іпотечного майна.

Оскільки судом першої інстанції постановлено рішення, які відповідає зібраним у справі доказам і ґрунтується на законі, воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга-без задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: