Ухвала суду № 3136314, 15.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-34861/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року                                                                                            м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.

при секретарі                                  Коваль Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на ухвалуЗапорізького апеляційного господарського судувід 13.10.2006р.

у справі№ 11/281/06-АП господарського суду Запорізької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Полонія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.06.2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2006р., позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 31.03.2006р. № 0000071321/0 про визначення ТОВ «Полонія» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в загальній сумі 164003,00 грн., в тому числі 109335,00 грн. – основний платіж, 54668,00 грн. – штрафні санкції.

Судові рішення вмотивовані тим, що податковий орган як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, що передбачає в тому числі надання суду пояснень щодо встановлених перевіркою платника податків обставин та письмових доказів, що підтверджують ці обставини, враховуючи те, що платник податків заперечує проти таких обставин з посиланням на документи первинного обліку, в судовому процесі не довів встановлений актом перевірки від 22.03.2006р. № 5/08-07/22143875 факт відвантаження позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Трансторг» дизпалива об’ємом 208258 л загальною вартістю 524810,16 грн. з ПДВ – 87468,36 грн., а відтак факт заниження позивачем валових доходів за ІVквартал2004 року на 437341,74 грн.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Полонія» за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., від 22.03.2006р. № 5/08-07/22143875, про заниження вказаним платником податків валових доходів ІVкварталу2004 року на суму 437341,74 грн. При цьому як на підставу для такого висновку контролюючий орган послався в акті перевірки на податкову накладну від 27.12.2004р. № 2761, виписану ТОВ «Полонія» на суму поставки дизельного палива ТОВ «Трансторг» - 524810,16 грн., в тому числі ПДВ – 87468,36 грн., та включену до реєстру податкових накладних за 27.12.2004р. та книги обліку продаж товарів /робіт, послуг/ за грудень 2004р.

Зазначені обставини продажу дизельного палива ТОВ «Трансторг» в грудні 2004 року на загальну суму 524810,16 грн., виписування цьому підприємству податкової накладної та відтворення такої господарської операції в податковому обліку позивач в судовому процесі заперечував і в підтвердження хибності цих обставин надав суду копію податкової накладної від 27.12.2004р. № 2648 на суму поставки дизельного пального – 524810,16 грн., в тому числі ПДВ – 87468,36 грн., виписаної ТОВ «Полонія» товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Азов-Січ»; копію книги обліку продаж товарів /робіт, послуг/ по господарським операціям з ТОВ «Трансторг» за грудень 2004 року, в якій відсутня фіксація господарської операції з відвантаження цьому підприємству дизельного палива 27.12.2004р. за податковою накладною № 2761; копію акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Полонія» та ТОВ «Трансторг» станом на 31.12.2004р., згідно якого сальдо на 01.12.2004р. – 231038,70 грн., обороти за грудень 2004 року – 0 грн., сальдо на 31.12.2004р. – 231038,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону, що діяла станом на 27.12.2004р., валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

            Згідно підпункту 4.1.1 вказаного пункту валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

            При цьому продажем товарів в розумінні названого Закону є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів/пункт 1.31 статті 1/.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку/підпункт 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону/.

З аналізу наведених норм випливає, що відтворення показників господарської операції в податковому обліку з податку на прибуток є наслідком здійснення такої господарської операції в господарській діяльності платника податку. За відсутності самої господарської операції, відсутні підстави для відображення показників цієї господарської операції в податковому обліку.

За встановленого судом факту нездійснення ТОВ «Полонія» поставки дизельного палива ТОВ «Трансторг» на суму 524810,16 грн., в тому числі ПДВ – 87468,36 грн., за податковою накладною від 27.12.2004р. № 2761 відсутні підстави для скасування постановлених у справі судових рішень та задоволення касаційної скарги з мотивів порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                             підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Голубєва Г.К.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.