Ухвала суду № 31362869, 14.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12026/11/0170/2

14.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 2/10.25 від 21.01.13

за участю, Прокуратури АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 31.01.13 по справі № 2а-12026/11/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (пров. Персиковий, 2, с.Скворцове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97544)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, за участю Прокуратури АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000532302 від 27.04.2011р. в частині зменшення розміру від'ємного значення по ПДВ за січень-грудень 2010р. на 1966331,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим №0000472301 від 27.04.2011р. в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3313134 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 828283,50 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача та представник Прокуратури АР Крим у судове засідання 14.05.13р. не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ, правонаступником якої є відповідач, проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 07.04.2011р. був складений акт №501/23-02/34582572.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення позивачем п.п.4.1 ст.4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010р. на суму 3314320 грн., порушення п.п. 7.2.1, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого встановлено заниження від'ємного значення ПДВ у сумі 1981642 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 27.04.2011р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000472301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3314320 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 828580 грн., та № 0000532302, згідно з яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ за січень-грудень 2010р. на 1981642 грн.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення господарської діяльності позивачем в період часу, що перевірявся, діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.32 ст.1 якого зазначав, що господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Стаття 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Податковий орган при проведенні перевірки позивача встановив порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 33314320 грн. з причин заниження валового доходу у 2 кварталі 2010р. на 4746,31 грн., необґрунтованого завищення валових витрат в наслідок безпідставного віднесення до їх складу коштів, витрачених на виконання правочинів, укладених з ПП «Югсервіс», ПП «Отіс-Групп», Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, не проведення коригування суми собівартості поверненої продукції з простроченим терміном споживання. Зменшуючи від'ємне значення ПДВ, податковий орган приймав до уваги відсутність товарно - транспортних накладних на поставку сировини ПП«Отіс-Групп», Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, подвійного включення сум ПДВ, визначеного у податкових накладних, оформлених ТОВ «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз», ТОВ « Інтермік - Харчові технології».

Як вбачається з висновку судової бухгалтерської експертизи №5 від 03.12.2012 р., висновки податкового органу, викладених у акті перевірки №501/23-02/34582572 від 07.04.2011р. щодо заниження валових доходів на суму 4746 грн. та податку на прибуток на суму 1186 грн. є обгрунтованими.

Також висновком зазначено, що платник податків шляхом перерахування приросту балансової вартості готової продукції відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» откорегував вартість матеріальної складової поверненої продукції з простроченим терміном споживання у розмірі 3967833 грн. у залишках готової продукції.

Експертами було встановлено правильність відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку його витрат на виготовлення продукції, яка в подальшому була повернута з причин прострочення терміном її споживання .

В експертному висновку зазначено, що твердження податкового органу у частині необхідності зменшення валових витрат позивача за період часу, що перевірявся, на 1190265,43 грн. не можна визнати обґрунтованими в наслідок того, що під час повернення готової продукції платником податків матеріальна частина продукції не корегувалась, що відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», положення якого не встановлюють обов'язок платника податків коригування в особовому порядку валових витрат у разі повернення готової продукції.

За результатами вивчення документів бухгалтерської та податкової звітності позивача за період часу, що перевірявся, встановлено придбання товарів (отримання послуг) у ТОВ «Отіс-Групп» на суму з ПДВ 1957903,88 грн., СПД ОСОБА_1 з ПДВ - 8108864,77 грн., ПП «Югсервіс» з ПДВ - 3660358,77 грн., ПП «ЗелмАгропро» з ПДВ - 747597,60 грн., всього на суму разом з ПДВ 14474724,32 грн. Відповідно до перинних бухгалтерських документів позивача в період часу з 01.01.2010р. по 31.12.2010 р. ним проведена оплата товарів (послуг) придбаних у ТОВ «Отіс-Групп», СПД ОСОБА_1, ПП «Югсервіс», ПП «ЗелмАгропро» на суму разом з ПДВ 15852120,27 грн., за даними бухгалтерського обліку рахується переплата.

Експертом також зазначено, що знайшов підтвердження факт використання позивачем в його господарській діяльності продукції, придбаної в період часу, що перевірявся, у ТОВ «Отіс-Групп», СПД ОСОБА_1, ПП «Югсервіс», ПП «ЗелмАгропро» вартістю 12062270, 27 грн. (без ПДВ).

Первинними документами бухгалтерського обліку позивача підтверджено придбання ним в період часу, що перевірявся, товару (послуг) у ТОВ «Б.К.ТрейдКомпані», ТОВ «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз» на суму 621751,02 грн. (в тому числі ПДВ), вартість яких була сплачена у розмірі 324919,11 грн.

На ПДВ у розмірі 103625,17 грн. були оформлені податкові накладні у листопаді, грудні 2009 р., які платником податків не були включені до реєстру податкових накладних за вказаний період часу, а були включені в реєстр за січень-лютий 2010р. на ПДВ у розмірі 103625,17 грн.

Експертом зазначено, що у вересні 2010р. позивач двічі включив до складу податкового кредиту за вересень 2010р. податкові накладні, в яких сума ПДВ зазначена у розмірі 15310,25 грн., в наслідок чого підлягає зменшенню на вказану суму податковий кредит по ПДВ за вересень 2010 р., а також бюджетне відшкодування рядку 26 декларації по ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2011р. позивачем продукція, яка була повернута в період часу, що перевірявся, з причин прострочення терміном її споживання, була реалізована як корм для худоби, що підтверджує обґрунтованість віднесення до складу його витрат, кошті, витрачених на її виготовлення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність нарахування податковим органом податкових зобов'язань по податку на прибуток у сумі 1186 грн., зменшення від'ємного значення по ПВД у розмірі 15310,25 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.13р. по справі №2а-12026/11/0170/2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.13р. по справі №2а-12026/11/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян