Ухвала суду № 3136065, 19.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10537/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________________________________________________________________________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” червня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 19.06.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005р. та рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.01.05р.

у справі № 6/505

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Внештранс"

до                   Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Внештранс"звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом та доповненням до нього, відповідно до якого просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Ленінської ДПІ у м. Миколаєві №0000152201/1/962 від 22.09.03р., №0000152202/0/962 від 09.07.03р. та першу податкову вимогу від 06.08.03р. № 1/533.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.01.05р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, позов ТОВ "Внештранс" задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005 та рішення господарського суду Миколаївської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. ст. 2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. №185/94.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом  першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням Ленінської ДПІ у м. Миколаєві №0000152201\1\962 від 22.09.03р. позивачу, з посиланням на частину першу ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від

23 вересня 1994 року № 185/94-ВР визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафної (фінансової) санкції у сумі 950491,67 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Ленінської ДП1 у м. Миколаєві №0000152202\0\962 від 09.07.03р. з посиланням на п.2 ст. 16 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання І валютного контролю" від 19 лютого 1993 р.№15-93 та п. 2.7 розділу 2 "Положення про валютний контроль" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000р. № 49 позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафної (фінансової) санкції у сумі 4 250 грн..

 Також, у зв'язку з несплатою штрафної санкції визначеної у податковому повІдомленні-рішенні №0000152202\0\962 від 09.07.03р., відповідач направив позивачу першу податкову вимогу від 06.08.03р. № 1/533 про сплату податкового боргу у сумі 4335 грн.

Підставою оформлення та направлення податкових повідомлень-рІшень №0000152201/1/962 від 22.09.03р., №0000152202/0/962 від 09.07.03р. Ленінська ДНІ у м. Миколаєві зазначила акт перевірки № 156/23-01-120-31497652/158 від 07.07.03р.

Відповідно до даного акту на думку ДПІ ТОВ "Внештранс" допустило порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які виразилися в тому, ТОВ не ввезло на митну територію України товар, що придбався згідно із зовнішньоекономічним контрактом №56/01 від 05.11.2001р. та не задекларувало до 25.10.02р.кошти перераховані за кордон по даному контракту.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди посилались на відсутність з боку позивача порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності зазначених у акті перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до контракту №56/01 від 05.11.2001р. фірма "UnionТгаdingLLС" FloridaUSA(продавець) зобов'язалася поставити, а ТОВ "Внештранс" (покупець) прийняти і оплатити дизельне пальне марки МGО у кількості 110 тн. та мазут марки IFО-30 у кількості 610 тн.

За умовами контракту фірма зобов'язалася поставити товар на судно М.Судец: - дизельне пальне на рейді Лас Пальмас, а мазут у прибережній зоні Мавританії.

Разом з тим, 05.11.01р. ТОВ "Внештранс" за договором купівлі продажу від 05.11.2001р. б/н продало ТОВ "Інтерфлот" товар придбаний за контрактом №56/01 від 05.11.2001р., що підтверджується копією договору купівлі продажу від 05.11.2001р. б/н та актом перевірки №26-209/191 від 24.09.2002р., з якого вбачається, що ТОВ "Внештранс" не здійснювало ніяких інших операцій із предметом поставки за контрактом №56/01 від 05.11.2001р.

На виконання контракту №56/01 від 05.11.2001р. ТОВ "Внештранс" перерахувало за межі України валютні кошті у сумі 176700 дол. США (по курсу НБУ 935891,55 грн.) а фірма "UnionТгаdingLLС" FloridaUSAвідповідно до умов контракту поставила 06.112001р. - дизельне пальне, а 24.11.01р. мазут, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі товару.

На виконання умов договором купівлі продажу від 05.11.2001р. б/н ТОВ "Інтерфлот" здійснило оплату товару шляхом перерахування на рахунок ТОВ "Внештранс" 15.01.02р. 520000 грн., та 17.01.02р. 417136,81 грн., а всього за договором купівлі-продажу 937136,81 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача.

Із наведеного вище вбачається, що станом на 05.11.01р. у ТОВ "Внештранс" було відсутнє майно за межами України, а оплата за продане позивачем за межами України майно була здійснена в межах строків передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994р. №185/94-ВР.

Також на момент зазначений у акті перевірки № 156/23-01 -120-31497652/158 від 07.07.03р. на 25.10.02р. у ТОВ "Внештранс" було відсутнє майно або кошти за межами України.

За таких обставин у Ленінської ДПІ у м. Миколаєві були відсутні підстави для оформлення та направлення ТОВ "Внештранс" податкових повідомлень-рішень №0000152201/1/962 від 22.09.03р., №0000152202/0/962 від 09.07.03р. та першої податкової вимоги від 06.08.03р. №1/533 у зв’язку з зазначені акти підлягають визнанню недійсними.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві задоволенню не підлягає, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 14.06.2006 року та постанова господарського суду м. Києва від 30.01.2006 року у справі №46/644-А – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005р.та рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.01.05р.у справі №6/505 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду                                                    М.О.Федоров