Ухвала суду № 3136064, 19.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10279/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” червня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

Суддів Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 19.06.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерськомурайоні м. Києва

на рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2005р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р.

у справі№ 33/36

запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАК -ЕРА"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАК-ЕРА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києвапро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.10.2004р. № 343/26-062/0 та першої податкової вимоги від 01.12.2004р. № 1/6589.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2005р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 у справі № 33/36, позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р. у справі № 33/36 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2004р. №343/26-062/0 (т. 2 а. с. 21) з посиланням на пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу ПП "ПАК-ЕРА" визначено податкове зобов'язання з податку на додану у сумі 455115 грн., 227557 грн. - штрафні (фінансові) санкції, усього на суму 682672 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення видане на підставі висновків акта перевірки № 94/26-21/30306667 від 25.10.2004р. «Про результати проведення позапланової документальної перевірки ПП “ПАК-ЕРА” з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна компанія «Легата» за 2002-2003рр.».

В акті перевірки зазначено, що між ПП "ПАК-ЕРА" (покупець) та ТОВ "Комерційна компанія “'Легата” (продавець) було укладено договори:

- від 12.0б.2002р. №20-02 па поставку товару - скляного посуду. Строк, асортимент товару, кількість та ціна (з урахуванням ПДВ) по кожній конкретній партії товару визначаються сторонами додатково перед кожною поставкою кожної партії товару та зазначаються в товаросупровідних документах;

- від 12.06.2002р. №20-02/1 на поставку товару - крончатої пробки. Строк, асортимент товар), кількість та ціна (з урахуванням ПДВ) по кожній конкретній партії товару визначаються сторонами додатково перед кожною поставкою кожної партії товару та зазначаються в товаросупровідних документах.

Продавцем (ТОВ "Комерційна компанія "Легата") товар поставлено відповідно до умов договорів та виписано покупцю (ПП "ПАК-ЕРА") податкові накладні на загальну суму 2 776 349.12 грн. (в т.ч. ПДВ - 462 724,85 гри.). Зазначені податкові накладні відображені позивачем в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) по датах їх отримання.

Також в акті перевірки від 25.10.2004р. зазначено, що Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва №2-3962/8 від 29 липня 2004р. визнано недійсними статут та установчий договір ТОВ "Комерційна компанія "'Легата" з моменту державної реєстрації підприємства, скасовано державну реєстрацію ТОВ "Комерційна компанія "Легата" в якості платника податку на додану вартість та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №37026476 від 11.06.2002р. з моменту видачі.

З матеріалів справи вбачається, що договори № 20-02 від 12.06.2002р., № 20-02/1 від 12.06.2002р., укладені між позивачем та ТОВ «Комерційна компанія «Легата», фактично виконані обома сторонами договору. Факт реалізації ТОВ "Комерційна компанія "Легата" товарів підтверджується податковими накладними. Факт оплати позивачем поставлених товарів підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (в матеріалах справи).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач мав право на віднесення витрат по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товару на користь продавця ТОВ "Комерційна компанія "Легата" до податкового кредиту відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На момент складання податкових накладних ТОВ "Комерційна компанія "Легата" остання була зареєстрована платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Отже, мала право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

За таких обставин в 2002-2003р. позивач при формуванні податкового кредиту положень ч. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не порушував.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерськомурайоні м. Києва задоволенню не підлягає, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р. та рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2005р. у справі № 33/36 залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 14.02.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2005р. у справі № 33/36 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду М.О.Федоров