Ухвала суду № 31360594, 23.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/174/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

при секретарі - Лебдєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоазот» до Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ТОВ «Інфоазот» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 10 січня 2013 року № 0000012301, № 0000022301, 0000032301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що з 19.11.2012 по 07.12.2012 державними податковими ревізорами проведено планову виїзну документальну перевірку TOB «Інфоазот» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт від 14.12.2012 № 642/22-018/13918691, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4. пп. 5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 року № 1957-1V «Про внесення змін до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 6 підрозділу 4 розділу XX , п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 550436 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 79583 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 179123 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 150215 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 135869 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 1882 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 3764 грн;

пункту 6 підрозділу 4 розділу XX, п. 145.1.2. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 65200 грн. :

п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР. га ст. 185. ст.. 186. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 сі. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 404669,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року на суму 50667 грн., за лютий 2011 року - 12500 грн., за квітень 2011 року - 49225 грн.. за травень 2011 року - 63251 грн.. за червень 201 1 року - 13333 грн.. за липень 2011 року - 25000 грн.. за серпень 2011 року - за вересень 2011 року - 33600 грн.. за жовтень 2011 року - 107000 грн., за вересень 2012 року - 140 грн.

На підставі акту перевірки від 14.12.2012 № 642/22-018/13918691 відповідачем винесені наступні податкові повідомлення - рішення від 10.01.2013 року:

№ 0000012301. яким позивачу збільшено розмір грошового зобовязання за платежем -податок на додану вартість на загальну суму 404669 грн., у тому числі за основним платежем та 66591 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0000022301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 550436 грн., штрафна санкція - 4687 грн.;

№ 0000032301. яким позивачу зменшено суму відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 62500 гри.

Як свідчать матеріали справи, за перевіряємий період (01.10.2010 31.03.2012) позивач задекларував валові витрати у сумі 46308021 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за даний період встановлено завищення суми валових витрат у розмірі 315833 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 253333 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 62500 грн.

Судом встановлено, що у 4 кварталі 2010 року господарські операції відбувалися між позивачем та ПП «Река». Зокрема, у 4 кварталі 2010р. позивачем придбано у ПП «Река» рідкий аміак па загальну суму 304000грн., в тому числі ПДВ 50667 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною №201 від 09.11.2010р., податковою накладною № 204 від 09.11.2010 р. на суму 190000 грн., видатковою накладною № 803 від 24.11.2010р., податковою накладною № 803 від 24.11.2010р. на суму 114000 гривень. Перевезення аміаку на склад покупця здійснено спецтранспортом TOB «Інфоазот» по товарно-транспортних накладних від 09.11.2010р. № 64, від 10.11.10 №66, від 11.11.10 №67, від 12.11.10 №68, від 13.11.10 № 73. від 24.11.2010р. №91, від 25.11.10 № 94, від 26.11.10 №95. Договір купівлі-продажу рідкого аміаку укладено в спрощений спосіб. Доручення на отримання даного товару не виписувалось, оскільки, його отримував директор підприємства Буковський В.Є.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - закон № 996-14) визначено, що первинний документ - не документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені статтею 9 закону № 996-14: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з аналізу документів, наданих суду вбачається, що видаткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі - закон №168/97) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право па нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 закону №168/97-ВР. (пп.7.2.4 Закон №168/97).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, (пп.7.2.3 Закону №168/97).

У відповідності до пп.7.5.1 и.7.5 ст. 7 закону №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні №204 від 09.11.2010р. та №803 від 24.11.2010р. (виписані TOB «Река») оформлені згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають її вимогам, тому мають право бути у складі податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Як свідчать первинні бухгалтерські документи, рідкий аміак, придбаний у TOB «Река» у 4 кварталі 2010 року, був використаний для виробництва та реалізації аміачної води, а тому стосуються господарської діяльності підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в акті перевірки податковим органом безпідставно не підтверджено факт реальності здійснення операцій по придбанню позивачем рідкого аміаку ПП «Река» на суму 253333.0 грн. та ПДВ на суму 50667.0 грн. і. в зв'язку з цим виключено зі складу витрат 4 кварталу 2010 р. дане придбання, в результаті чого збільшено відповідно оподаткований прибуток в декларації з податку на прибуток підприємства за 4 кв. 2010 р. на 253333,0 гривень, та зменшено податковий кредит в декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) за отриманий рідкий аміак, в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за даний період в сумі 50667,0 гривень.

Матеріали справи свідчать, що у І кварталі 2011 року між позивачем та TOB «Пелопс» відбулися господарські операції. Зокрема позивачем придбано у TOB «Пелопс» рельси Р50 на загальну суму 75000,0 грн., в тому числі ПДВ 12500,0 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною № 00011 від 14.02.2011р.. податковою накладною № 96 від 22.02.2011р. на суму 75000 гривень. Перевезення даного товару на склад покупця здійснено перевізником - ФОП ОСОБА_4 згідно товарно-транспортної накладної ПЛ № 65 від 14.02.2011 згідно договору про надання послуг №ДГ-00002 від 01.02.2011р., що підтверджується актом № ОУ-0000002 здачі-прийняття (надання послуг) від 14.02.201 року. Доручення на отримання даного товару не виписувалось, оскільки його отримував директор підприємства Буковський B.C. Оплата за отримані рельси здійснена позивачем з новим кредитором - ГОВ «ВТПК Аверс», відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги №Пр-02 від 17.02.201 1р.. платіжним дорученням № 263 від 23.02.2011 року. Придбані рельси було використано для ремонтів під'їздних залізничних колій складів рідкого аміаку, які розташовані на станції Росішки Христинівського району Черкаської області та станції Лисянка Лисянського району та рахуються на балансі позивача. Ремонти (заміна шпал, заміна стрілочного переводу на колію, виправка колії в плані та ін.) проводились МВКПП «Промінь», що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за відповідні періоди 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявні у TOB «Інфоазот» податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операцій. В них чітко зазначено, який саме товар був поставлений контрагентом та отриманий TOB «Інфоазот». З їх змісту прослідковується як конкретний підхід до виконання договору так і факт його виконання, а тому позивач мав право включити дане придбання до валових витрат та податкового кредиту в податкових деклараціях відповідних періодів.

Також з матеріалів справи вбачається, що у 2-3 кварталах 2011 року позивач мав господарські відносини із ПП «Арікон». Зокрема, у червні - липні 2011 року позивачем згідно договору №19 від 01.06.2011 року, придбано у ПП «Арікон» шпали дерев'яні просочені типу 1 в кількості 650 штук на загальну суму 130000,0 грн. в тому числі ПДВ 21666,0 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною № 000295 від 22.06.2011р., податковою накладною № 291 від 22.06.2011р. на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ 13333,33грн.; видатковою накладною № 307 від 28.07.2011р.. податковою накладною № 309 від 28.07.2011р. на суму 50000грн.. в тому числі ПДВ 8333,33 гривень. Перевезення даного товару на склад покупця здійснено тим же перевізником - ФОП ОСОБА_4 згідно договору про надання послуг № ДГ-00002 від 01.02.2011р., що підтверджується актом № ОУ-0000055 здачі-прийняття (надання послуг) від 28.07.2011р. та товарно-транспортними накладними: №053163 від 22.06.2011р., №053164 від 23.06.2011р.. №053175 від 28.07.2011 року. Доручення на отримання даного товару не виписувалось, оскільки його отримував директор підприємства Буковський B.C. Оплата за отримані шпали дерев'яні здійснена позивачем платіжним дорученням № 133 від 22.06.1 1р. на суму 80000,0 грн. та платіжним дорученням № 202 від 28.07.11р. на суму 50000,Огривень. Придбані шпали дерев'яні просочені використано для ремонтів під'їздних залізничних колій складів рідкого аміаку, які розташовані на станціях Росішки та Лисянка Черкаської області та рахуються на балансі позивача. Ремонти (заміна шпал, заміна стрілочного переводу на колію, виправка колії в плані та ін.) проводились також МВКПП «Промінь», що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робітна відповідні періоди 2011 року.

Враховуючи вище наведене вбачається, що наявні у TOB «Інфоазот» податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операцій,які використані в його господарській діяльності, а тому позивач мав право включити дане придбання до валових витрат та податкового кредиту в податкових деклараціях за відповідні періоди.

Згідно з матеріалів справи встановлено, що у 2-4 кварталах 2011 року між позивачем та TOB «Вікар» відбулися господарські операції, зокрема у травні 2011 року позивачем у TOB «Вікар» придбано щебінь на загальну суму 87008.49 грн. в т.ч. ПДВ 14501,42 грн. згідно договору № 50 від 01.05.2011 року, що підтверджено видатковою накладною № ВР-0000158 від 25.05.2011р. та податковою накладною №45 від 25.05.2011 року. Даний товар не перевозився на склад позивача, оскільки був переданий на зберігання продавцю відповідно до акту прийому-передачі від 25.05.2011 року на зберігання щебеню. Вищезазначені первинні бухгалтерські та податкові документи надали право позивачу включити вартість придбаного товару - щебеню до валових витрат декларації з податку на прибуток за II кв. 2011р.. а відповідну суму нарахованою ПДВ - до складу податкового кредиту декларації за травень місяць 2011 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що у січні 2012 року, відповідно до усної домовленості між TOB «Інфоазот» та TOB «Вікар», позивач приймає відповідно до акту прийому-передачі від 23.01.2012р. зі зберігання щебінь і реалізує його останньому в повному обсязі та вартості. На операцію продажу щебеню позивачем виписано покупцю - TOB «Вікар» видаткову накладну№ РН-0000001 від 23.01.2012р.. податкову накладну №1 від 23.01.2012р. та відображено у складі валових доходів декларації з податку на прибуток за І квартал 2012р. і включено до податкового зобов'язання декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в акті перевірки безпідставно не підтверджено факт здійснення даної операції та виключено витрати з придбання щебеню в сумі 72507 грн. із обсягу витрат операційної діяльності декларації по податку на прибуток підприємства за II кв. 2011р. та нараховану суму 14501.42 грн. податку на додану вартість - зі складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Також протягом ІІ-ІУ кварталів 2011 року позивач придбавав у TOB «Вікар» на виконання умов договору купівлі-продажу № 48 від 19.04.2011р. та додаткових угод до нього (№ 1 від 15.08.2011р., № 2 від 10.09.2011р., № 3 від 25.10.2011р., № 4 від 26.10.2011р.) мінеральне добриво - аміак рідкий ГОСТу 6221-90. що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями на здійснення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво аміачної води та реалізація її сільськогосподарським товаровиробникам, а тому рідкий аміак є важливою складовою (більше 80 відсотків) для виробництва аміачної води.

Серед основних постачальників позивача рідкого аміаку протягом 2011-2012 років, крім інших, були TOB «Вікар» та ПАТ «Азот».

Між TOB «Інфоазот» та TOB «Вікар» крім взаємовідносин з купівлі-продажу рідкого аміаку згідно договору № 48 від 19.04.2011р., протягом 2011 року здійснювались господарські відносини згідно договору № 7 від 20.03.2011р., де виконавцем виступав позивач та проводив технологічні операції з прийому, подачі, повернення цистерн рідкого аміаку власнику (замовнику), вивантаження рідкого аміаку власника (замовника) з транспортного засобу (найнятого чи особистого) ємкості підрядника та наступним завантаженням автотранспорту. Зазначені послуги TOB «Інфоазот» мав можливість надавати завдяки наявності відповідних складів для зберігання рідкого аміаку з під'їздними залізничними коліями на станціях Лисянка та Росішки в м. Христинівка, відповідної спецтехніки для перевалки (перевантаження та перевезення) рідкого аміаку.

Матеріали справи свідчать, що рідкий аміак, який придбавався TOB «Вікар» у виробників, в тому числі і в ПАТ «Азот», залізничним сполученням перевозився на залізничну станцію м. Христинівка та ст. Богачево в м. Ватутіне (з під'їздною колією до ст. Лисянка). де його отримання та перевалку здійснював TOB «Інфоазот» відповідно до договору № 7 від 20.03.2011 року. Відправник - постачальник даного товару, в тому числі і ПАТ «Азот», в залізничних накладних зазначає у графі «Одержувач» не власника, а фактичного одержувача на відповідній станції, а саме TOB «Інфоазот».

В підтвердження того, що TOB «Вікар» був власником та платником рідкого аміаку, є договір купівлі-продажу між ПАТ «Азот» та TOB «Вікар» №301-414 віл 09.03.2011 року. Згідно з умовами даного договору ПАТ «Азот» протягом березня-серпня 2011р. реалізував TOB «Вікар» рідкий азот, який відправлявся залізничними цистернами по залізничних накладних, де вказано станції прибуття вантажу - ст. Христинівка та ст. Богачово.

TOB «Інфоазот», як отримувач даного вантажу, відповідно до договору № 7,

здійснював комплекс технологічних операцій по його отриманню, вивантаженню у

транспорт покупців TOB «Вікар», а при потребі (за замовленням власника) - надавав послуги

по зберіганню рідкого аміаку у своїх сховищах. Залізничні накладні, отримані на

залізничних станціях при прийомі рідкого аміаку, передавались позивачем його власнику -

TOB «Вікар» (м. Київ). Даний факт підтверджується листом-відповіддю ПАТ «Азот»

м. Черкаси від 09.01.2013р. №414-16/32 наданим на запит TOB «Вікар» від 04.01.2013 р. №0004 (ініційований TOB «Інфоазот» в зв'язку з отриманням акту перевірки №642/22-018).

Рідкий аміак, отриманий на залізничних станціях в межах договору з TOB «Вікар», реалізовувався останнім, в числі інших покупців, і позивачу. В зв'язку з цим, товарно-транспортні накладні від TOB «Вікар до TOB «Інфоазот» не складались, так як відсутнє транспортування даного товару.

Враховуючи викладене. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковий орган перевищив свої повноваження, вимагаючи від позивача підтвердити факт перевезення рідкого аміаку від TOB «Вікар» до TOB «Інфоазот» в транспортуванні якого не було потреби, і на підставі цього виключила зі складу витрат декларацій з податку па прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011року витрати на придбання даного товару, а саме: зі складу витрат операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року знято витрати на придбання рідкого аміаку на загальну суму 487750,0грн., отримання якого підтверджено видатковими накладними № 105 від 30.04.2011р., № 126 від 27.04.2011р.. № 274 від 29.06.2011р. та платіжними дорученнями № 9 від 19.04.2011 p., № 71 від 13.05.2011 p.. № 79 від 18.05.2011р.; зі складу витрат операційної діяльності декларації з податку па прибуток за 3 квартал 2011 року знято витрати на придбання рідкого аміаку на загальну суму 543000,0 грн., отримання якого підтверджено видатковими накладними № 307 від 26.08.2011р., № 393 від 31.10.2011р.. № 390 від 31.10.2011р. та платіжними дорученнями № 167 від 08.07.2011р.. № 235 від 26.08.2011р.. № 270 від 16.09.2011р.: зі складу витрат операційної діяльності декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року знято витрати на придбання рідкого аміак) на загальну «уму 535000.0 гри., отримання якою підтверджено видатковими накладними № 391 від 07.11.2011р., № 392 від 08.11.2011р. та платіжними дорученнями № 25 від 14.10.2011р., № 34 від 20.10.2011 року.

Також, на підставі вище викладеного, податковим органом зменшено податковий кредит на суму ПДВ. сплаченого (нарахованого) на вартість придбаного рідкого аміаку у TOB «Вікар» згідно податкових накладних:

в декларації з ПДВ за квітень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну № 29 від 19.04.11р. на суму ПДВ 33750,0 грн. та податкову накладну № 42 від 30.04.2011 р. на суму ПДВ 15000,0 грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 48750.0 грн.;

в декларації з ПДВ за травень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну № 22 від 13.05.11р. на суму ПДВ 48750,0 грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 48750,0 грн.;

в декларації з ПДВ за липень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну № 32 від 08.07.11р. на суму ПДВ 25000,0грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку па додану вартість на загальну суму 25000.0 грн.;

в декларації з ПДВ за серпень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну № 1 від 26.08.11р. на суму ПДВ 49953.33грн.. в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49953,33 грн.;

в декларації з ПДВ за вересень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну № 1 від 16.09.11р. на суму ПДВ 33600.0 грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33600,0 грн.;

- в декларації з ПДВ за жовтень 2011р. виключено з податкового кредиту податкову накладну №1 від 14.10.11р. на суму ПДВ 40000.0грн. та податкову накладну №3 віл 20.10.11р. на суму ПДВ 67000,0грн., в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 107000,0 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком, що наявні у TOB «Інфоазот» податкові та видаткові накладні, платіжні доручення відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операцій, які використані в його господарській діяльності. Таким чином, позивач мав право включити дане придбання до валових витрат та податкового кредиту в податкових деклараціях за відповідні періоди.

Матеріали справи свідчать, що в пункті 3.1.3. акту перевірки податковим органом зазначено, що в декларації з податку на прибуток за 2010 рік (ІУ квартал) ТОВ «Інфоазот» занижено валові витрати в рядку 04.13. «інші витрати» в результаті невідображення в їх складі суми поворотної фінансової допомоги (надалі - ПФД), повернутої позичальникам Буковському B.C. та ОСОБА_6 на загальну суму 112000,0 гривень.

Позивач погоджується з таким висновком акту перевірки, оскільки, Буковському B.C., відповідно до договорів б\н від 04.06.2010р. та від 05.07.2010р. було повернуто частину ПФД через касу підприємства по видаткових касових ордерах від 15.10.2010р., від 12.11.10р., від 16.11.10р., від 22.11.10р. на загальну суму 35000,0 гривень. ОСОБА_6 поворотну фінансову допомогу було повернуто позивачем через розрахунковий рахунок по платіжному дорученню № 73 від 13.10.10р. та № 123 від 24.11.10 р. на загальну суму 77000,0 гривень.

Проте, при визначенні суми оподатковуваного прибутку та податку на прибуток за 4 квартал 2010 року за результатами перевірки, податковим органом не враховано дану суму заниження в рядку 04.13. «інші витрати» таблиці «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку па прибуток ». Так в таблиці зазначено, що за даними декларації прибуток за 2010р. (ІУ кв.), який підлягає оподаткуванню, складає 135832,0 грн., за даними перевірки прибуток, який підлягає оподаткуванню за ІУ кв. 2010р.. становить 454Т65.0 грн.. тобто перевіркою збільшено оподатковуваний прибуток підприємства за даний період на 318333,0грн. (454165,0 - 135832,0) та донараховано податок на прибуток в сумі 79583,0 грн. (318333,0 *25%). Визначена податковим органом сума збільшення оподатковуваного прибутку за 4 кв. 2010р. на 318333,0 грн. (65000,0 + 253333,0) складається із: донарахованого валового доходу в пункті 3.1.1. акту перевірки (неповернута ПФД позичальнику) в розмірі 65000,0 грн. та зменшення витрат на придбання рідкого аміаку під ПП «Река» в сумі 253333,0 грн. Отже, заниження позивачем витрат з повернення ПФД у IV кв. 2010р. в сумі 112000.0 грн. не враховано перевіряючими при обчисленні за результатами перевірки розміру прибутку до оподаткування.

Планова перевірка підприємства проводилася з 19.11.2012 по 07.12.2012. В той же час 19.11.2012. в перший день перевірки, перевіряючі надали позивачу запит № 8149/22-030 про надання копій документів щодо відносин із контрагентами на підставі п.п. 20.1.2 та пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.2 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання

податкового, валютного та іншого законодавства».

Згідно з п 5.2 Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та

- господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В разі невиготовлення та ненадання позивачем копій певних документів, які відповідач вважає відсутніми і на підставі чого зроблений висновок про нереальність господарських операцій, відповідач повинен був відібрати відповідні пояснення у посадових осіб підприємства та зазначити про це в акті перевірки.

Із аналізу акту перевірки вбачається, що відповідач не вимагав письмові пояснення щодо причин невиготовлення документів від позивача, а тому відповідач діяв всупереч вимогам вищезазначеного Порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх