Ухвала суду № 3136056, 18.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-4255/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                       Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Костенка М.І.

                                                                       Рибчинка А.О.

секретар судового засідання                Гусєва К.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 18.11.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуСДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 24.10.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2007

у справі №АС-41/313-06

за позовом               Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору

до                               СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                             скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Харківське державне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та трудового червоного прапора звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення №0000550815/0 від 26.07.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року у розмірі 1135416 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 24.10.2006, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2007 у справі № АС-41/313-06, позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.07.2006р. працівниками відповідача проведено виїзну позапланову перевірку позивача, з питань правомірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість за квітень 2006 року.

За результатами перевірки складено акт №1224/41-014/14308894 від 19.07.2006р. В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення абз. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на 1135416 грн. за рахунок включення до суми коштів, що фактично сплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) - позивачем - у квітні 2006 року постачальникам таких товарів (робіт, послуг) суми коштів, сплачених в періодах, інших ніж у квітні 2006 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000550815/0 від 26.07.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу по податку на додану вартість в розмірі 1135416 грн. Цим же податковим повідомленням-рішенням відповідач повідомив позивача, що у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення завищена сума бюджетного відшкодування зменшується у картці особового рахунку платника податків (а.с.6).

Судами також встановлено, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство є підприємством в галузі літакобудування, яка згідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» є пріоритетною галуззю економіки України, та міститься в переліку підприємств, наведеному у статті 2 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2. цієї ж статті встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що в разі виникнення від'ємного значення суми ПДВ у звітному податковому періоді, бюджетне відшкодування за такий звітний податковий період може бути проведено тільки з урахуванням сум від'ємного значення ПДВ наступного податкового періоду, що неможливо зробити без подання податкової звітності за такий наступний податковий період, та в розмірі сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому до наступного (тобто у звітному) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). З цього також випливає, що бюджетне відшкодування всім платникам податків (крім визначених законом) по ПДВ не може бути проведено у наступному за звітним податковому періоді.

Абзацом чотирнадцятим п.13 «Перехідних положень»розділу 2 Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005р.»та деяких інших законодавчих актів України»визначені особливості здійснення відшкодування з бюджету від'ємного значення сум ПДВ для підприємств суднобудування та літакобудування, а саме: при від'ємному значенні сум ПДВ, обрахованого в порядку, передбаченому в п.п. 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»по підприємствах суднобудування та літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом у порядку та строки, передбачені у п.7.7 статті 7 цього Закону, тобто законодавець для підприємств судно - і літакобудування передбачив кращі порівняно з іншими платниками податків умови щодо повернення обігових коштів та використання їх в господарській діяльності, що узгоджується з конституційними основами правопорядку у сфері господарювання, передбачених частиною 1 статті 5 Господарського кодексу України та загальними принципами господарювання, передбаченими абзацом 6 частини 1 статті 6 Господарського кодексу України, а також визнання літакобудування пріоритетною галуззю економіки України, передбаченому статтею 1 Закону України «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що вказівка в Законі на необхідність здійснення бюджетного відшкодування по ПДВ за звітний податковий період в наступному податковому періоді для підприємств літакобудування змінює порядок і строки здійснення бюджетного відшкодування для таких підприємств навіть за вказівки на необхідність дотримання порядку і строків бюджетного відшкодування, передбачених п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, зокрема, не може бути в повному обсязі застосований п.п. 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки бюджетне відшкодування по таким підприємствам здійснюється в наступному за звітним податковому періоді і не враховує від'ємне значення ПДВ наступного податкового періоду.

Крім визначених п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»обов'язкових підстав для виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ необхідна ще й така підстава, як сплата платником сум податку, тобто Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. За змістом Закону, право на відшкодуванням виникає лише при фактичні надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Оскільки особливості відшкодування від'ємного значення для позивача не передбачають врахування такої підстав, як обов'язкове декларування від'ємного значення ПДВ у наступному за звітним податковому періоді, то унеможливлюється застосування в цілому норми п.п. 7.7.2 п.7.2 статті 7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість», що робить висновки акту перевірки необґрунтованими.

Надання платником податку разом з податковою декларацією по ПДВ розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації), випадки надання розрахунку та вимоги щодо його заповнення передбачені п. 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами і доповненнями ).

При буквальному прочитанні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, де міститься вимога про зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування дорівнює сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді.

Між тим, Закон України «Про податок на додану вартість»(п.п. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7) встановлює, що сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування, що податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Харківської області від 24.10.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2007 у справі №АС-41/313-06 – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харковізалишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 24.10.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2007 у справі №АС-41/313-06 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                          М.О.Федоров

судді:                                                                                                       А.І.Брайко

                                                                                                                  Г.К. Голубєва

                                                                                                                  М.І. Костенко

                                                                                                                  А.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар