Ухвала суду № 3136037, 16.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10735/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“16”жовтня 2007 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 16.10.07 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргупрокурора Березівського району Одеської області в інтересах держави в особі Березовської МДПІ на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2005 у справі № 14/199-05-5830 за позовом ПП Агрофірма «Простір» до Березівської МДПІ за участю прокуратури Березівського району Одеської області про визнання недійсними податкових-повідомлень рішень.

ВСТАНОВИВ:

ПП Агрофірма «Простір» звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними повідомлень рішень Берегівської МДПІ у Одеській області №0000202331/0 №0000212331/0 №0000222331/0 від 19.05.2005р. В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги на вартість юридичних послуг у сумі 5459,90 грн.

Рішенням місцевого господарського суду від 15.07.2005, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2005р. у справі № 14/199-05-5830, позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Березовської МДПІ у Одеській області № 0000202331/0, №0000212331/0, №0000222331/0 від 19.05.2005; стягнуто з відповідача на користь позивача 255 (двісті пятдесят пять) грн. держмита, 354 (триста пятдесят чотири) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 102 (сто дві) грн. держмита.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Березівською МДПІ у Одеській області було здійснено комплексну планову документальну перевірку по дотриманню вимог податкового та валютного законодавства ПП агрофірма "Простір" за період з 01.07.2003р. по 01.01.2005р., за результатами якої було складено акт № 92/23-104/30439537 від 19.05.2005р.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищені валові витрати та занижений оподаткований валовий прибуток на суму 50386,61 грн., а саме позивачем було віднесено до валових витрат придбання послуг на доробку кукурудзи від ТОВ "Чубівське зерно" згідно податкової накладної № 62 від 27.02.2004р. на суму без ПДВ - 33719,94 грн. та податкової накладної №89 від 31.03.2004р. на суму без ПДВ - 16666,67 грн. Згідно податкових накладних та рахунків ТОВ "Чубівське зерно" здійснював очистку, усушку, обробку та калібровку насіння кукурудзи, яке не належало ПП агрофірмі "Простір".

На підставі акту № 92/23-104/30439537 від 19.05.2005р. Березівською МДПІ у Одеській області були прийняти повідомлення-рішення №0000202331/0 по ПДВ, та №0000212331/0 по податку на прибуток і №0000222331/0 по ПДВ від 19.05.2005р., відповідно у сумі 18695,25 грн., 26936,67 грн. та 2366,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно умов договору від 29.04.04р. між позивачем та СМК "Слава" про надання послуг з надання батьківських форм насіння кукурудзи, консультуванню та обробці насіннєвого матеріалу (з додатками) виконавець (позивач) зобов'язаний, зокрема, надати СМК "Слава" комплекс послуг з обробки насіннєвого матеріалу - забезпечити отримання якісного насіння першого покоління, а саме організацію обробки на кукурудзокалібровочному заводі.

В своїй касаційній скарзі прокурор Березівського району Одеської області наполягає на тому, що ці витрати підприємства не являються валовими витратами, оскільки ПП агрофірма "Простір" отримувало у сільгоспвиробників вже конденційні гібриди насіння кукурудзи, які не потребували обробки на кукурудзоколібровочному заводі, чим порушено ст. 1 п.1.32. та ст.5 п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97 - ВР, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.5.1. ч. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Дані витрати підприємства є валовими витратами, оскільки позивач придбавав у сільгоспвиробників гібриди насіння кукурудзи в обмін на послуги, що відповідає вимогам ч.5 ст.715 Цивільного кодексу України. Зазначеними договорами обумовлений обмін майна на роботи (послуги). Зміст цього договору відповідає вимогам ч.2 ст.902 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за виконання договору. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме договорами про надання послуг з вирощуванню насіння гібриду кукурудзи та давальницької переробки насіння кукурудзи, актами виконаних робіт, податковими накладними та податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Крім того, в матеріалах справи вбачаються платіжні доручення, що підтверджують витрати позивача по сплаті послуг ТОВ "Чубівське зерно".

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга прокурора Березівського району Одеської області задоволенню не підлягає, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2005 у справі № 14/199-05-5830 залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокурора Березівського району Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2005 у справі № 14/199-05-5830 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

М.О. Федоров